Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Махайла БОГОНОСА,
членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ (доповідач), Галини Шевчук,
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Тетяни Іванівни на відповідність займаній посаді,
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру судді.
Указом Президента України «Про призначення суддів» від 29 грудня 2009 року № 1122/2009 Шейко Т.І. призначено на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва строком на п’ять років.
Відповідно до наказу голови Окружного адміністративного суду міста Києва від 19 січня 2010 року № 16/к суддю Шейко Т.І. призначено на посаду та зараховано до штату цього суду. Присягу судді Шейко Т.І. склала 10 лютого 2010 року, після чого приступила до виконання повноважень у зазначеному суді.
Строк повноважень судді Шейко Т.І. закінчився 29 грудня 2014 року.
Вищою радою правосуддя рішенням від 18 липня 2017 року № 2129/0/15-17 внесено подання Президентові України про призначення Шейко Т.І. на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва.
Указом Президента України «Про призначення суддів» від 02 листопада 2017 року № 350/2017 Шейко Т.І. призначено на посаду судді Окружного адміністративного суду міста Києва безстроково.
Наказом голови Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 листопада 2017 року Шейко Т.І. зараховано до штату суду.
У період з лютого 2010 року до 15 грудня 2022 року суддя Шейко Т.І. здійснювала судочинство в Окружному адміністративному суді міста Києва без визначення спеціалізації (відповідно до рішень, ухвалених зборами суддів), тобто розглядала справи всіх категорій без визначення спеціалізації.
Інформація про кваліфікаційне оцінювання судді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Т.І.
Рішенням Комісії від 26 березня 2019 року № 39/зп-19 призначено проведення 17 квітня 2019 року іспиту для 44 суддів місцевих судів (адміністративна спеціалізація) під час процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді. Для складення іспиту не з’явилися 34 судді, зокрема суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Т.І.
Рішенням Комісії від 08 травня 2019 року № 67/зп-19 причини неявки згаданих суддів на складення іспиту в межах процедури кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді визнано поважними та призначено складення іспиту на 21 травня 2019 року.
Рішенням Комісії від 27 вересня 2019 року № 174/зп-19 визначено результати першого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді «Іспит» та вирішено питання допуску суддів до другого етапу кваліфікаційного оцінювання «Дослідження досьє та проведення співбесіди». Відповідно до цього рішення Шейко Т.І. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було припинено, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема судді Шейко Т.І.
У матеріалах суддівського досьє Шейко Т.І. міститься висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), затверджений 16 грудня 2020 року, який не був предметом дослідження, у зв’язку з припиненням діяльності Комісії. Висновок включав дві підстави, які, на думку ГРД, свідчать про невідповідність судді Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Т.І. критеріям доброчесності та професійної етики:
1. Суддя допускала дії, обумовлені політичними мотивами та корпоративною солідарністю. Суддя вчинила дії, які негативно впливають на авторитет правосуддя та не доклала зусиль для усунення негативних наслідків цих дій. Суддя не реагувала на відомі їй випадки недоброчесної або неетичної поведінки колег, покривала таку поведінку або відомі їй факти протиправної діяльності суддів, адвокатів, працівників органів правопорядку, нехтуючи відповідальністю не лише за свою поведінку, а й за діяльність системи правосуддя загалом.
2. Суддя, не перебуваючи на робочому місці, ухвалювала судові рішення.
Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
З метою вирішення питання продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), рішенням Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді, проте відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі через надходження висновку ГРД про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 18 січня 2024 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Кобецьку Н.Р.
На підставі викладеного вище кваліфікаційне оцінювання судді Шейко Т.І. продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Співбесіда із суддею Шейко Т.І. призначена на 03 вересня 2024 року. До Комісії 27 серпня 2024 року (вх. № 31кп-4011/18) надійшов висновок у новій редакції про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики, затверджений ГРД 25 серпня 2024 року. Висновок доповнено третьою підставою, а саме – суддя або пов’язана з ним особа, отримали майно, дохід або вигоду, легальність походження яких, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви (безпроцентна позика у значних розмірах на шкоду позикодавцю, отримання в подарунок, безкоштовне користування або зі значною знижкою ліквідного майна, отримання ліквідного майна від власника, щодо якого немає підтверджень легальності доходу для придбання такого майна, заниження вартості такого майна тощо). До висновку також включено сім пунктів інформації, яка, з точки зору ГРД, сама по собі не стала підставою для висновку, але має бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.
Суддя надала детальні письмові пояснення щодо кожної з викладених у висновку ГРД, обставин та підтримала їх під час співбесіди.
У засіданні 03 вересня 2024 року оголошено перерву для дослідження додаткових матеріалів, про які Комісію повідомлено листом Національного антикорупційного бюро України (далі – НАБУ) від 03 вересня 2024 року (вх. № 31кп-4011/18).
На запит члена Комісії Кобецької Н.Р. НАБУ листом від 23 вересня 2024 року за вх. № 31кп-4011/18 надіслало копії окремих матеріалів кримінального провадження НОМЕР_1 від 21 червня 2019 року (в 1-му томі, на 102 арк.), серед яких є документи, які безпосередньо стосуються Шейко Т.І. та підлягають дослідженню в межах кваліфікаційного оцінювання судді. У листі вказується, що НАБУ на підставі статей 40, 222 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) надає дозвіл на розголошення (використання) наданих відомостей досудового розслідування вказаних у листі кримінальних проваджень (інформації та всіх копій документів), скерованих на адресу Комісії, у межах відповідних процедур кваліфікаційного оцінювання, які здійснюються Комісією, Вищою радою правосуддя, а також при подальших судових процесах у всіх судових інстанціях України та Європейського суду з прав людини (далі – ЄСПЛ).
Продовження розгляду питання щодо дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Т.І. призначено на 08 жовтня 2024 року. У зв’язку з відпусткою члена Колегії, питання знято з розгляду та призначено на 17 жовтня 2024 року, про що заздалегідь повідомлено суддю.
Комісією 01 жовтня 2024 року (вх. № 31кп-4011/18) отримано висновок ГРД у новій редакції, затверджений 30 вересня 2024 року.
У засіданні 17 жовтня 2024 року Комісія задовольнила клопотання судді Шейко Т.І. про відкладення співбесіди до 07 листопада 2024 року.
Суддя Шейко Т.І. 06 листопада 2024 року надіслала до Комісії пояснення на висновок ГРД у новій редакції.
Засідання Комісії та проведення співбесіди з суддею Шейко Т.І. продовжено 07 листопада 2024 року.
Джерела права та їх застосування.
Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону визначено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
У Пояснювальній записці до проєкту Закону України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», за результатами розгляду якого було внесено зміни до Конституції України і запроваджено процедуру кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зазначено, що проєкт передбачає «спеціальні механізми» оновлення суддівського корпусу, що дасть змогу досягти необхідного балансу між суспільними очікуваннями, з одного боку, та захистом індивідуальних прав, з іншого. Зокрема, за рекомендаціями Венеціанської комісії та Директорату з прав людини Головного директорату з прав людини та верховенства права Ради Європи, що викладені у Спільному висновку від 23 березня 2015 року (документ CDL-AD(2015)007), процедура кваліфікаційного оцінювання суддів, запроваджена в рамках Закону України «Про забезпечення права на справедливий суд», отримає відповідне конституційне закріплення.
Відповідно до рішення Великої Палати Верховного Суду від 04 листопада 2020 року (справа № 200/9195/19-а) із запровадженням судової реформи та набранням чинності Законом України «Про судоустрій і статус суддів» для утвердження незалежності судової влади, зокрема, шляхом її деполітизації, для посилення відповідальності судової влади перед суспільством, а також для запровадження належних конституційних засад кадрового оновлення суддівського корпусу було запроваджено необхідність проходження суддями кваліфікаційного оцінювання. Запровадження кваліфікаційного оцінювання суддів було зумовлене істотною метою, що полягала у відновленні довіри до судової влади в Україні. Зміни, запроваджені в судовій системі України у зв’язку з її реформуванням, були схвалені світовою спільнотою, у тому числі Венеціанською комісією (пункти 98, 99).
Отже, функціонування судової влади, до складу суддівського корпусу якої входять судді, які не відповідають критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності, є таким, що не відповідає зазначеним очікуванням суспільства та фактично ставить під загрозу інтереси національної безпеки, громадського порядку та захист прав і свобод людей. Іншими словами, кваліфікаційне оцінювання суддів на відповідність (невідповідність) займаній посаді є необхідним у демократичному суспільстві та відповідає нагальній суспільній потребі.
Процедура кваліфікаційного оцінювання на відповідність судді займаній посаді є одноразовою процедурою, спрямованою на перевірку відповідності всіх суддів критеріям компетентності (професійної, особистої, соціальної тощо), професійної етики та доброчесності з метою відновлення та підвищення суспільної довіри до судової влади в Україні, і проводиться за правилами кваліфікаційного оцінювання суддів. Ця процедура, як вже зазначалось вище, була запроваджена у відповідь на ймовірну присутність у судовій владі некомпетентних та недоброчесних суддів.
Водночас Комісія зважає і на те, що навіть у разі, коли втручання у приватне життя здійснюється відповідно до закону, відповідає легітимній меті та є необхідним у демократичному суспільстві, встановлення невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності має своїм наслідком звільнення з посади, що є доволі серйозним заходом, який може бути застосовано до особи. Однак на відміну від дисциплінарного провадження процедура кваліфікаційного оцінювання не має шкали вибору покарань, що обумовлено своєрідністю цієї процедури. Отже, застосування такого заходу, який негативно позначається на приватному житті судді, вимагає пошуку справедливої рівноваги між інтересами суспільства загалом та правом судді надалі займати посаду.
Відповідно до частини першої статті 1 Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням XХ чергового з’їзду суддів України від 18 вересня 2024 року, суддя як носій судової влади повинен бути прикладом неухильного дотримання принципу верховенства права і вимог закону, присяги судді.
Суддя має докладати зусиль, щоб, на думку звичайної розсудливої людини (законослухняної людини, яка, будучи достатньою мірою поінформованою про факти та процеси, що відбуваються, об’єктивно сприймає інформацію та обставини зі сторони), його поведінка відповідала високому статусу посади та не викликала обґрунтованих сумнівів у його доброчесності. Суддя не повинен допускати поведінки, що створює враження про недотримання ним етичних стандартів судді (стаття 3 Кодексу суддівської етики).
Аналогічні вимоги є застосовними до встановлення відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності в процедурі кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді з тією особливістю, що такі обставини стають відомими під час дослідження досьє та проведення співбесіди.
І хоча Комісія виходить із презумпції, відповідно до якої суддя відповідає критеріям компетентності, професійної етики та доброчесності як особа, яка згідно з Бангалорськими принципами поведінки суддів за родом своєї роботи вважається гарантом верховенства права, ця презумпція є спростовною, а рівень такої відповідності підлягає з’ясуванню у процесі кваліфікаційного оцінювання судді. У разі наявності в Комісії обґрунтованого сумніву у відповідності судді критеріям компетентності, професійної етики або доброчесності спростування такого сумніву відбувається як внаслідок реалізації Комісією наданих їй законом повноважень, так і шляхом складання суддею кваліфікаційного іспиту, проходження тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, а також надання Комісії під час дослідження досьє та проведення співбесіди переконливої інформації задля спростування такого сумніву.
За результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (абзаци 2, 3 пункту 20 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону).
Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Згідно з пунктами 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18, зі змінами) (далі – Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та в сукупності.
Приписами пункту 5 глави 6 розділу II Положення передбачено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв становить 1 000 балів.
За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної компетентності.
Згідно з главою 2 розділу II Положення відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
- рівень знань у сфері права, який оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту;
- рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, який оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту;
- ефективність здійснення правосуддя, що оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє;
- діяльність щодо підвищення фахового рівня, що оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє.
Рівень знань Шейко Т.І. у сфері права, а також рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні перевірено на першому етапі кваліфікаційного оцінювання шляхом складення анонімного письмового тестування, за результатами якого суддя набрала 90 балів, та виконання практичного завдання, за результатами якого суддя набрала 94,5 бала.
Оцінюючи ефективність здійснення правосуддя, Комісія констатує, зокрема, таке:
- у період із лютого 2010 року до 15 грудня 2022 року суддею Шейко Т.І. розглянуто 6 080 справ та матеріалів;
- загальні показники середньомісячного навантаження судді в зазначений період були незначно нижчими (11,4) за середньомісячні показники навантаження в Окружному адміністративному суді міста Києва (14,4);
- кількість скасованих судових рішень становить 5,84% від загальної кількості ухвалених судових рішень, змінених судових рішень – 1,07%, а отже, є незначним щодо загальної кількості ухвалених рішень;
- із порушенням встановлених процесуальним законом строків Шейко Т.І. розглянуто 2 573 справи та 13 матеріалів, що становить 42,53% від загальної кількості розглянутих справ, тобто є значним;
- згідно з інформацією Державного підприємства «Інформаційні судові системи» стосовно недотримання строків надсилання (оприлюднення) електронних копій судових рішень до Єдиного державного реєстру судових рішень (далі – ЄДРСР) суддею Шейко Т.І. у період із січня 2016 року до грудня 2022 року несвоєчасно внесено до ЄДРСР (оприлюднено) 258 електронних копій судових рішень. Середня тривалість перевищення встановленого процесуального строку виготовлення та оприлюднення повного тексту вмотивованого рішення становить 4 дні (у окремих випадках, виготовлення повного тексту та оприлюднення здійснювалось у строк від 1 до 198 днів), що свідчить про недотримання строків виготовлення та оприлюднення в ЄДРСР повного тексту судового рішення;
- у суддівському досьє відсутня інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань;
- за даними суддівського досьє, інформація про результати регулярного оцінювання судді, відсутня;
- відомості про здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування в матеріалах досьє відсутні.
Таким чином, оцінюючи ефективність здійснення правосуддя суддею Шейко Т.І., Комісія доходить висновку, що оцінка за цим критерієм становить 50 балів.
Визначаючись щодо підвищення фахового рівня, Комісія у складі колегії враховує, що Шейко Т.І. після призначення на посаду судді безстроково періодично проходила навчання в Національній школі суддів України з метою підвищення рівня кваліфікації. Водночас суддя Шейко Т.І. не має наукового ступеня та вченого звання; не брала участі в законопроєктній роботі; наукової діяльності не здійснювала, наукових публікацій у сфері права не має; викладацької діяльності в Національній школі суддів України не здійснювала.
Отже, Комісія оцінює цей показник в 1 бал.
Оцінювання відповідності судді за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 6 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
Шейко Т.І. пройшла тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей.
За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, співбесіди та висновку, за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, за критерієм особистої компетентності суддя Шейко Т.І. набрала – 70 балів.
Оцінювання відповідності судді за критерієм соціальної компетентності.
Відповідно до пункту 7 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, співбесіди та висновку, за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, за критерієм соціальної компетентності суддя Шейко Т.І. набрала 100 балів.
Оцінювання відповідності судді за критеріями професійної етики та доброчесності.
Згідно з пунктом 8 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам;
- відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;
- політична нейтральність;
- дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитету правосуддя;
- дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5– 8, 13 частини першої статті 106 Закону;
- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики.
Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди.
Згідно з пунктом 9 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;
- відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;
- відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;
- наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону;
- наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді;
- наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею;
- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє.
Комісією в межах повноважень надіслано запити до Національного агентства з питань запобігання корупції, Офісу Генерального прокурора, Національної поліції України, Міністерства внутрішніх справ України, Державної прикордонної служби України, Служби безпеки України, Державного бюро розслідування, Державної податкової служби України. Відповіді державних органів долучено до суддівського досьє та стали предметом аналізу і обговорення на співбесіді.
У матеріалах суддівського досьє та в інформації, отриманій від уповноважених органів, не виявлено обставин, що свідчили б про порушення суддею Шейко Т.І. принципу політичної нейтральності, недотримання суддівської етики з підстав, передбачених підпунктами 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону.
За результатами дослідження та аналізу наданої інформації Комісією також не встановлено фактичних обставин, що свідчать про невідповідність витрат, майна, способу (рівня) життя судді Шейко Т.І. та членів її сім’ї, а також близьких родичів задекларованим доходам, невідповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, вимозі політичної нейтральності, а також обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону.
Відомості про притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про її недоброчесність, а також відомості про наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею, відсутні.
За даними, наданими центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади, відомості, які б вказували на недоброчесність судді Шейко Т.І., відсутні.
Предметом дослідження Комісії стали також висновки ГРД та пояснення судді.
У висновку в новій редакції про невідповідність судді критерія доброчесності та професійної етики, затвердженому ГРД 30 вересня 2024 року, наводяться такі дані, що, на думку ГРД, вказують на підстави для висновку.
1. Суддя допускала дії, обумовлені політичними мотивами та корпоративною солідарністю. Суддя вчинила дії, які негативно впливають на авторитет правосуддя та не доклала зусиль для усунення негативних наслідків цих дій. Суддя не реагувала на відомі їй випадки недоброчесної або неетичної поведінки колег, покривала таку поведінку або відомі їй факти протиправної діяльності суддів, адвокатів, працівників органів правопорядку, нехтуючи відповідальністю не лише за свою поведінку, а за діяльність системи правосуддя загалом. Суддя брала участь у втручанні в автоматизовану систему розподілу справ.
1.1. ГРД вказує, що на офіційному сайті НАБУ було опубліковано фрагменти записів з кабінету голови Окружного адміністративного суду міста Києва Павла Вовка, отримані шляхом проведення негласних слідчих (розшукових) дій (далі – НСРД), які свідчать про систематичний вплив голови суду на суддів цього суду з метою винесення неправосудних судових рішень, узгодження з головою суду змісту цих рішень, винесення рішень на замовлення в інтересах самих суддів і третіх осіб (політичних еліт та бізнес кіл), які могли мати наслідком протиправний вплив на державні органи, інші факти використання суддями своїх службових повноважень у протиправних цілях.
30 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, серед яких була і Шейко Т.І., 17 квітня 2019 року не з’явилися на іспит до Комісії, вказавши підставою неявки тимчасову непрацездатність. При цьому вже наступного дня, 18 квітня 2019 року, суддя Шейко Т.І. ухвалювала рішення. З оприлюднених на офіційному сайті НАБУ записів з кабінету голови Окружного адміністративного суду міста Києва випливає, що така неявка була узгоджена суддями за рекомендацією Павла Вовка з метою зриву кваліфікаційного оцінювання суддів цього суду.
У висновку наводяться фрагменти зі стенограми розмови, записаної 27 березня 2019 року у службовому кабінеті голови Окружного адміністративного суду міста Києва, між головою цього суду – Павлом Вовком та суддею Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Т.І, зі змісту якої випливає, що голова суду незаконно впливав та втручався в діяльність судді Шейко Т.І. Так, Павло Вовк надавав вказівки з метою необхідності прийняття суддею Шейко Т.І. певних судових рішень у конкретних судових справах, які перебували у провадженні судді (зокрема, у справах № № 826/14930/18, 826/14653/18, 826/16385/17). З вказаної розмов вбачається, що Шейко Т.І. погоджувалась виконувати неправомірні вказівки Павла Вовка з метою досягнення спільних протиправних домовленостей, що надалі фактично нею і було здійснено.
1.2–1.3. ГРД наводить факти маніпулювання із системою автоматизованого розподілу за участі голови Окружного адміністративного суду міста Києва Павла Вовка та інших суддів цього суду. За інформацією, поданою в розслідуваннях засобів масової інформації, масові неперебування суддів цього суду на робочому місці через тимчасову непрацездатність чи відпустки часто використовувалися для розподілу конкретних справ на визначеного суддю. І це відбувалося тоді, коли деякі судді перебували на робочому місці та здійснювали правосуддя.
Зокрема, 17 квітня 2019 року, коли 30 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, серед яких була і Шейко Т.І., не з’явилися на іспит до Комісії, низка судових позовів могла потрапити на розгляд лише до одного судді Окружного адміністративного суду міста Києва – Ігоря Погрібніченка. Згідно зі звітом автоматизованого розподілу судової справи № 640/6716/19 (позов від Давида Жванії до Національної поліції України, Служби безпеки України та Адміністрації Державної прикордонної служби України щодо заборони виїжджати за кордон Президенту України Петру Порошенку) між суддями автоматизований розподіл відбувся 17 квітня 2019 року о 14:44:10. При цьому із 39 суддів Окружного адміністративного суду міста Києва в той час 38 суддів було виключено із автоматизованого розподілу.
Відповідно до звіту автоматизованого розподілу судової справи між суддями 30 грудня 2021 року було виключено з автоматизованого розподілу справи № 640/39069/21 (за адміністративним позовом Януковича В.Ф. до Верховної Ради України про визнання відсутності повноважень (компетенції) у Верховної Ради України позбавляти звання Президента України в інший спосіб ніж згідно з процедурою імпічменту, що передбачена пунктом 10 частини першої статті 85 та статті 111 Конституції України) 40 суддів, з них – 37 суддів із поміткою «Відпустка 14 календарних днів і більше», 2 суддів із поміткою «Відпустка по догляду за дитиною», а також 1 суддя із поміткою «Відсторонення судді від здійснення правосуддя». До автоматизованого розподілу включено лише 3 суддів – Аблова Є.В., Арсірія Р.О. та Бояринцеву М.А.
Посилаючись на матеріали журналістських розслідувань, ГРД припускає, що частина суддів, серед яких і Шейко Т.І., мали йти у відпустки через 14 днів, що стало причиною неможливості включення їх для участі у розподілі справ. Насправді ці судді продовжували працювати і ухвалювали судові рішення.
1.4. У липні 2020 року НАБУ опубліковано відео, у якому зазначено, що у 2017–2018 роках колишня дружина голови Окружного адміністративного суду міста Києва, брат та інша близька особа отримали економічно необґрунтований дохід від махінацій із облігаціями внутрішньої державної позики на 5 000 000 грн кожен. Зокрема, банком продано за ринковою ціною цінні папери родичам голови суду, а ті перепродавали їх фізичній особі за завищеною вартістю. Сама ж фізична особа повертала ці цінні папери у той самий банк за первинною ціною. Ці банківські операції між трьома особами могли проводитись менше ніж за 1 хвилину та призвели до отримання родичами голови суду значного прибутку.
Національний банк України (далі – НБУ) за результатами перевірки наклав штрафні санкції на банк, який здійснив ризиковану діяльність, пов’язану з виведенням капіталів, легалізацією кримінальних доходів, конвертацією (переведенням) безготівкових коштів у готівку.
Суддя Шейко Т.І. брала участь у колегії суддів, які розглядали судову справу за позовом АТ «Банк Альянс» до НБУ про визнання протиправним та скасування рішення НБУ від 08 серпня 2019 року № 358/БТ про накладення штрафу на АБ «Банк Альянс» та постановили рішення про задоволення цього позову. Судове рішення від 10 червня 2020 року у справі № 640/15680/19, ухвалене за участю судді Шейко Т.І., і після його оприлюднення в ЄДРСР, було визнано таким, у якому наявна заборонена для оприлюднення інформація згідно з пунктом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про доступ до судових рішень». Натомість вказане судове рішення та повний його текст наявний в інформаційно-аналітичній системі YouControl.
2. Суддя або пов’язана з ним особа, отримали майно, дохід або вигоду, легальність походження яких, на думку розсудливого спостерігача, викликає обґрунтовані сумніви (безпроцентна позика у значних розмірах на шкоду позикодавцю, отримання в подарунок, безкоштовне користування або зі значною знижкою ліквідного майна, отримання ліквідного майна від власника, щодо якого немає підтверджень легальності доходу для придбання такого майна, заниження вартості такого майна тощо).
2.1. У квітні 2012 року суддя Шейко Т.І. набула у власність автомобіль «HONDA CR- V» 2012 року випуску вартістю 317 200 грн, що становить еквівалент 39 721 дол. США (за офіційним курсом НБУ станом на день набуття права).
Сумарний оподатковуваний дохід судді за період з 1998 до 2012 року включно (без вирахування обов’язкових платежів і видатків на проживання) становить 531 941,00 грн або 73 985 дол. США за середньорічним курсом НБУ за кожен рік, взятий окремо. Зокрема, у 2012 році дохід судді становив 231 654,00 грн, або ж 43,5 % сукупного доходу за 15 років.
У декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язанні фінансового характеру за 2012 рік суддею не зазначено жодних фінансових зобов’язань. Отже, навіть якщо вона позичала кошти на придбання автомобіля, то всі борги були сплачені до кінця звітного періоду.
2.2. Згідно з деклараціями особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, поданими суддею за 2016–2018 роки, суддя не мала жодних заощаджень, які б підлягали декларуванню відповідно до Закону України «Про запобігання корупції».
У 2019 році суддя декларує заощадження в доларах США на суму 12 500, що становить еквівалент 323 070 грн за середньорічним курсом НБУ. Наступного року розмір заощаджень збільшився на 30 000 дол. США (еквівалент 808 800 грн за середньорічним курсом НБУ). Таким чином, у 2020 році суддя заощадила приблизно 3/4 нарахованого їй оподатковуваного доходу.
У 2021 році суддя декларує заощадження на суму 27 000 дол. США. Тобто розмір грошових коштів, порівняно з попереднім періодом зменшився на 15 500 дол. США (еквівалент 500 805 грн за середньорічним курсом НБУ). 25 серпня 2021 року суддя здійснила подарунок у грошовій формі на суму 55 000 дол. США (еквівалент 1 466 949 грн за курсом НБУ на день дарування). ГРД припускає, що обдарованим був син судді, який у той же період придбав транспортний засіб «JEEP GRAND CHEROKEE» аналогічної вартості.
Оподатковуваний дохід судді за 2021 рік без вирахування обов’язкових платежів і видатків на повсякденне життя становив 1 584 381 грн. Тобто баланс сім’ї судді на 2021 рік становив 282 329 грн, або по 11 764 грн на місяць на одну людину. При цьому родина судді живе в місті Борисполі під Києвом, а суддя щодня їздила на роботу до міста Києва.
Додатково ГРД надала Комісії інформацію, яка, сама по собі не стала підставою для висновку, але має бути врахована під час кваліфікаційного оцінювання.
1. На офіційному сайті Окружного адміністративного суду міста Києва 21 липня 2020 року опубліковано повідомлення під назвою «Відкрите звернення суддів Окружного адміністративного суду міста Києва до Президента України Володимира Зеленського», підписане «Судді Окружного адміністративного суду міста Києва». З нього випливає, що це звернення є реакцією всього колективу суддів цього суду на публікацію НАБУ записів з кабінету Павла Вовка.
У цьому зверненні, зокрема, були і такі тези: «Сили, які фінансуються та направляються із-за кордону, відверто тиснуть на суспільство та державні органи, вимагаючи лише одного – призначення іноземців керувати українськими суддями і судами. Системність їхніх дій дає підстави говорити про існування плану, в якому Україні відведена не дуже почесна роль. Плану, метою якого є встановлення повного контролю за українською судовою системою із-за кордону та, таким чином, встановлення контролю над українською державою та її владними органами».
Таким чином, замість відреагувати на зафіксовані факти кричущої протиправної поведінки, яка очевидно є несумісною зі статусом судді та справжнім правосуддям, судді Окружного адміністративного суду міста Києва їх повністю проігнорували.
2. Відповідно до даних суддівського досьє, з 03 грудня 2012 року до 13 грудня 2012 року суддя перебувала на навчанні тривалістю 68 академічних годин. У той же час, за даними ЄДРСР, суддя винесла 6 судових рішень у різні дні навчання (у тому числі одне рішення по суті).
Також згідно з даними досьє, суддя перебувала на навчанні з 18 березня 2013 року до 29 березня 2013 року тривалістю 74 академічні години. Водночас, за даними ЄДРСР, суддя винесла 8 судових рішень у різні дні навчання (з них 7 рішень по суті).
Відповідно до досьє з 17 березня 2014 року до 28 березня 2014 року суддя перебувала на тематичних короткотермінових семінарах: «Підготовка суддів за програмою для суддів окружних адміністративних судів». Утім, за цей період у ЄДРСР міститься 42 рішення, ухвалені суддею, серед яких 13 постанов та 29 ухвал.
3. Суддя 29 листопада 2019 року винесла рішення у справі № 640/6032/19, згідно з яким визнала протиправними дії ГРД щодо збирання, використання та зберігання у висновках інформації, яка стосується матері позивачки. Відповідно зобов’язала ГРД скасувати висновок у цій частині. Також суддя зобов’язала стягнути з ГРД на користь позивачки понесені судові витрати.
При цьому в мотивувальній частині рішення суддя зазначила, що ГРД не має статусу юридичної особи, а поштове відправлення з копіями ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками, направлене на адресу ГРД, повернулося до суду неврученим з відміткою Укрпошти про причини повернення – «не знайдено адресата».
ГРД визнає передбачене статтею 55 Конституції України право кожного на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Однак за змістом статті 87 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» і положень Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), ГРД не є суб’єктом владних повноважень, оскільки не наділена владними управлінськими функціями, не є органом державної влади, органом місцевого самоврядування, її члени не належать до посадових чи службових осіб, а її висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики не є остаточним і не породжує негативних юридичних наслідків для судді чи кандидата на посаду судді. Таку ж позицію згодом сформував Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 30 березня 2021 року у справі № 160/9844/19.
У ГРД викликає сумнів, що, розглядаючи позов до ГРД, суддя адміністративного суду не була обізнана з основними положеннями адміністративного процесу про предмет адміністративної юрисдикції та адміністративної процесуальної дієздатності.
Суддя Шейко Т.І. у наданих Комісії письмових поясненнях та під час співбесіди щодо обставин та інформації, наведених у рішенні ГРД, вказала таке.
1.1. У висновку ГРД не наведено конкретних фактів винесення суддею неправосудних судових рішень на замовлення та в інтересах інших суддів, третіх осіб, протиправного впливу на Конституційний Суд України, Вищу раду правосуддя, Комісію та інших фактів використання своїх службових повноважень у протиправних цілях та не підтверджено їх належними та допустимими доказами.
Неявка судді Шейко Т.І. 17 квітня 2019 року на іспит під час процедури кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді, пов’язана з тимчасовою непрацездатністю, що підтверджено листком непрацездатності, тому рішенням Комісії від 08 травня 2019 року № 67/зп-19 визнано причину неявки поважною та призначено резервну дату іспиту 21 травня 2019 року, на якому суддя була присутньою.
Стосовно записів, опублікованих НАБУ та доданих до суддівського досьє копій окремих матеріалів кримінального провадження НОМЕР_1 від 21 червня 2019 року, порушеного стосовно голови та окремих суддів Окружного адміністративного суду міста Києва, суддя вказала, що правову оцінку цим записам може бути надано тільки в процесуальний спосіб під час розгляду кримінального провадження по суті в разі надходження його до суду. Тому, на переконання судді, відсутні правові підстави для надання будь-яких коментарів щодо матеріалів згаданого вище кримінального провадження, належна оцінка яких відноситься до компетенції відповідних правоохоронних органів.
1.2. – 1.3. Стосовно інформації, наведеної у підпунктах 1.2 та 1.3 пункту 1 висновку ГРД від 30 вересня 2024 року, щодо обізнаності та участі судді в порушенні правил автоматизовано розподілу, то такі твердження, на думку судді Шейко Т.І., є безпідставними, оскільки відсутність її на робочому місці у відповідні дати, за наявності поважних причин, як-то хвороба чи відпустка, не є свідченням втручання в автоматизовану систему розподілу справ.
Так, 17 квітня 2019 року суддя була тимчасово непрацездатною і розподіл справ у вказану дату здійснювався в суді відповідності до вимог підпункту 2.3.27 пункту 2.3 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 02 квітня 2015 року № 25 (далі – Положення).
Суддя Шейко Т.І. також не брала участі в автоматизованому розподілі справ 30 грудня 2021 року, оскільки відповідно до вимог підпункту 2.3.3 пункту 2.3 зазначеного Положення за 14 днів до виходу судді у відпустку на нього не здійснюється розподіл справ.
Отже, зазначені обставини об’єктивно не можуть слугувати підставами для висновку, що суддя Шейко Т.І. брала участь у втручанні в автоматизовану систему розподілу справ в Окружному адміністративному суді міста Києва.
1.4. Суддя пояснила, що вона дійсно брала участь у складі колегії у розгляді справи № 640/15680/19, яка, за відомостями ЄДРСР, заборонена для оприлюднення згідно з пунктом 4 частини першої статті 7 Закону України «Про доступ до судових рішень».
Своєю чергою, незважаючи на встановлену заборону на оприлюднення відомостей по справі №640/15680/19, ГРД у своєму висновку від 30 вересня 2024 року надає гіперпосилання на файл, завантажений на вебплатформу «Googl Диск», що надає послуги обміну файлами з особистого хмарного сховища з іншими користувачами та наводить його зміст.
Також суддя вказала, що, враховуючи встановлену заборону на оприлюднення відомостей зі справи № 640/15680/19, рішення в якій переглянуто в апеляційному та касаційному порядку та набрало законної сили, тому в силу положень статті 12 Кодексу суддівської етики вона не буде піддавати сумніву судові рішення у цій справі та розголошувати конфіденційну інформацію, отриману під час виконання своїх обов’язків.
2.1. Законність отриманих доходів за період з 1998 року до 2012 року та придбання автомобіля «HONDA CR-V» 2012 року випуску підтверджується перевіркою, проведеною Державною податковою інспекцією у Оболонському районі Головного управління Державної фіскальної служби в місті Києві у 2015 році, за результатами якої надано висновок від 02 лютого 2015 року № 131/26-54-17-03, щодо достовірності наявності задекларованого майна та його відповідності задекларованим доходам, отриманим із законних джерел, а також листом Бориспільської ОДПІ ГУ ДФС у Київській області від 17 лютого 2016 року № 655/10/17-3 щодо перевірки відповідно до пункту 9 статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 року № 3206-VI декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за 2014 рік Шейко Т.І., в якому зазначено, що порушень не виявлено.
Суддя наголосила, що відомості податкової служби датуються починаючи з 1998 року, при цьому трудову діяльність Шейко Т.І. розпочала з 1985 року і в неї та у її батьків були наявні відповідні заощадження. Кошти, витрачені на придбання зазначеного автомобіля включали як власні заощадження, так і заощадження сім’ї.
2.2. У 2021 році суддею Шейко Т.І. на користь сина укладено договір дарування валютних цінностей на суму 55 000 дол. США. Вказані кошти є готівковими заощадженнями, збереженими із заробітної плати, які декларувалися починаючи з 2019 року. Можливість заощадити такі кошти підтверджується деклараціями за період 2019–2021 років, у яких відображено накопичення готівкових коштів та їх зменшення після часткового дарування.
У письмових поясненнях суддя Шейко Т.І. представила орієнтовний розрахунок формування заощаджень та операцій з конвертації валюти, посилаючись на наявні sms-повідомлення банку про зарахування заробітної плати і зняття готівки, а також чорнові записи щодо здійснених фінансових операцій.
Суддя зазначила, що її спосіб життя не передбачав подорожі за кордон, відвідування певних закладів та заходів, придбання відповідного майна тощо. Тому за вирахуванням комунальних і транспортних витрат, а також витрат на продукти харчування та споживчі товари, вона могла здійснювати відповідні заощадження за рахунок заробітної плати.
Стосовно інформації, наведеної у висновку ГРД, пояснення судді зводяться до такого.
1. Пояснення щодо відкритого листа суддів Окружного адміністративного суду міста Києва суддя викладає через призму положень статті 20 Кодексу суддівської етики, пунктів 27, 28 Висновку Консультативної Ради Європейських Суддів № 3 (2002) (далі – Висновки КРЄС) щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності, пунктів 27, 28, 29, 31, 50, 51, 68 Висновку КРЄС № 25 (2022) про свободу вираження поглядів суддів, що оприлюднення будь-яких власних коментарів щодо матеріалів, пов’язаних із діяльністю Окружного адміністративного суду міста Києва та його суддів є правом із визначеними обмеженнями, а їх відсутність не може трактуватися стороннім спостерігачем саме в негативному ключі, тим більше розцінюватися як завдання шкоди авторитету правосуддя.
Суддя Шейко Т.І. також зазначила, що конкретний зміст майбутньої публікації від 21 липня 2020 року суддям не оголошувався.
2. Стосовно ухвалення судових рішень поза межами суду під час навчання, суддя пояснила, що навчальні заходи, спрямовані на підвищення рівня кваліфікації, були організовані Національно школою суддів України в межах міста Києва, неподалік від місця роботи судді, та починалися зазвичай о 10:00 год, а робочий час встановлено з 8:00 год до 17:00 год та в п’ятницю – з 8:00 год до 15:45 год, тому вона встигала заїхати на робоче місце, провести деякі засідання та поїхати на навчання без оформлення на те відповідного відрядження, а також виносити судові рішення в робочий час на робочому місці поза межами навчального процесу.
3. Стосовно судового рішення, винесеного у справі № 640/6032/19, суддя Шейко Т.І. пояснила, що адміністративний позов позивача до ГРД задоволено частково із обґрунтуванням підстав прийняття такого рішення в його мотивувальній частині. Згідно з відомостями з ЄДРСР це рішення суду першої інстанції скасовано постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02 березня 2020 року та ухвалено нове рішення, яким адміністративний позов задоволено повністю.
Водночас, ГРД посилається на практику Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, що наведена у постанові від 30 березня 2021 року, тобто яка є такою, що об’єктивно не могла бути врахованою, зокрема, судом першої інстанції під час прийняття відповідного рішення у 2019 році.
Надаючи оцінку обставинам, що стали підставою для висновку ГРД, з урахуванням пояснень судді, аналізу матеріалів суддівського досьє, Комісія виходить із такого.
У процесі кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення може виникнути обґрунтований сумнів, який для обізнаного та розсудливого спостерігача вказує на наявність показника, що свідчить про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності. Під терміном «розсудливий спостерігач» для цілей кваліфікаційного оцінювання необхідно розуміти людину, чиї уявлення, стандарти поведінки відповідають тим, які зазвичай прийняті серед звичайних людей у нашому суспільстві.
У випадку виникнення такого сумніву обов’язком (повноваженням) Комісії є з’ясування й оцінка всіх аспектів життя і діяльності судді не лише професійного характеру, але й морально-етичного. Комісія з огляду на свій правовий статус повинна визначити, чи відповідає поведінка судді/кандидата на посаду судді основоположним принципам її регламентації, високі стандарти якої визначено, зокрема, у Бангалорських принципах поведінки суддів від 19 травня 2006 року (схвалені резолюцією Економічної та соціальної ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23), а також у Кодексі суддівської етики (пункт 12 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2022 року у справі № 9901/57/19).
Таким чином, Комісія має виключити наявність будь-яких сумнівних фактів щодо поведінки судді не лише з точки зору вимог законодавства, але й з метою зміцнення переконання суспільства в чесності, незалежності, неупередженості та справедливості суддівського корпусу та з огляду на необхідність того, щоб, на думку розсудливої, законослухняної та поінформованої людини, поведінка та репутація судді були бездоганними (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 травня 2021 року у справі № 9901/124/19).
У процесі аналізу фактів, які можуть свідчити про поведінку судді, яка підриває довіру до судової влади та авторитет правосуддя, предметом дослідження Комісії стали копії матеріалів кримінального провадження НОМЕР_1 від 21 червня 2019 року (розсекречених записів НСРД, на яких зафіксовано розмови, що відбувалися в приміщеннях службового кабінету голови Окружного адміністративного суду міста Києва Павла Вовка, з особами, яких встановлено (ідентифіковано) на підставі отриманих даних досудового розслідування, здобутих доказів та матеріалів кримінального провадження в їх сукупності, зокрема, розмови в службовому кабінеті Павла Вовка з суддею Шейко Т.І. 27 березня 2019 року, час 10:39:50 – 10:43:53), на використання яких в межах кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді НАБУ надало дозвіл.
Комісія зауважує про допустимість дослідження цього документа, оскільки протокол про результати проведення НСРД розсекречено на законних підставах. У такому випадку Комісія під час кваліфікаційного оцінювання може його досліджувати та надавати оцінку викладеним у протоколі відомостям на предмет відповідності чи невідповідності дій судді принципам доброчесності та професійної етики. Схожий висновок зроблено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14 липня 2022 року (судове провадження № 11 - 168сап21).
У відповідь на позицію судді, що правову оцінку цим записам може бути надано тільки в процесуальний спосіб під час розгляду кримінального провадження по суті в разі надходження його до суду, Комісія, безумовно, не залишає поза увагою презумпцію невинуватості, що є одним з основоположних конституційних принципів кримінального судочинства, який відображений у частині першій статті 62 Конституції України та частині першій статті 17 КПК України.
Водночас Комісія виходить із того, що кримінальна відповідальність та процедура оцінювання судді на відповідність займаній посаді мають різну правову природу, що обумовлює застосування різних стандартів доказування. Комісія не оцінює докази (матеріали, зібрані під час досудового розслідування, у тому числі отримані внаслідок проведення НСРД) щодо їх належності та допустимості в розумінні кримінально-процесуального закону, а лише надає правову оцінку поведінки судді з точки зору дотримання стандартів доброчесності та професійної етики. Комісія може і зобов’язана вирішувати питання про відповідність дій судді критеріям доброчесності та професійної етики, надаючи самостійну оцінку таким діям та встановленим у кримінальному провадженні обставинам.
З матеріалів кримінального провадження слідує, що суддя Шейко Т.І. приходила в кабінет голови суду для отримання інформації у своїх справах та можливого (дозволеного) їх вирішення з урахуванням інтересів сторонніх осіб.
………………………..
Ш: Понятно. Чудово. По этому?
В: Пока тянуть
Ш: Пока тянуть, да?
В: Да, пока тянуть. Думаю, что мы помогать не будем им просто.
Ш: Не будем, да?
………………………..
Ш: Есть еще вопрос. В нас колегіально до Кабмина ликвидация экологической инспекции. Мы там уже дошли до финала
В: Оно не принципиальное, как вам кажется правильным, так поступайте.
Ш: Там все різне по суті.
В: А позиция есть?
Ш: Позиция, в принципе, ну як сказать, мені здається, можна там скасовувать, я просто хочу у вас спитать, непринципиальне?
В:Непринципиально
Ш:Непринципиально, да? Ну тоді понятно, там вже, як ми тоді решим, да?
В: Да-да-да.
………………………..
Варто наголосити, що під час співбесіди 03 вересня 2024 року та обговорення відкритого звернення судів Окружного адміністративного суду міста Києва на запитання члена Комісії «… чи були у вашому випадку ухвалені рішення, які обговорювалися з колегами, і що могло би свідчити про порушення вашої особистої незалежності як судді», Шейко Т.І. впевнено відповіла: «Ні не було обговорення, не було втручання».
При продовженні обговорення цього питання та змісту розмов у кабінеті голови суду на засіданні 07 листопада 2024 року суддя, коментуючи такі суперечливі твердження, зазначила, що ці розмови не свідчать про втручання, вони носили характер обговорення та не впливали на прийняття рішень, які вона приймала самостійно на основі матеріалів справи за своїм внутрішнім переконанням.
Комісія не вважає такі пояснення судді Шейко Т.І. щирими та чесними. На переконання Комісії, наведені факти призводять до виникнення обґрунтованого сумніву у правдивості тверджень судді, що нею не здійснювалось погодження судових рішень у справах, які перебували у її провадженні.
Оцінюючи встановлені обставини, Комісія вкотре наголошує, що проявами доброчесності судді є його незалежність, неупередженість, непідкупність, сумлінність, дотримання ним етичних норм, у тому числі бездоганна поведінка у професійній діяльності та особистому житті.
Відповідно до пунктів 1, 2 Основоположних принципів незалежності судових органів, схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29 листопада та 13 грудня 1985 року, незалежність судових органів гарантується державою та закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов’язані шанувати незалежність судових органів та дотримуватися її. Судові органи вирішують передані їм справи безсторонньо, на основі фактів та відповідно до закону, без будь-яких обмежень, неправомірного впливу, спонуки, тиску, погроз або втручання, прямого чи непрямого, з будь–якого боку і з будь-яких би то не було причин.
Незалежність судової влади є головною умовою забезпечення верховенства права, ефективного захисту прав і свобод людини та громадянина, юридичних осіб, інтересів суспільства і держави. Цей загальновизнаний міжнародний принцип належним чином втілений в українському законодавстві.
Відповідно до статті 6 Закону суди здійснюють правосуддя самостійно. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України, забезпечуючи при цьому верховенство права.
Суддя у своїй діяльності щодо здійснення правосуддя є незалежним від будь-якого незаконного впливу, тиску або втручання (частина перша статті 48 Закону).
У Бангалорських принципах поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року № 2006/23, одним з основних принципів етичної поведінки суддів є незалежність. Так, суддя повинен здійснювати свою судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів, відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від стороннього впливу, спонукання, тиску, загроз чи втручання, прямого чи опосередкованого, що здійснюється з будь-якої сторони та з будь-якою метою (пункт 1.1).
Як зазначено в Коментарі до Бангалорських принципів поведінки суддів суддя має вважати своїм обов’язком не лише дотримуватися високих стандартів поведінки, але й брати участь у колективних зусиллях для встановлення, підтримки та захисту цих стандартів. Навіть один випадок неналежної поведінки судді може завдати невиправної шкоди моральному авторитету суду.
У пунктах 13, 17 та 114 Коментарів до Бангалорських принципів поведінки суддів вказано, що саме упевненість громадськості у незалежності судів, доброчесності їхніх суддів, неупередженості та дієвості процесів лежить в основі судової системи країни.
Отже, положення міжнародних документів і законодавства України визначають, що суддя має дотримуватись високих стандартів поведінки та не вчиняти дій, які підривають авторитет правосуддя. Суддя повинен поважати закон, додержуватися його та за будь-яких обставин дбати про те, щоб його дії сприяли зміцненню суспільної довіри до судових органів. Поведінка судді має відповідати високому статусу його посади.
Cудова незалежність передбачає, що при розгляді справи між будь-якими сторонами судді повинні бути безсторонніми, тобто вільними від будь-яких зв’язків, прихильностей, упередженості, які впливають або можуть створювати враження впливу на спроможність суддів здійснювати судочинство незалежно. Аксіомою є те, що під час розгляду справи суддя не керується жодними наказами, інструкціями третіх сторін як усередині, так і поза межами системи правосуддя (пункт 64 Висновку КРЄС № 1 (2001) для Комітету Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів»).
Незалежність судової влади забезпечується як захистом від неправомірного зовнішнього впливу, так і впливу інших суддів. «Звітування» про обставини та стан розгляду окремої справи керівництву суду чи колегам-суддям видається несумісним з принципом незалежності судді при здійсненні правосуддя.
У підсумку наведені факти доводять несумлінну поведінку судді Шейко Т.І. та підтверджують обґрунтований сумнів у її незалежності під час ухвалення судових рішень.
Комісія поділяє позицію, що формування суспільної думки про суд залежить від дотримання суддею певної моделі поведінки, що втілюється, зокрема, в ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.
Неприпустимою є поведінка представників судової влади, що порушує об’єктивність судового процесу, в тому числі, маніпулювання з системою автоматизованого розподілу справ. Факти, наведені у висновку ГРД, щодо одночасних масових відпусток та тимчасової непрацездатності суддів Окружного адміністративного суду міста Києва викликають справедливі сумніви у випадковому збігу таких обставин.
Однак Комісія констатує, що відсутність судді Шейко Т.І. на кваліфікаційному іспиті та робочому місці 17 квітня 2019 року підтверджена листом непрацездатності (відкритий 12 квітня 2019 року, продовжений 15 квітня 2019 року, закритий 17 квітня 2019 року). З 18 квітня 2024 року суддя Шейко Т.І. приступила до роботи. В ЄДРСР у період тимчасової непрацездатності відсутні судові рішення, ухвалені Шейко Т.І. Офіційно підтвердженою є і відпустка судді тривалістю 14 календарних днів у кінці грудня 2021 – початку січня 2022 року. Аналіз відомостей ЄДРСР показав, що суддя не розглядала справи з 24 грудня 2021 року до 9 січня 2022 року.
Враховуючи наведене, Комісія не може підтвердити, що сумнів, який виник у ГРД щодо свідомої участі та підтримки суддею Шейко Т.І. дій керівництва Окружного адміністративного суду міста Києва, спрямованих на порушення об’єктивності автоматизованого розподілу справ, є обґрунтованим.
Стосовно оцінки здійснення судочинства у справах № 640/15680/19 (справа розглядалася колегією суддів, суддя Шейко Т.І. не була головуючою), № 640/6032/19, Комісія вкотре наголошує, що предметом перевірки під час оцінювання судді на відповідність займаній посаді є не мотиви ухвалення рішення, а поведінка під час розгляду справ та ухвалення рішення щодо того, чи не суперечить вона завданням відповідного виду судочинства, чи не носить свавільний характер.
Комітет Міністрів Ради Європи у статті 66 своїх Рекомендацій СМ/Rес (2010)12 державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов’язки, ухвалених в засіданні заступників міністрів 17 листопада 2010 року, врівноважив незалежність і відповідальність судді таким чином: «Тлумачення закону, оцінювання фактів та доказів, які здійснюють судді для вирішення справи, не повинні бути приводом для їх цивільної або дисциплінарної відповідальності, за винятком випадків злочинного наміру або грубої недбалості».
Комісією не встановлено обставин, які б свідчили про свавільність рішення суду у відповідних справах, ухвалення їх внаслідок грубої недбалості.
Стосовно встановлення заборони для оприлюднення інформації в рішенні у справі № 640/15680/19, Комісія зауважує, що за відомостями, розміщеними в ЄДРСР, винесене судом першої інстанції рішення оскаржувалося в апеляційному та касаційному порядку і в судових рішеннях відповідних інстанцій також встановлено заборону для оприлюднення інформації.
З приводу джерела походження коштів на придбання автомобіля «HONDA CR-V» 2012 року випуску вартістю 317 200 грн, Комісія бере до уваги пояснення судді, що з 1998 до 2012 року в судді та її батьків були заощадження, які не підлягали декларуванню, тому сумніви у законності джерел походження коштів для придбання автомобіля об’єктивно не можуть бути як спростовані, так і доведені.
Стосовно непереконливості збільшення заощаджень (грошових активів) за рахунок офіційних доходів Комісією перевірено представлені суддею розрахунки та на підставі дослідження відомостей про отримані доходи із податкового органу та вказані в деклараціях за 2019–2021 роки встановлено таке.
Загальний дохід сім’ї судді за 2019 рік становив 616 002 грн – 120 120,39 (податки: 18% (податок на доходи фізичних осіб)+1,5% (військовій збір)= 495 881,61 грн (чистий дохід) – 46 104 грн (1 921 прожитковий мінімум для працездатних осіб х2х12)= 449 777,61 грн / 25,8 (середній курс $) = 17 433,2407$ (можливі заощадження судді).
Загальний дохід сім’ї судді за 2020 рік становив 1 306 428 грн – 254 753,46 грн (податки 18%+1,5%) = 1 051 674,54 грн (чистий дохід) – 50 448 грн (2 102 прожитковий мінімум для працездатних осіб х2х12) = 1 001 226,54 грн / 28,2 (середній курс $) = 35504,48723 $ (можливі заощадження судді).
Загальний дохід сім’ї судді за 2021 рік становив 1 625 094 грн – 316 893,33 грн (податки 18%+1,5%) = 1 308 200,67 грн (чистий дохід) – 54 480 грн (2 270 прожитковий мінімум для працездатних осіб х2х12) = 1 253 720,67 грн /27,5 (середній курс $) = 45 589,8425 $ (можливі заощадження судді).
Отже, математичним розрахунком сумніви ГРД щодо можливих грошових заощаджень судді Шейко Т.І. у зазначений період спростовуються.
Окрім цього, предметом обговорення на співбесіді 03 вересня 2024 року стало ставлення судді Шейко Т.І. до оприлюднення та змісту відкритого звернення суддів Окружного адміністративного суду міста Києва до Президента України Володимира Зеленського. Суддя вказала, що знайома з його змістом, хоч детальний текст звернення не обговорювався та не підписувався суддями. Водночас суддя підтвердила, що загалом згодна зі змістом звернення та виступає проти тиску на суд у будь-яких проявах та з боку будь-яких іноземних чи національних органів, організацій, осіб.
Комісія критично сприймає пояснення судді, зважаючи, зокрема, на те, що суддя, наголошуючи на неприпустимості будь-якого іноземного чи іншого втручання та тиску на суд, не змогла назвати конкретних фактів такого тиску. До того ж, як випливає з пояснень судді на засіданні 07 листопада 2024 року, Шейко Т.І. не вважає втручанням у здійснення правосуддя погодження прийняття рішень в конкретних справах з головою суду Павлом Вовком.
Суддя в поясненнях наголосила на свободі вираження поглядів суддів з посиланням, зокрема, на відповідні Висновки КРЄС. При цьому, сама ж, процитувала положення Висновку КРЄС № 25 (2022) про свободу вираження поглядів суддів: «Висловлювання суддів можуть вплинути на публічний імідж системи правосуддя, оскільки суспільство загалом може сприймати їх не лише як суб’єктивні, а і як об’єктивні оцінки та приписувати їх інституції в цілому» (пункт 27).
Стосовно ухвалення судових рішень під час проходження навчання Комісія вважає прийнятними пояснення судді про ухвалення судових рішень у проміжок часу між навчанням. Вони підтверджуються відповіддю Національної школи суддів України від 05 вересня 2024 року № 08-05/1957, у якій зазначено, що у період з 03 до 13 грудня 2012 року, з 18 до 29 березня 2013 року навчальні заходи, в яких брала участь суддя Шейко Т.І., проводились за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 5, та у період з 17 до 29 березня 2014 року за адресою: м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. Своєю чергою згідно з графіком навчального процесу, відповідні заняття кожного дня розпочинались о 10:00 год та закінчувались о 16:40 год, окрім 07 грудня 2012 року – о 14:20 год, 13 грудня 2012 року – о 14:40 год, 29 березня 2013 року – о 13:20 год, 21 березня 2014 року — о 14:20 год, 27 березня 2014 року – о 15:10 год, 29 березня 2024 року – о 14:20 год.
У підсумку Комісія висновує, що встановлені під час співбесіди і дослідження досьє обставини, унеможливлюють бачення поведінки судді як прикладу неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також високих стандартів поведінки. Суддя Шейко Т.І. допустила поведінку, яку в процедурі кваліфікаційного оцінювання можна кваліфікувати як порушення принципів суддівської незалежності.
Одним з показників оцінки відповідності судді критерію професійної етики є дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя (пункт 8.4 глави 2 розділу ІІ Положення).
Авторитет правосуддя розглядається як сукупність об’єктивних і суб’єктивних ознак, які характеризують діяльність з відправлення правосуддя, таких як справедливість провадження, незалежність правосуддя, безсторонність, публічність, моральність, та які мають викликати повагу до суду у громадськості в демократичному суспільстві. Під авторитетом судової влади потрібно розуміти як визнання за судовою владою видатних досягнень, здібностей, особливого становища та статусу в державі, так і значення її впливу на довіру до неї людей. Схожий зміст має поняття «авторитет судді», адже суддя виступає як представник судової влади та є зовнішнім втіленням і подальшою демонстрацією її авторитету (Коментар до Кодексу суддівської етики, затвердженого рішенням Ради суддів України від 4 лютого 2016 року № 1).
Незалежність судді під час здійснення правосуддя є передумовою забезпечення принципу верховенства права та невід’ємною складовою справедливого суду. Суддя повинен здійснювати правосуддя незалежно, виходячи виключно з обставин, установлених під час розгляду справи, за своїм внутрішнім переконанням, керуючись верховенством права, що є гарантією справедливого розгляду справи в суді, незважаючи на будь-які зовнішні втручання, впливи, стимули, загрози або публічну критику (статті 5, 6 Кодексу суддівської етики).
Пунктом 12 Висновку КРЄС № 1 (2001) для Комітету міністрів Ради Європи про стандарти незалежності судових органів та незмінюваність суддів передбачено, що незалежність судової влади означає повну неупередженість з боку суддів. При винесенні судових рішень щодо сторін у судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв’язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана. Довіра з формуванням суспільної думки націлена на правомірні очікування з боку громадськості певної моделі поведінки від суддів, що втілюється у ефективному відправленні судочинства та виступає мірою реалізації завдань справедливого суду.
З наведеного слідує, що судовій владі повинні довіряти не лише сторони окремої судової справи, а й суспільство в цілому. Суддя не просто повинен насправді бути вільним від будь-яких зв’язків, прихильностей, упередженості, він чи вона також повинні вважатися вільними від цього з точки зору розсудливого спостерігача.
Незалежність і неупередженість судової системи є важливими умовами для захисту прав людини та демократії. Незалежність судових органів є передумовою забезпечення правопорядку і основною гарантією справедливого вирішення справи в суді. Суддя має відстоювати і втілювати в життя принцип незалежності судових органів у його індивідуальному та інституційному аспектах. Для цього суддя повинен: здійснювати судову функцію незалежно, виходячи виключно з оцінки фактів відповідно до свідомого розуміння права, незалежно від будь-якого стороннього впливу або втручання; дотримуватися незалежної позиції стосовно суспільства загалом і конкретних сторін справи, що потребує ухвалення рішення; не лише виключати будь-які взаємовідносини, що не відповідають посаді, чи вплив з боку виконавчої та законодавчої гілок влади, а й робити це так, щоб це було очевидно навіть сторонньому спостерігачеві; діяти незалежно від думки колег складу суду у випадках, коли рішення у справі має бути прийняте.
Як зазначено у постанові Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8 «Про незалежність судової влади» (далі – Постанова) при здійсненні правосуддя судді повинні утверджувати гарантовану Конституцією та законами України незалежність та самостійність судів, підвищувати авторитет судової влади, забезпечувати обов’язковість судових рішень шляхом справедливого, неупередженого і своєчасного розгляду та вирішення судових справ, дотримання присяги судді, належного правового реагування на факти тиску на них, втручання в судову діяльність та інші протиправні посягання на правосуддя (пункт 1 Постанови).
Виходячи з того, що незалежність суддів є основною передумовою їх об’єктивності та неупередженості, суддя при здійсненні правосуддя підкоряється лише закону і нікому не підзвітний. Незалежність суддів при розгляді конкретних судових справ має забезпечуватись і в самому суді. У зв’язку з цим неприпустимими є, зокрема, непроцесуальний вплив на суддю з боку інших суддів, у тому числі тих, що обіймають адміністративні посади в судах (пункт 2 Постанови).
Узагальнюючи зазначене вище, Комісія дійшла висновку про те, що поведінка судді Шейко Т.І. суперечить етичним стандартам та негативно впливає на довіру до суддівської посади та авторитет суду, як на особистому, так й інституційному рівні. Така поведінка свідчить про невідповідність судді критерію професійної етики.
Відповідно до пункту 5.2 глави 6 розділу ІІ Положення критерій професійної етики оцінюється у 0 балів за наявності доказів невідповідності судді вимогам професійної етики. Отже, за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди критерій професійної етики оцінено Комісією у 0 балів, критерій доброчесності – у 230 балів.
Висновок Комісії за результатами розгляду справи.
Комісія у складі колегії, заслухавши доповідача, дослідивши суддівське досьє, висновок за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, та за результатами співбесіди встановила, що суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Т.І. набрала сумарно 635,5 бала, що становить менше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв. Цей бал дає підстави для визнання судді такою, що не відповідає займаній посаді.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 83–85 та 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія України одноголосно
вирішила:
Визначити, що суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Тетяна Іванівна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 635,5 бала.
Визнати суддю Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Тетяну Іванівну такою, що не відповідає займаній посаді.
Внести до Вищої ради правосуддя подання про звільнення судді Окружного адміністративного суду міста Києва Шейко Тетяни Іванівни із займаної посади.
Головуючий Михайло БОГОНІС
Члени Комісії: Надія КОБЕЦЬКА
Галина ШЕВЧУК
