Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Краснолиманського міського суду Донецької області Сердюк Наталії Володимирівни на відповідність займаній посаді

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі тимчасової колегії:

головуючого – Руслана СИДОРОВИЧА,

членів Комісії: Людмили ВОЛКОВОЇ, Романа КИДИСЮКА (доповідач),

за участю судді Краснолиманського міського суду Донецької області Наталії СЕРДЮК,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Краснолиманського міського суду Донецької області Сердюк Наталії Володимирівни на відповідність займаній посаді,

встановила:

Інформація про кар’єру та кваліфікаційне оцінювання судді.

Указом Президента України від 29 вересня 2016 року № 425/2016 Біланову (Сердюк) Наталію Володимирівну призначено на посаду судді Краснолиманського міського суду Донецької області строком на п’ять років.

Рішенням Голови Верховного Суду про відрядження судді від 10 червня 2022 року № 219/0/149-22 Сердюк Н.В. відряджено до Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області.

Рішенням Комісії від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Краснолиманського міського суду Донецької області Сердюк Н.В.

Сердюк Н.В. склала анонімне письмове тестування, за результатами якого набрала 81 бал. За результатами виконаного практичного завдання Сердюк Н.В. набрала 71,5 бала. На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 152,5 бала.

Рішенням Комісії від 12 грудня 2018 року № 309/зп-18 суддю Сердюк Н.В. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Сердюк Н.В. відповідно до рішення Комісії від 12 грудня 2018 року № 313/зп-18 пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами якого складено висновок від 23 лютого 2019 року та визначено рівні показників критеріїв особистої, соціальної компетентності, професійної етики та доброчесності.

Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ (набрав чинності 07 листопада 2019 року) повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України припинено.

Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.

Згідно з рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), вирішено здійснити повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.

Відповідно до протоколу повторного розподілу між членами Комісії від 26 липня 2023 року досьє Сердюк Н.В. розподілено члену Комісії Кидисюку Р.А.

Процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно судді Сердюк Н.В. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Рішення Громадської ради доброчесності про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації.

Громадська рада доброчесності (далі – ГРД) 03 листопада 2024 року затверджено рішення про надання Вищій кваліфікаційній комісії суддів України інформації.

У вказаному рішенні зазначено, що, проаналізувавши інформацію щодо судді Краснолиманського районного суду Донецької області Сердюк Н.В., ГРД виявила дані, які не є самостійною підставою для висновку, однак характеризують суддю та можуть бути використані під час її оцінювання.

Обставини, що стали підставою для рішення про надання інформації:

1. Мати та брат судді систематично відвідували рф у період з 2014 року. Мати виїжджала щонайменше 19 разів поїздом Київ–Санкт-Петербург або на авто. Брат судді виїжджав до рф щонайменше 36 разів.

ГРД звертає увагу, шо такі поїздки родичів судді можуть негативно впливати на її незалежність під час прийняття рішень.

На засіданні Сердюк Н.В. надала усні пояснення. Письмові пояснення містяться в матеріалах суддівського досьє, оцінку яким надавала і ГРД.

Комісія не виявила підтвердження фактів негативного впливу поїздок родичів судді на її незалежність під час прийняття рішень та вважає надані суддею пояснення прийнятними та такими, що спростовують сумнів у її доброчесності.

2. Відповідно до інформації з декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, в 2020 році чоловік судді набув право власності на автомобіль BMW 328 вартістю 188 027 грн, а в 2019 році придбав VOLKSWAGEN PASSAT 2012 року випуску за ціною у 77 856 грн. Цей автомобіль він продав у 2022 році за 420 000 грн, тобто в понад 5 разів дорожче.

Суддя пояснила, що відповідно до роз’яснень Національного агентства з питань запобігання корупції (далі – НАЗК) щодо декларування транспортних засобів у декларації зазначається вартість транспортного засобу на дату його набуття у власність, володіння або користування. Витрати на митне оформлення чи реєстрацію транспортного засобу в його вартість не входять.

Вартість придбаних автомобілів BMW 328 та VOLKSWAGEN PASSAT зазначено згідно з чеками (англ. – invoice) та квитанцій про оплату. Автомобілі придбані під час онлайн-аукціону на американському сайті «COPART».

Відповідно до чека № 39653729 від 11 серпня 2019 року ОСОБА_1 придбав автомобіль VOLKSWAGEN PASSAT SE SILVER (НОМЕР_1) за ціною 3 103,00 дол. США, що еквівалентна на момент придбання 77 856 грн. Саме цю суму було сплачено згідно з квитанцією АТ КБ «Приватбанк» від 12 вересня 2019 року. Указаний автомобіль доставлено до України через Одеський морський торговельний порт, що підтверджується копією видаткового ордера № 63846/1 від 31 жовтня 2019 року.

Також суддя зазначила, що згідно з пунктом 109 роз’яснень НАЗК видатки на розмитнення та ремонт автомобіля, здійснені членом сім’ї декларанта, не підлягають декларуванню.

Відповідно до чека № 28436530 від 26 березня 2020 року ОСОБА_1 під час онлайн аукціону на сайті «COPART» придбав автомобіль 2015 BMW 328 XI (НОМЕР_2) за ціною 6 383,00 дол. США, що еквівалентно на момент придбання 188 027,00 грн. Зазначена сума була сплачена згідно з квитанцією АТ КБ «Приватбанк» від 27 травня 2020 року. Указаний автомобіль було доставлено до України через Одеський морський торговельний порт, що підтверджується копією видаткового ордера № 000004636 від 06 серпня 2020 року та зареєстровано Одеською митницею 19 серпня 2020 року.

Комісія приймає пояснення судді, що у зазначену в декларації вартість автомобілів не входить вартість доставки, ремонту і митні платежі.

3. Суддя закрила провадження у справах про адміністративну відповідальність за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КупАП) через сплив строків накладення адміністративного стягнення (справи №№ 236/616/17, 236/1341/20, 236/2823/20).

Сердюк Н.В. просила врахувати той факт, шо не в змозі детально проаналізувати кожну закриту справу у зв’язку з їх повним знищенням. На підставі наказу Краснолиманського міського суду Донецької області від 13 вересня 2022 року № 6-а/г робота суду була тимчасово зупинена (оголошено простій) з огляду на безпекову ситуацію. Згідно з відповіддю в.о. керівника Краснолиманського міського суду Донецької області від 24 жовтня 2024 року через ворожі обстріли Лиманської територіальної громади архівні справи Краснолиманського міського суду евакуйовано не було. З кінця травня до жовтня 2022 року місто Лиман Донецької області перебувало під окупацією російських військ. У місті велися активні бойові дії, внаслідок яких приміщення Краснолиманського міського суду повністю зруйновано.

За вимогами частин першої та другої статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу виливу у зв’язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

До 17 березня 2021 року було встановлено однаковий 3-місячний термін притягнення до відповідальності за всіма адміністративними порушеннями, що розглядаються судом.

Із тексту постанови у справі № 236/616/17 випливає, що суддя неодноразово призначала справу до розгляду, судові засідання відкладалися за клопотанням правопорушника щодо необхідності залучення захисника у справі, клопотанням захисника про витребування додаткових доказів та свідків, клопотанням про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням на лікуванні.

Сердюк Н.В. стверджує, що при розгляді кожної справи про адміністративне правопорушення нею завжди враховувались вимоги положень статті 251 КУпАП щодо доказової бази.

Крім протоколу про адміністративне правопорушення, який не містив даних щодо часу та місця розгляду справи, враховувалась наявність пояснень особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також висновок експерта, речові докази, показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Утім, у справах № 236/1341/20 та № 236/2823/20 доказів вини особи було недостатньо: до матеріалів про вчинене правопорушення не додавався відеозапис, були зазначені суперечливі письмові пояснення свідків. Повідомити належним чином осіб, які притягуються до відповідальності, суд не мав можливості через їх відсутність на території Лиманської об’єднаної територіальної громади.

Суддя звертає увагу, що протягом 2020 року в її провадженні перебувало 1 199 справ. З восьми суддів згідно зі штатним розписом Краснолиманського міського суду Донецької області правосуддя здійснювали тільки троє суддів. За даними з Єдиного державного реєстру судових рішень, за період з 01 січня 2020 року до 31 грудня 2020 року суддею ухвалено 281 судове рішення у справах про адміністративні правопорушення, що є надмірним навантаженням.

Комісія вважає надані суддею пояснення достатніми та такими, що спростовують наявність умислу в затягуванні строків розгляду справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 130 КУпАП, з метою уникнення відповідальності винних осіб.

Джерела права та їх застосування.

Згідно з підпунктом 4 пункту 16¹ розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.

Частиною першою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Відповідно до частини другої пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону за результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частиною третьою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Частинами першою та другою статті 83 Закону визначено, що кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);

2) професійна етика;

3) доброчесність.

Відповідно до частини першої статті 85 Закону кваліфікаційне оцінювання включає такі етапи:

1) складення іспиту;

2) дослідження досьє та проведення співбесіди.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.

Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.

Пунктом 5 глави 6 розділу II Положення встановлено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання за всіма критеріями дорівнює 1 000 балів.

За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт  5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).

Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.

Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності, яка, зокрема, надає Комісії інформацію стосовно судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.

Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23), передбачено, що висновок або інформація Громадської ради доброчесності розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

У межах процедури кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення може виникнути обґрунтований сумнів, який для обізнаного та розсудливого спостерігача вказуватиме на наявність показника, що свідчить про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності. Водночас під терміном «розсудливий спостерігач» для цілей кваліфікаційного оцінювання необхідно розуміти людину, чиї уявлення, стандарти поведінки відповідають тим, які зазвичай прийняті серед звичайних людей у нашому суспільстві.

Обґрунтований сумнів вважається таким, що виник, зокрема, з моменту надання ГРД висновку про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності або інформації стосовно судді.

У випадку виникнення такого сумніву обов’язком Комісії є з’ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності судді не лише професійного характеру, але й морально-етичного. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді/кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23), а також у Кодексі суддівської етики, затвердженому рішенням ХІ з’їзду суддів України від 22 лютого 2012 року (далі – Кодекс).

Статтею 1 Кодексу встановлено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.

Відповідно до статті 3 Кодексу саме суддя має докладати всіх зусиль до того, щоб, на думку обізнаного та розсудливого стороннього спостерігача, його поведінка була бездоганною.

Таким чином, у разі наявності обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності обов’язок спростування такого сумніву покладається і на суддю шляхом складення ним кваліфікаційного іспиту, тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, надання чітких та переконливих доказів під час дослідження досьє та проведення співбесіди.

Чіткими та переконливими є докази, які, з погляду звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин, що породжують обґрунтований сумнів. Використання чітких та переконливих доказів має розсіяти обґрунтований сумнів у наявності індикатора (показника), що може свідчити про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності.

Неможливість судді спростувати наявність обставин, що можуть свідчити про його невідповідність критеріям професійної етики та доброчесності, лише свідчить про те, що факти, які підтверджують наявність обґрунтованих сумнівів, мають бути надалі оцінені Комісією через їх вплив на авторитет судової влади та врахування суддею необхідності його зберегти за тих чи інших обставин.

Ураховуючи викладене, Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з погляду вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства в чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та проінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).

Комісії не надано чітких та переконливих доказів, які, з погляду звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, що породжують обґрунтований сумнів про невідповідність судді Сердюк Н.В. критеріям професійної етики та доброчесності.

Комісія вважає надані суддею пояснення стосовно викладених у рішенні ГРД про надання інформації обставин достатніми та такими, що спростовують обґрунтовані сумніви в її невідповідності займаній посаді.

Результати кваліфікаційного оцінювання.

Дослідивши досьє судді, надану ГРД інформацію та результати співбесіди із суддею, під час якої вивчено питання про відповідність судді Краснолиманського міського суду Донецької області Сердюк Наталії Володимирівни критеріям кваліфікаційного оцінювання, Комісія дійшла таких висновків.

Главою 2 розділу ІІ Положення визначено показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення.

І. За критеріями компетентності (професійної, особистої та соціальної) суддя загалом набрала 353,5 бала.

За критерієм професійної компетентності Сердюк Н.В. оцінено Комісією на підставі результатів іспиту, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди за показниками, визначеними пунктами 1–5 глави 2 розділу II Положення. За критеріями особистої та соціальної компетентності Сердюк Н.В. оцінено Комісією на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди з урахуванням показників, визначених пунктами 6–7 глави 2 розділу II Положення.

Загалом за критерієм професійної компетентності Сердюк Н.В. набрала 224,5 бала, з яких:

• 81 бал – рівень знань у сфері права, який оцінено за результатами складеного Сердюк Н.В. анонімного письмового тестування;
• 71,5 бала – рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, який оцінено за результатами виконаного Сердюк Н.В. практичного завдання;
• 70 балів – ефективність здійснення правосуддя. Комісією надано оцінку рівню навантаження судді порівняно з іншими суддями у відповідному суді, кількості скасованих та змінених судових рішень, а також випадків порушення суддею строків надсилання тексту судових рішень до ЄДРСР.

Зокрема, у 2016 році суддею розглянуто 3 справи, у 2017 році – 323 справи та 35 матеріалів, у 2017 році – 445 справ та 171 матеріал, у 2020 році за період з 17 лютого 2020 року до 31 грудня 2020 року – 736 справ і 338 матеріалів, у 2021 році – 745 справ і 206 матеріалів, а всього 1 929 справ та 750 матеріалів (2 679 загалом).

Рівень навантаження судді відповідав навантаженню в суді та в регіоні.

Згідно з інформацією, що міститься в суддівському досьє, у Сердюк Н.В. низький показник скасованих та змінених судових рішень (28 судових рішень скасовано та 12 змінено судових рішень), що свідчить про високий показник ефективності здійснення правосуддя.

Комісією також враховано інформацію про кількість судових рішень, повний текст яких було складено з порушенням встановлених строків. Суддею допускалися такі порушення, тривалість прострочення переважно незначна – кілька днів.

До дисциплінарної відповідальності суддя Сердюк Н.В. не притягувалася, скарги на дії судді відсутні.

• 2 бали – діяльність щодо підвищення фахового рівня. Комісією враховано діяльність судді щодо підготовки та підвищення кваліфікації впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо).

На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Сердюк Н.В. за критерієм особистої компетентності отримала 56 балів, за критерієм соціальної компетентності – 73 бали.

ІІ. За критерієм професійної етики, оціненим за показниками, визначеними пунктом 8 глави 2 розділу II Положення, суддя набрала 155 балів. За цим критерієм Сердюк Н.В. оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.

ІІІ. За критерієм доброчесності, оціненим за показниками, визначеними пунктом 9 глави 2 розділу II Положення, суддя набрала 197,5 бала. За цим критерієм суддю оцінено на підставі результатів тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, дослідження інформації, яка міститься в досьє, та співбесіди.

За результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Краснолиманського міського суду Донецької області Сердюк Н.В. набрала 706 балів, що становить 70,6 відсотка від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв.

Таким чином, Комісія дійшла висновку про відповідність судді Краснолиманського міського суду Донецької області Сердюк Н.В. займаній посаді.

Керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що суддя Краснолиманського міського суду Донецької області Сердюк Наталія Володимирівна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 706 балів.

Визнати суддю Краснолиманського міського суду Донецької області Сердюк Наталію Володимирівну такою, що відповідає займаній посаді.

Головуючий                                                                                                Руслан СИДОРОВИЧ

Члени Комісії:                                                                                           Людмила ВОЛКОВА

                                                                                                                     Роман КИДИСЮК