X

Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Яворівського районного суду Львівської області Карпин Ірини Миколаївни на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України
Рішення
04.06.2024
98/ко-24
Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Яворівського районного суду Львівської області Карпин Ірини Миколаївни на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Сергія ЧУМАКА (доповідач),

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША,

за участі:

судді Яворівського районного суду Львівської області Ірини КАРПИН,

представника Громадської ради доброчесності Данила ПОПКОВА,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Яворівського районного суду Львівської області Карпин Ірини Миколаївни на відповідність займаній посаді,

встановила:

І. Інформація про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання.

 

Указом Президента України від 24.09.2016 № 410/2016 Карпин Ірину Миколаївну призначено на посаду судді Яворівського районного суду Львівської області строком на 5 років.

Рішенням Комісії від 07.06.2018 № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Яворівського районного суду Львівської області Карпин І.М.

Рішенням Комісії від 13.05.2019 № 72/зп-19 затверджено декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема Карпин І.М. Допущено Карпин І.М. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Рішенням Комісії від 12.12.2018 № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, зокрема, Карпин І.М.

За підсумками тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей психологом складено висновок від 02.02.2019.

Відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2023 № 34/зп-23, з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 25.07.2023 справу Карпин І.М. розподілено члену Комісії Чумаку С.Ю.

Комісією досліджено досьє Карпин І.М., проведено з нею співбесіду та встановлено таке.

І. Критерій професійної компетентності.

1. Рівень знань у сфері права оцінено за результатами анонімного письмового тестування – Карпин І.М. набрала 88,875 бала.

2. Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінено за результатами виконаного практичного завдання – Карпин І.М. набрала 82 бали.

Відповідно до пункту 9 розділу V Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03.11.2016 № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18), мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді − 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.

На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 170,875 бала, що становить більше 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.

3. Ефективність здійснення правосуддя оцінено за показниками: загальна кількість розглянутих справ; кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань; кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки; середня тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень; судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді; підтверджена інформація щодо дотримання суддею засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими міжнародно-правовими актами та зобов’язаннями; результати регулярного оцінювання; здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування; інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані Комісією відповідно до Закону.

Комісією, зокрема, надано оцінку порушенню суддею строків оприлюднення тексту судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) (10 023 судових рішень за період 2017−2021 років). Судові рішення, які оприлюднено в ЄДРСР значно пізніше, ніж це передбачено законом: у справі № 944/422/20 – на 324 дні, постанова про об’єднання справ про адміністративні правопорушення від 07.02.2020, а направлено до реєстру ЄДРСР 30.12.2020; у справі № 460/1216/16-ц – на 295 днів, ухвала про відмову в задоволенні клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції від 17.01.2018, а направлено до ЄДРСР 14.11.2018; у справі № 460/534/19 – на 273 дні, постанова (ухвала про призначення судового розгляду) від 17.01.2020, а направлено до ЄДРСР 19.10.2020; у справі № 460/5118/17 – на 265 днів, ухвала про залишення позовної заяви без розгляду від 19.03.2018, а направлено до ЄДРСР 17.12.2018; у справі № 460/402/18 – на 262 дні, ухвала про відкриття провадження у справі від 06.02.2018, а направлено до ЄДРСР 02.11.2018.

За результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила цей показник у 30 балів.

4. Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності, участь у законопроєктній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.

З матеріалів суддівського досьє Комісією встановлено, що Карпин І.М. підвищувала фаховий рівень у регіональних відділеннях Національної школи суддів України упродовж 2016–2020 років та 2022–2024 років. Також відповідно до довідки Львівського регіонального відділення Національної школи суддів України (далі – Львівське РВ НШСУ) від 09.01.2024 № 11-06/09 Карпин І.М. 23.10.2018–21.11.2018, 17.01.2023, 09.03.2023, 25.04.2023, 26.04.2023, 23.05.2023, 14.08.2023, 04.10.2023, 18.10.2023, 19.10.2023, 21.11.2023 та 05.12.2023 була залучена до викладання у Львівському РВ НШСУ.

Крім того, під час проведення співбесіди суддя надала Комісії інформаційну довідку (лист-підтримку) ректора Національної школи суддів України від 30.05.2024 № 23-02/1244, у якій вказано, що Карпин І.М., працюючи на посаді судді Яворівського районного суду Львівської області:

- 28.09.2023–29.09.2023 брала участь у тренінгу для тренерів «Підготовка суддів із розгляду справ про адміністративну та кримінальну відповідальність за порушення правил фінансування партій і виборчих кампаній»;

- 28.06.2024 як викладач (тренер) проводила тренінг для суддів «Розгляд справ про адміністративні та кримінальні правопорушення у сфері фінансування політичних партій та виборчих кампаній»;

- протягом 2023–2024 років розробила та викладала лекції з використанням презентацій PowerPoint для слухачів Львівського РВ НШСУ.

У цій довідці також зазначено, що за час співпраці з Національною школою суддів України Карпин І.М. проявила себе як викладач (тренер) з високим рівнем дисципліни та відповідальності.

За результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила діяльність судді щодо підвищення фахового рівня у 10 балів.

ІІ. Критерій особистої компетентності.

1. Когнітивні якості особистості оцінено за показниками: логічне мислення; абстрактне мислення; вербальне мислення; загальний показник.

2. Емотивні якості особистості оцінено за показниками: стресостійкість; емоційна стабільність; контроль емоцій; контроль імпульсів; патопсихологічні ризики.

3. Мотиваційно-вольові якості особистості оцінено за показниками: відповідальність; стійкість робочої мотивації; рішучість; дисциплінованість; кооперативність; здатність відстоювати власні переконання.

На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила критерій особистої компетентності у 59 балів.

ІІІ. Критерій соціальної компетентності.

1. Комунікативність оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

2. Організаторські здібності оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

3. Управлінські властивості особистості оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

4. Моральні риси особистості оцінено за показниками: чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, лояльність.

На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила критерій соціальної компетентності у 88 балів.

ІV. Критерій професійної етики та доброчесності.

1. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.

На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила цей показник у 75 балів.

2. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.

На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила цей показник у 85 балів.

3. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, політична нейтральність, дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя, дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

4. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону, наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді, наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею, інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.

Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13.10.2016 № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19.10.2023 № 119/зп-23, далі – Регламент), передбачено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

 

ІІ. Висновок Громадської ради доброчесності.

 

До Комісії 27.05.2024 від ГРД надійшов висновок про невідповідність судді Карпин І.М. критеріям доброчесності та професійної етики, а саме:

1. Суддя без поважних причин систематично допускала судову тяганину, що призвело до порушення розумних строків розгляду справи, внаслідок чого справу було закрито у зв’язку із закінченням строків.

На думку розсудливого спостерігача, невмотивоване порушення строків розгляду цих справ сприяє безкарності порушників, породжує сумніви суспільства в чесності та непідкупності судових органів, негативно впливає на авторитет суду та є одним з найпоширеніших способів ухилення правопорушників від покарання за допомогою саме судді, що є ламанням принципу невідворотності покарання.

Суддею прийнято судові рішення у зв’язку зі спливом строку для притягнення до адміністративної відповідальності у справах щодо керування транспортом у стані сп’яніння, зокрема у справах 460/66/17, № 460/1383/17, № 460/200/18, № 460/1522/18, № 460/4531/18, № 460/2858/19, № 460/195/18, № 460/2380/18, № 460/2690/18, № 460/2708/18, № 460/2710/18, № 460/2840/18, № 460/4130/18, № 462/5890/18, № 460/6234/18, № 460/349/19, № 464/3109/19, № 460/2858/19, № 460/3603/19, № 944/4970/19, № 944/1922/20, № 944/2068/20, № 944/1604/20, № 944/3565/20.

Так, згідно з ЄДРСР:

- у 2018 році в суді перебувало на розгляді 76 справ за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), з них закрито – 32, тобто 42%, з яких закрито попри достатність строків для розгляду та накладення адміністративного стягнення – 12, закрито за відсутністю складу/події правопорушення – 6;

- у 2019 році в суді перебувало на розгляді 112 справ за статтею 130 КУпАП, з них закрито – 38, тобто 34%, з яких закрито попри достатність строків для розгляду та накладення адміністративного стягнення – 6, закрито за відсутністю складу/події правопорушення – 12;

- у 2020 році в суді перебувало на розгляді 97 справ за статтею 130 КУпАП, з них закрито – 32, тобто 33%, з яких закрито попри достатність строків для розгляду та накладення адміністративного стягнення – 4, закрито за відсутністю складу/події правопорушення – 18.

На думку розсудливого спостерігача, сумнівним є доцільність повернення суддею протоколів у справах, що призвело до подальшого закриття справ. Так, у справі № 460/36/18 повернення через невнесення до протоколу пунктів порушення Правил дорожнього руху (далі – ПДР), хоча протокол складено за порушення статті 130 КУпАП, що є підставою притягнення до відповідальності. Крім того, виправлений повторний протокол і справу розподілено вдруге на суддю 01.03.2018, тому в судді залишався майже місяць для розгляду справи. У справі № 460/5618/18 Карпин І.М. спрямувала протокол на доопрацювання лише 17.01.2019, хоча справу було розподілено на суддю 11.11.2018. На думку ГРД, сумнівною також є підстава повернення протоколу у зазначеному рішенні.

У справі № 460/2528/19 суддя повернула протокол поліції, оскільки в ньому було посилання на пункт 2.5а ПДР, та вказала, що такий пункт у ПДР відсутній. ГРД вважає, що в цьому випадку йшлося про незначну описку в протоколі, проте через витрату часу на виправлення протоколу провадження у справі про адміністративне правопорушення було закрито. У справі № 460/4531/18 відсутня інформація як про обставини правопорушення, так і про мотиви закриття провадження у справі, а тому судове рішення виглядає необґрунтованим.

Суддя надала пояснення щодо підстав закриття проваджень у справах у зв’язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення. Згідно з цими поясненнями судді, ГРД вважає, що розгляд справ неодноразово не відбувся, зокрема, через неявку ймовірних правопорушників до суду без клопотання про відкладення, неявку свідків зі сторони захисту тощо.

ГРД критично оцінює надані пояснення та звертає увагу, що частина третя статті 268 КУпАП містить вичерпний перелік статей КУпАП, якими передбачено, що розгляд справ про адміністративні правопорушення обов’язково має відбутися за присутністю особи, яка притягається до відповідальності. Своєю чергою стаття 130 КУпАП до цього переліку не входить, а частина друга статті 268 КУпАП передбачає можливість розгляду справи за відсутності такої особи у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи та якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Таким чином, уже в разі першої неявки в судове засідання правопорушника, якщо від нього не надійшло жодної письмової заяви, добросовісний суддя, на думку ГРД, має всі можливості розглянути надіслані поліцією матеріали про адміністративне правопорушення та накласти на порушника стягнення. В очах зовнішнього поінформованого спостерігача, такі дії судді щодо закриття провадження у зв’язку із закінченням строків притягнення правопорушників до відповідальності можуть видаватись навмисними і такими, що підривають довіру до суду.

Перенесення засідань, обмежених тримісячним терміном розгляду справ, у зв’язку з перебуванням судді у відпустках, відрядженнях, на навчанні, на думку розсудливого спостерігача, справляють враження безпідставного затягування справ з метою їх подальшого закриття.

Так, у рішенні Другої дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя від 17.05.2021 № 1044/2дп/15-21 вказано що, неналежна підготовка справ до розгляду та планування графіка судових засідань, зокрема із врахуванням перебування судді у тривалій відпустці, могли призвести до безпідставного затягування розгляду цих справ.

 

Крім цього, ГРД надано Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформацію, яка сама по собі не стала підставою для висновку, але потребує пояснень судді, а саме:

1. У 2021 році Карпин І.М. розглядала справу № 944/4541/20, у якій обвинувачений ОСОБА_1, керуючи автомобілем у стані алкогольного сп’яніння, заїхав у придорожній кювет, де машина перекинулась. Внаслідок цього пасажир, батько обвинуваченого, отримав тяжкі тілесні ушкодження, внаслідок яких наступила його смерть.

Попри те, що суддя встановила, що вина обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення повністю доведена, вона звільнила обвинуваченого від відбування основного покарання і надала йому дворічний іспитовий строк з такими зобов’язаннями: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Це призначення покарання також висвітлювалося в місцевих ЗМІ.

Надалі, вироком Львівського апеляційного суду від 03.02.2022 у справі № 944/4541/20 апеляційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні Львівської обласної прокуратури Величка Т.П. задоволено частково, а саме: вирок Яворівського районного суду Львівської області від 27.08.2021 щодо ОСОБА_1., обвинуваченого за частиною другою статті 286 Кримінального кодексу України (далі – КК України), в частині призначення покарання скасовано; ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, та призначено йому покарання за частиною другою статті 286 КК України із застосуванням частини першої статті 69 КК України – 2 (два) роки позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 2 (два) роки; в іншій частині вирок суду залишено без змін.

2. Суддя неодноразово відправляла матеріали справ правопорушників на поруки до громадських організацій або трудових колективів. У справі № 460/45/17 Карпин І.М. передала матеріали справи про водія, який перебував у стані алкогольного сп’яніння, до громадської організації «Клуб мисливців та рибалок «Верещиця» з метою громадського впливу на правопорушника. Цей правопорушник у 2013 році вже притягувався до відповідальності за керування транспортним засобом, будучи неповнолітнім (справа № 460/190/13-п, яка розглядалася у Яворівському районному суді Львівської області).

У цій справі суддя Романюк В.Ф. застосував заходи впливу у вигляді попередження. До того ж у цьому суді протягом 2017–2018 років (справи № 460/2186/17, № 460/4984/17, № 460/5117/18) до цієї ж громадської організації відправляли матеріали інших справ, де правопорушення було теж за статтею 130 КУпАП.

Суддя Карпин І.М. передавала такі матеріали справ правопорушників на поруки до різних громадських організацій та трудових колективів: № 460/2374/18, № 460/4188/18, № 460/5286/18, № 460/377/19, № 944/4846/19, № 944/6025/19. У перелічених справах, на думку ГРД, не наведено обґрунтованих мотивів ухвалення таких рішень, крім «врахування характеру вчиненого правопорушення та особи порушника, ступеня його вини, що це правопорушення не призвело до тяжких наслідків».

Суддя пояснила ГРД, що, застосовуючи статтю 21 КУпАП у своїх рішеннях, вона спиралась на практику Апеляційного суду Львівської області (№ 460/888/17, № 944/508/20, № 944/2319/20). Майже всі її рішення з передачею матеріалів трудовим колективам, громадським організаціям стосувались військовослужбовців, учасників бойових дій, а також осіб, діяльність яких пов’язана із водінням автомобіля. Водночас нею враховувались особи правопорушників, характер вчиненого правопорушення, їх відношення до вчиненого діяння, матеріали справи, обґрунтованість та мотиви поданих клопотань. Надалі ці особи не притягувались до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП.

 

ІІІ. Пояснення судді.

 

1. З січня 2017 року по вересень 2021 року суддею розглянуто 8 706 справ, у тому числі 4 812 справ про адміністративні правопорушення (2017 – 629, 2018 – 1 001, 2019 – 1 322, 2020 – 712, 2021 – 438), з яких 310 справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП ( 2017 – 43, 2018 – 61, 2019 – 91, 2020 – 79, 2021 – 36).

Суддя також зазначила, що навантаження на одного суддю в Яворівському районному суді Львівської області є одним із найвищих у Львівській області. Надходження нових справ у 2017–2021 роках у середньому становило 6 000–7 000 справ на рік. У 2017 році у провадження судді Карпин І.М. надійшло 1 834 справи, у 2018 році – 2 186 справ, у 2019 році – 3 295 справ, у 2020 році – 1 541 справа, у 2021 – 805 справ.

Згідно зі штатним розписом у Яворівському районному суді Львівської області передбачено 7 посад суддів, однак з кінця 2017 року до серпня 2018 року правосуддя здійснювалось лише трьома суддями. Двоє суддів пішло у відставку, тому було здійснено перерозподіл справ, які перебували у їхньому провадженні. Так, судді Карпин І.М. передано 278 справ різних категорій, які перебували в провадженні суду з 2011 року до 2017 року. У період з серпня 2018 року до січня 2019 року правосуддя здійснювалось також суддями, які були відряджені до Яворівського районного суду Львівської області у серпні – жовтні 2018 року, однак з листопада 2018 року до жовтня 2019 року розподіл справ автоматизованою системою документообігу здійснювався лише на двох суддів – Карпин І.М. та Кондратьєву Н.А., у зв’язку з тим, що в суддів Винара Л.В., Бак М.Д. та Швед Н.П. закінчились повноваження. Крім того, після закінчення повноважень у вказаних вище суддів було перерозподілено усі справи, які не були ними розглянуті. Судді Карпин І.М. надійшло в провадження після проведеного перерозподілу 245 справ різних категорій, які перебували в провадженні суду з 2011 року до 2018 року. У період з 08.07.2019 до 12.08.2019 правосуддя здійснювала лише суддя – Карпин І.М., оскільки суддя Кондратьєва Н.А. перебувала в щорічній відпустці.

Крім того, Карпин І.М. вказала, що у зв’язку з надмірним навантаженням, судові засідання у справах призначала з урахуванням вже призначених справ, дотриманням розумних строків розгляду та забезпечення належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Розгляд справ про адміністративні правопорушення, зокрема за статтею 130 КУпАП, суддя здійснювала із дотриманням норм цього кодексу, Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стаття 6 якої гарантує кожному право на справедливий суд, при цьому враховувала практику судів апеляційної інстанції. Жодних дій, які б сприяли затягуванню розгляду справи з метою уникнення відповідальності особами, на її думку, вона не вчиняла, підстави, які б викликали сумніви у її доброчесності, відсутні.

Загальна кількість розглянутих суддею справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, за період з 24.09.2016 до 24.09.2021 становить 310 справ, з них: у 202 справах накладено адміністративне стягнення, у 1 справі до неповнолітнього застосовано захід впливу, передбачений статтею 24-1 КУпАП. Закрито провадження у 107 справах, зокрема: у зв’язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення – у 43 справах, у зв’язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 КУпАП – у 55 справах, у зв’язку з передачею матеріалів на розгляд громадської організації чи трудового колективу – у 8 справах, у зв’язку з недосягненням особою на момент вчинення адміністративного правопорушення шістнадцятирічного віку – у 1 справі.

Водночас суддя зазначила, що згідно із статистичними даними суду, нею розглянуто найбільшу кількість справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП у запитуваний період часу. Кількість закритих справ нею у співвідношенні до розглянутих справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, загалом не перевищує середній показник по суду.

Проаналізувавши наведені в переліку справи про адміністративні правопорушення, провадження в яких було закрито, у зв’язку із закінченням строків, передбачених статтею 38 КУпАП (у редакції чинній до 17.03.2021), суддя повідомила, що такі провадження закривались із незалежних від суду підстав, однак з поважних причин, зокрема у зв’язку із відсутністю відомостей на час розгляду справи про належне сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (ненадходження розписки про отримання судової повістки, відсутність відомостей про отримання судової повістки, при відстежуванні поштового відправлення, повернення поштового конверту за закінченням терміну зберігання, відсутністю адресата), неодноразовим відкладенням справи за клопотанням особи, що притягається до адміністративної відповідальності, та захисника про виклик свідків, про витребування доказів, а також у зв’язку із хворобою осіб, які притягались до адміністративної відповідальності, хворобою головуючого судді.

Стосовно розгляду справ, перелічених у таблиці, вказаній у висновку ГРД, Карпин І.М. зазначила таке.

Справи про адміністративні правопорушення за 2017–2018 роки знищено, а тому всі пояснення щодо них надаються суддею із врахуванням постановлених судових рішень у цих справах та відомостей, наявних у системі документообігу «Д-3».

Справа № 460/66/17 надійшла в провадження судді через 7 днів після складання протоколу про адміністративне правопорушення; суддя з 23.01.2017 до 27.01.2017 перебувала на навчанні в Національній школі суддів України, з 30.01.2017 до 31.01.2017 – у щорічній основній відпустці; судові засідання призначались декілька разів; розгляд справи призначався, однак за клопотанням особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, розгляд справи було відкладено; під час розгляду справи суддею вживались заходи щодо виклику особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності, однак остання в судове засідання не з’явилась.

Справа № 460/1383/17 надійшла в провадження судді через 9 днів після складання протоколу про адміністративне правопорушення; через неявку особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, розгляд справи відкладався; суддя з 29.05.2017 до 09.06.2017 перебувала у відрядженні в Апеляційному суді Львівської області; з 12.06.2017 суддя перебувала у відпустці без збереження заробітної плати; за клопотанням особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, відкладався розгляд справи у зв’язку з витребуванням доказів; з 10.07.2017 до 14.07.2017 суддя була ІНФОРМАЦІЯ_1.

Справа № 460/200/18 надійшла в провадження судді через 5 днів після складання протоколу про адміністративне правопорушення; з 31.01.2018 до 01.02.2018 суддя перебувала у щорічній основній відпустці, з 02.02.2018 перебувала на навчанні в Національній школі суддів України; розгляд справи декілька разів призначався, проте судові засідання відкладалися у зв’язку із поданим клопотанням сторони захисту про виклик свідків та через неявку свідків; з 02.04.2018 до 11.04.2018 суддя була ІНФОРМАЦІЯ_2.

Справа № 460/195/18 надійшла в провадження судді через 8 днів після складання протоколу про адміністративне правопорушення; розгляд справи декілька разів призначався, проте судові засідання відкладалися через неявку особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, та через клопотання про виклик свідків, витребування доказів; з 02.04.2018 до 11.04.2018 суддя була ІНФОРМАЦІЯ_3; у зв’язку із відсутністю матеріалів справи та незазначенням повних відомостей в обліково-статистичній картці на справу про адміністративне правопорушення неможливо чітко встановити причини відкладення.

Справа № 460/1522/18 надійшла в провадження судді через 1 день після складання протоколу про адміністративне правопорушення; розгляд справи декілька разів призначався, однак за клопотанням особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, та клопотаннями захисника про відкладення розгляду справи, про виклик свідків, а також через неявку свідків у судове засідання розгляд справи відкладався; у зв’язку із відсутністю матеріалів справи та незазначенням повних відомостей в обліково-статистичній картці на справу про адміністративне правопорушення неможливо чітко встановити причини відкладення.

Справа № 460/2690/18 надійшла в провадження судді через 10 днів після складання протоколу про адміністративне правопорушення; розгляд справи у зв’язку із неявкою особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності відкладено; з 30.07.2018 до 07.08.2018 суддя була ІНФОРМАЦІЯ_4; з 09.08.2018 до 05.09.2018 – у щорічній основній відпустці; з 16.08.2018 до 17.08.2018 – у відрядженні.

Справа № 460/2380/18 надійшла в провадження судді через 10 днів після складання протоколу про адміністративне правопорушення; справа декілька разів призначалася до судового розгляду, однак розгляд відкладався у зв’язку із витребуванням доказів; з 30.07.2018 до 07.08.2018 суддя була ІНФОРМАЦІЯ_5; з 09.08.2018 до 05.09.2018 – у щорічній основній відпустці; з 16.08.2018 до 17.08.2018 – у відрядженні; у зв’язку із відсутністю матеріалів справи та незазначенням повних відомостей в обліково-статистичній картці на справу про адміністративне правопорушення неможливо чітко встановити причини відкладення.

Справа № 460/2708/18 надійшла в провадження судді через 2 дні після складання протоколу про адміністративне правопорушення; розгляд справи призначався на 13.07.2018; 25.07.2018 судом витребувано докази з поліції; 14.08.2018 надійшли витребувані докази; з 30.07.2018 до 07.08.2018 суддя була ІНФОРМАЦІЯ_6; з 09.08.2018 до 05.09.2018 – у щорічній основній відпустці; з 16.08.2018 до 17.08.2018 – у відрядженні; розгляд справи призначався судом на 18.09.2018, однаку зв’язку з викликом свідка розгляд справи відкладено до 19.09.2018; у зв’язку із відсутністю матеріалів справи та незазначенням повних відомостей в обліково-статистичній картці на справу про адміністративне правопорушення неможливо чітко встановити причини відкладення.

Справа № 460/2710/18 надійшла в провадження судді через 3 дні після складання протоколу про адміністративне правопорушення; справа декілька разів призначалася до судового розгляду, однак розгляд відкладався у зв’язку з неявкою особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, клопотанням особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, про залучення захисника, клопотанням захисника про виклик свідків, неявку свідків; з 30.07.2018 до 07.08.2018 суддя була ІНФОРМАЦІЯ_7; з 09.08.2018 до 05.09.2018 – у щорічній основній відпустці; з 16.08.2018 до 17.08.2018 – у відрядженні; у зв’язку із відсутністю матеріалів справи та незазначенням повних відомостей в обліково-статистичній картці на справу про адміністративне правопорушення неможливо чітко встановити причини відкладення.

Справа № 460/2840/18 надійшла в провадження судді через 5 днів після складання протоколу про адміністративне правопорушення; розгляд справи призначено на 12.07.2018, однак через неявку особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, розгляд справи відкладено до 30.07.2018; з 30.07.2018 до 07.08.2018 суддя була ІНФОРМАЦІЯ_8; з 09.08.2018 до 05.09.2018 – у щорічній основній відпустці; з 16.08.2018 до 17.08.2018 – у відрядженні; розгляд справи призначено на 20.09.2018, однак у зв’язку з клопотанням особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, про виклик свідка розгляд справи відкладено на 16.10.2018.

Справа № 462/5890/18 надійшла в провадження судді через 1 місяць 10 днів після складання протоколу про адміністративне правопорушення; розгляд справи призначався на 15.11.2018, однак за клопотанням захисника судове засідання було відкладено; розгляд справи призначався на 22.11.2018 у зв’язку з неявкою особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, розгляд справи відкладено на 06.12.2018; у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді з 03.12.2018 до 12.12.2018 розгляд справи не відбувся, надалі розгляд справи призначено на 27.12.2018.

Справа № 460/4130/18 надійшла в провадження судді через 4 дні після складання протоколу про адміністративне правопорушення; справа декілька разів призначалася до судового розгляду, однак розгляд відкладався у зв’язку з клопотанням захисника про виклик свідків, у зв’язку з неявкою свідків, неявкою особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, тимчасовою непрацездатністю головуючого судді з 03.12.2018 до 12.12.2018; у зв’язку із відсутністю матеріалів справи та незазначенням повних відомостей в обліково-статистичній картці на справу про адміністративне правопорушення неможливо чітко встановити причини відкладення.

Справа № 460/4531/18 надійшла в провадження судді через 7 днів після складання протоколу про адміністративне правопорушення; справа декілька разів призначалася до судового розгляду, однак розгляд відкладався у зв’язку з клопотанням особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, з метою надання можливості скористатись правовою допомогою, за клопотанням захисника про виклик свідків, надсиланням запиту щодо місця реєстрації свідків, у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю головуючого судді з 03.12.2018 до 12.12.2018, неявкою особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності.

Справа № 460/6234/18 надійшла в провадження судді через 13 днів після складання протоколу про адміністративне правопорушення; справа декілька разів призначалася до судового розгляду, однак розгляд відкладався у зв’язку з неявкою особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, клопотанням захисника про ознайомлення з матеріалами справи та виклик свідків, клопотанням про допит свідка, відсутністю головуючого судді (з 11.03.2019 до 12.03.2019 відпочинок за роботу у вихідний день); надалі розгляд справи призначено на 25.03.2019, 28.03.2019.

Справа № 460/349/19 надійшла в провадження судді через 14 днів після складання протоколу про адміністративне правопорушення; справа декілька разів призначалася до судового розгляду, однак розгляд відкладався у зв’язку з неявкою особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, відсутністю головуючого судді (з 11.03.2019 до 12.03.2019 відпочинок за роботу у вихідний день), клопотанням особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, клопотанням захисника про виклик в судове засідання свідка та у зв’язку з перебуванням особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, на стаціонарному лікуванні.

Справа № 464/3109/19 надійшла в провадження судді через 1 місяць 18 днів після складання протоколу про адміністративне правопорушення; справа декілька разів призначалася до судового розгляду, однак розгляд відкладався у зв’язку з перебуванням особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, на стаціонарному лікуванні (у матеріалах справи наявні листки непрацездатності, які підтверджують перебування на стаціонарному лікуванні особи з 01.08.2019 до 16.08.2019 та з 16.08.2019 до 06.09.2019); з 19.08.2019 до 11.09.2019 суддя перебувала у щорічній основній відпустці; надалі розгляд справи призначено на 18.09.2019.

Справа № 460/2858/19 надійшла в провадження судді через 3 дні після складання протоколу про адміністративне правопорушення; справа декілька разів призначалася до судового розгляду, однак розгляд відкладався у зв’язку з неявкою особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, клопотанням особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності про відкладення розгляду справи з метою залучення захисника для захисту інтересів, клопотанням захисника про ознайомлення з матеріалами справи, перебуванням судді у відпустці з 14.08.2019 до 15.08.2019, з 19.08.2019 до 11.09.2019; надалі розгляд справи призначено на 20.09.2019.

Справа № 460/3603/19 надійшла в провадження судді через 4 дні після складання протоколу про адміністративне правопорушення; справа декілька разів призначалася до судового розгляду, однак розгляд відкладався у зв’язку з неявкою особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, перебуванням судді у відпустці з 14.08.2019 до 15.08.2019, з 19.08.2019 до 11.09.2019, клопотанням особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, заявою захисника про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, на стаціонарному лікуванні, про що долучив довідку; надалі розгляд справи призначено на 31.10.2019, 29.11.2019.

Справа № 944/4970/19 надійшла в провадження судді через 4 дні після складання протоколу про адміністративне правопорушення; протокол про адміністративне правопорушення повернуто судом для належного дооформлення відповідному правоохоронному органу (відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14); 01.11.2019 повторно надійшов до суду протокол про адміністративне правопорушення; справа декілька разів призначалася до судового розгляду, однак розгляд відкладався у зв’язку з неявкою особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, клопотанням захисника про ознайомлення з матеріалами справи, клопотанням захисника про повернення протоколу про адміністративну відповідальність на дооформлення, виклик свідків, відкладення розгляду справи, у зв’язку з перебуванням особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, на стаціонарному лікуванні, клопотанням захисника про закриття провадження у справі.

Справа № 944/1922/20 надійшла в провадження судді через 3 дні після складання протоколу про адміністративне правопорушення; 17.04.2020 особа, яка притягалась до адміністративної відповідальності, подала заяву про ознайомлення з матеріалами справи; справа декілька разів призначалася до судового розгляду, однак розгляд відкладався у зв’язку з неявкою особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, клопотанням захисника про ознайомлення з матеріалами справи, клопотанням захисника про виклик свідка в судове засідання, витребуванням у КНПП ЯРР ЛО «НРЛ імені Ю. Липи» направлення на проведення медичного огляду особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, та акта огляду на стан сп’яніння, тимчасовою непрацездатністю головуючого судді з 09.06.2020 до 27.07.2020; надалі розгляд справи призначено на 29.07.2020.

Справа № 944/2068/19 надійшла в провадження судді через 6 днів після складання протоколу про адміністративне правопорушення; справа декілька разів призначалася до судового розгляду, однак розгляд відкладався у зв’язку з клопотанням особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, про неможливість з поважних причин прибувати в судові засідання та просила передати матеріали справи на розгляд Пустомитівського районного суду Львівської області, бо проживає в селі Оброшино, тимчасовою непрацездатністю головуючого судді з 09.06.2020 до 27.07.2020; надалі розгляд справи призначено на 31.07.2020.

Справа № 944/1604/20 надійшла в провадження судді через 2 дні після складання протоколу про адміністративне правопорушення; протокол про адміністративне правопорушення повернуто судом для належного дооформлення відповідному правоохоронному органу (відповідно до пункту 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14); 21.05.2020 протокол про адміністративне правопорушення надійшов повторно до суду після дооформлення; розгляд справи призначено на 09.06.2020, однак не відбувся через тимчасову непрацездатність головуючого судді з 09.06.2020 до 27.07.2020; надалі розгляд справи призначено на 07.08.2020.

Справа № 944/3565/20 надійшла в провадження судді через 8 днів після складання протоколу про адміністративне правопорушення; з 25.08.2020 до 11.09.2020 суддя перебувала в щорічній основній відпустці, з 14.09.2020 до 21.09.2020 суддя перебувала в нарадчій кімнаті; справа декілька разів призначалася до судового розгляду, однак розгляд відкладався у зв’язку з неявкою особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, клопотанням особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, про відкладення розгляду справи, щоб скористатись правовою допомогою, тимчасовою непрацездатністю головуючого судді з 26.10.2020 до 04.11.2020; надалі розгляд справи призначено на 09.11.2020.

Стосовно повернення протоколів про адміністративні правопорушення на дооформлення суддя звернула увагу, що якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, яка потребує належного до цього ставлення.

Важливо, що деталі вчинення правопорушення можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред’явленого йому «обвинувачення» (пункт 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Камазінскі проти Австрії»).

Зазначені положення вимагають при викладенні фактичних обставин правопорушення в протоколі про адміністративне правопорушення відобразити всі елементи складу відповідного правопорушення, які вважаються встановленими.

Суддя розглядає справу про адміністративне правопорушення в межах протоколу про адміністративне правопорушення, а тому, якщо у протоколі не зазначено нормативного акта, яким передбачено відповідальність за це правопорушення, такий протокол не відповідає вимогам статті 256 КУпАП.

Суддя вважає, що, повертаючи матеріали справи на дооформлення, суд забезпечує належний розгляд справи про адміністративні правопорушення, а також акцентує увагу уповноважених осіб на допущених недоліках при складанні протоколів та необхідності дотримання правил та процедур під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, на права та гарантії особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, на необхідності належного фіксування доказів вчинення правопорушення та їх зберігання тощо.

 

Стосовно додатково наданої Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації Карпин І.М. зазначила таке.

1. Стосовно інформації про кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, Карпин І.М. вказала, що відповідно до вимог статті 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов’язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом’якшують і обтяжують покарання. Водночас покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.

Відповідно до позиції, висловленої в постанові Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 205/7091/16-к, поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві охоплює повноваження суду (права та обов’язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо.

Нею 27.08.2021 ухвалено вирок у справі № 944/4541/20, яким ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною другою статті 286 КК України, та призначено йому покарання у виді 4 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки. Відповідно до статей 75, 76 КК України звільнено засудженого ОСОБА_1 від відбування основного покарання з випробуванням, якщо він протягом дворічного іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки: періодично з’являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання.

Судом, зокрема, було враховано, що злочин вчинено з необережності відносно близької особи (батька), мати обвинуваченого у справі була потерпілою, втративши чоловіка, категорично наполягала не позбавляти волі сина, не забирати в неї сина та батька її малолітніх онуків, оскільки це для неї непосильна психологічна травма. Обвинувачений вперше притягувався до кримінальної відповідальності, щиро розкаювався у вчиненому, за наслідками злочину життя втратив його рідний батько, за місцем проживання позитивно характеризувався, на утриманні мав двох малолітніх дітей. Злочин було вчинено 23.08.2020, тобто до внесення змін до КК України, якими посилювалась відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, тому заборони застосування статті 75 КК України не було визначено законом.

Суддя вважає, що варто врахувати, що додаткове покарання судом було призначено в максимальному розмірі – три роки позбавлення права керувати транспортними засобами.

2. За результатами розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені частиною першою статті 130 КУпАП, у декількох справах суддею було прийнято судові рішення із застосуванням статті 21 КУпАП.

Під час прийняття рішень у справах було враховано особи правопорушників, характер вчинених правопорушень, а також відношення осіб до вчинених діянь, наявність поданих обґрунтованих клопотань трудових колективів чи громадських організацій.

Також враховано практику застосування статті 21 КУпАП апеляційним судом, оскільки постановлені Карпин І.М. судові рішення про накладення стягнень неодноразово було скасовано Апеляційним судом Львівської області та відповідно до статті 21 КУпАП передано матеріали на розгляд трудового колективу, громадської організації (№ 460/888/17, № 944/508/20, № 944/2319/20).

Стосовно прийняття судового рішення із застосуванням статті 21 КУпАП у справі № 460/45/17 щодо ОСОБА_2, Карпин І.М. повідомила, що розгляд вказаної справи відбувався на початку її професійної діяльності, постанову було прийнято 15.02.2017. Під час підготовки до розгляду справи суддя вивчала практику розгляду цієї категорії справ Яворівським районним судом Львівської області, Апеляційним судом Львівської області, які неодноразово відповідно до статті 21 КУпАП передавали матеріали на розгляд трудових колективів чи громадських організацій.

Під час прийняття рішення у справі № 460/45/17 інформації про те, що до ОСОБА_2 у 2013 році було застосовано судом захід впливу у виді попередження за вчинення, зокрема, правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, у матеріалах справи не було. Суд відповідно до вимог КУпАП проводить розгляд справи на підставі протоколу про адміністративне правопорушення та долучених доказів, водночас позбавлений можливості з власної ініціативи збирати докази у справах про адміністративні правопорушення. Карпин І.М. вважає, що рішення у справі було прийнято з урахуванням вимог статті 21 КУпАП на підставі матеріалів, наявних у справі про адміністративне правопорушення, та поданого громадською організацією клопотання.

У чотирьох справах (№ 460/2374/18, № 460/5286/18, № 944/6025/19, № 460/377/19) було прийнято судові рішення з передачею матеріалів трудовим колективам, громадським організаціям стосовно військовослужбовців, учасників бойових дій; в інших справах (№ 460/4188/18, № 944/4846/19) – стосовно осіб, діяльність яких пов’язана із керуванням автомобіля. Водночас суддею враховувались особи правопорушників, характер вчиненого правопорушення, їх відношення до вчиненого діяння, матеріали справи, обґрунтованість та мотиви поданих клопотань.

Також варто зазначити, що особи, щодо яких матеріали справ були передані на розгляд трудових колективів чи громадських організацій відповідно до статті 21 КУпАП (у редакції, чинній на момент прийняття рішень), надалі не притягувались до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушень, передбачених статтею 130 КУпАП, а тому застосовані заходи до вказаних осіб, на думку Карпин І.М., були належними та сприяли запобіганню вчинення ними нових правопорушень.

 

IV. Норми права та їх застосування.

 

Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.

Частиною першою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Відповідно до частини другої пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону за результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частиною третьою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно з частиною першою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);

2) професійна етика;

3) доброчесність.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 03.11.2016 № 43/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18) (далі – Положення).

Відповідно до пункту 5 глави 6 «Визначення результатів кваліфікаційного оцінювання» Положення:

Критерії компетентності оцінюються так:

  • професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких:

рівень знань у сфері права – 90 балів;

рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів;

  • ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів;
  • діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів.

Особиста компетентність – 100 балів.

Соціальна компетентність – 100 балів.

Критерій професійної етики оцінюється у 250 балів, з яких:

  • морально-психологічні якості – 100 балів;
  • інші показники – 150 балів.

Цей критерій оцінюється у 0 балів за наявності доказів невідповідності судді вимогам професійної етики.

Критерій доброчесності оцінюється у 250 балів, з яких:

 - інтегративність –100 балів.

 - інші показники – 150 балів.

Цей критерій оцінюється у 0 балів за наявності доказів невідповідності судді вимогам доброчесності.

 

Дослідивши висновок ГРД та пояснення судді, Комісія встановила таке.

Як зазначалось вище, на думку ГРД, суддя без поважних причин систематично допускала судову тяганину, що призвело до порушення розумних строків розгляду справ 460/66/17, № 460/1383/17, № 460/200/18, № 460/1522/18, № 460/4531/18, № 460/2858/19, № 460/195/18, № 460/2380/18, № 460/2690/18, № 460/2708/18, № 460/2710/18, № 460/2840/18, № 460/4130/18, № 462/5890/18, № 460/6234/18, № 460/349/19, № 464/3109/19, № 460/2858/19, № 460/3603/19, № 944/4970/19, № 944/1922/20, № 944/2068/20, № 944/1604/20, № 944/3565/20, внаслідок чого провадження у цих справах було закрито у зв’язку із закінченням строків.

Не надаючи оцінку судовим рішенням, Комісія відзначає, що відповідно до статей 6, 7 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22.02.2013, суддя повинен виконувати свої професійні обов’язки незалежно, виходячи виключно з фактів, установлених на підставі власної оцінки доказів, розуміння закону, верховенства права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, не зважаючи на будь-які зовнішні впливи, стимули, загрози, втручання або публічну критику. Суддя повинен старанно й неупереджено виконувати покладені на нього обов’язки та вживати заходів для поглиблення своїх знань та вдосконалення практичних навичок.

Комісія беззастережно підтримує положення Коментаря до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 04.02.2016 № 1, в частині того, що довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.

Комісія відзначає, що мети юридичної відповідальності не буде досягнуто, якщо особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, систематично не притягатимуться до адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення.

Комісія також звертає увагу, що суди здебільшого прагнуть враховувати пункт 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 № 14, відповідно до якого суди повинні неухильно виконувати вимоги статті 268 КУпАП щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення у присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності зазначеної особи це можливо лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце та час розгляду і якщо від неї не надійшло клопотання про його відкладення.

За таких обставин суддя фактично поставлений перед вибором забезпечити досягнення в таких випадках мети юридичної відповідальності за наявності для цього відповідних підстав, чи порушити право особи на ефективну участь у процесі стосовно неї, яке, як правило, включає не тільки право бути присутнім, але й слухати та стежити за провадженням. Особа також повинна мати можливість, серед іншого, пояснити свою версію подій, вказати на будь-які заяви, з якими вона не згодна, та інформувати про будь-які факти, які повинні бути висунуті на її захист.

Розглядаючи справи, де національні суди поставали перед подібним вибором, Європейський суд з прав людини в пункті 39 постанови у справі «KASTE AND MATHISEN v. NORWAY» (заяви № 18885/04, № 21166/04) відзначив, що якби співобвинувачений міг би бути поставлений у положення, коли він або вона зможуть «заблокувати обвинувачення стосовно себе», не відповідаючи на запитання, то це могло б перешкодити дотриманню розумної вимоги щодо часу, що міститься в пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У зв’язку з цим Комісія додатково зазначає, що за усталеною практикою Страсбурського суду вирішальним є те, чи свідчать факти справи однозначно про те, що заявник був достатньо обізнаний про можливість здійснення прав, гарантованих Конвенцією, в контексті конкретного провадження, порушеного проти нього, і чи може він вважатись таким, що відмовився від свого права з’являтися в суді (пункт 32 постанови у справі «STOYANOV v. BULGARIA», заява № 39206/07).

Комісія наголошує, що положення статті 256 КУпАП дають достатні підстави для твердження про те, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, з моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення є обізнаною про можливість здійснення прав, гарантованих КУпАП у контексті конкретного провадження, порушеного проти неї, та щодо самого провадження.

Таким чином, постаючи перед зазначеним вибором, суддя має забезпечити рівновагу між суспільним та приватним інтересом при вирішені подібних справ та насамперед докласти всіх розумних заходів для повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи і за необхідності відкласти розгляд відповідної справи в межах строків накладення адміністративного стягнення, не допустивши при цьому «штучного блокування» досягнення мети адміністративної відповідальності (за наявності для цього підстав), забезпечивши таким чином ефективне відправлення судочинства.

Отже, неодноразові виклики особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, з метою забезпечення її права «бути почутою», самі по собі не можуть і не повинні розглядатись як допущення неефективного відправлення судочинства. Однак у всіх випадках, коли це призводить до звільнення особи від адміністративної відповідальності через сплив строків накладення адміністративного стягнення, такі випадки мають бути оцінені Комісією під час встановлення відповідності судді критерію професійної етики, ураховуючи системність таких дій судді, навантаження судді, наявності фінансової та технічної можливості суду забезпечити повідомлення особи про дату, час та місце розгляду справи, а також процесуальну поведінку особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (або її представника).

Комісія зазначає, що суддя під час співбесіди не змогла надати переконливих пояснень на запитання щодо того, чому у вказаних вище справах нею не було забезпечено ефективного відправлення судочинства, адже процесуальна можливість розглянути відповідні справи без участі особи, яка притягалась до адміністративної відповідальності, у судді була. Фактично надмірно формальні дії судді щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачених статтею 130 КУпАП, призвели до звільнення осіб від відповідальності.

За результатами дослідження суддівського досьє, висновку ГРД, пояснень судді та проведення співбесіди, Комісія вважає зазначені обставини такими, які впливають на оцінку відповідності судді Карпин І.М. критерію професійної етики.

Водночас Комісія вважає, що такі обставини не є достатніми для визнання судді такою, що не відповідає займаній посаді за критерієм професійної етики, оскільки під час дослідження досьє та проведення співбесіди фактів, які свідчать про навмисне затягування суддею строків розгляду справ, не встановлено.

З огляду на зазначене, Комісією оцінено показники професійної етики в 75 балів.

Стосовно відповідності судді критерію доброчесності в Комісії жодних сумнівів не виникло, тому показники цього критерію оцінюються у 150 балів.

 

VI. Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

 

За результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді Карпин І.М. отримала такі бали:

 

 

Критерії

Показники

Бал за показник

Бал за критерій

Професійна компетентність

Рівень знань у сфері права

 88,875

210,875

Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні

 82

Ефективність здійснення правосуддя

30

Діяльність щодо підвищення фахового рівня

10

Особиста компетентність

Когнітивні, емотивні, мотиваційно-вольові якості особистості

59

59

Соціальна компетентність

Комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості та моральні риси особистості

88

88

Професійна етика

Показники професійної етики

75

150

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності

 75

Доброчесність

Показники доброчесності

150

235

Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності

 85

Всього

 742,875

 

Відповідно до пункту 11 розділу V Положення рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.

Отже, за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Яворівського районного суду Львівської області Карпин І.М. набрала 742,875 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв, у зв’язку з чим Комісія дійшла висновку, що суддя Яворівського районного суду Львівської області Карпин І.М. відповідає займаній посаді.

Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що суддя Яворівського районного суду Львівської області Карпин Ірина Миколаївна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 742,875 бала.

Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо відповідності судді Яворівського районного суду Львівської області Карпин Ірини Миколаївни займаній посаді.

 

 

Головуючий                                                                                                                Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                                                             Андрій ПАСІЧНИК

                                                                                                                                     Роман САБОДАШ