Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Михайла БОГОНОСА (доповідач),
членів Комісії: Галини ШЕВЧУК, Надії КОБЕЦЬКОЇ (не брала участі в голосуванні),
розглянувши питання про відвід члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Кобецької Надії Романівни від розгляду питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Господарського суду Київської області Скутельника Павла Федоровича на відповідність займаній посаді,
встановила:
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20 жовтня 2017 року № 106/зп-17 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих судів на відповідність займаній посаді.
Рішенням Комісії від 29 березня 2018 року № 65/зп-18 визначено результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Відповідно до цього рішення Скутельника П.Ф. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Рішенням Комісії від 16 травня 2018 року № 689/ко-18 зупинено кваліфікаційне оцінювання судді Господарського суду Київської області Скутельника П.Ф.
Рішенням Комісії від 29 жовтня 2024 року № 189/ко-24 поновлено кваліфікаційне оцінювання судді Господарського суду Київської області Скутельника П.Ф. на відповідність займаній посаді. Кваліфікаційне оцінювання судді Господарського суду Київської області Скутельника П.Ф. на відповідність займаній посаді продовжено з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
На адресу Комісії 24 березня 2025 року надійшла заява судді Господарського суду Київської області Скутельника П.Ф. про відвід членів Комісії Богоноса М.Б., Кобецької Н.Р. та Шевчук Г.М. від участі в проведенні кваліфікаційного оцінювання.
В обґрунтування заяви суддя зазначає, що 29 жовтня 2024 року Комісією у складі колегії № 1 ухвалено рішення № 189/ко-24, яким поновлено його кваліфікаційне оцінювання на відповідність займаній посаді та продовжено його з етапу «Дослідження досьє та проведення співбесіди». Скутельник П.Ф. вважає, що рішення про поновлення кваліфікаційного оцінювання ухвалено безпідставно. На переконання судді, при поновленні кваліфікаційного оцінювання члени колегії № 1 виявили упередженість, оскільки було очевидним, що продовження кваліфікаційного оцінювання за наявності незавершеного судового розгляду у кримінальній справі спричинить негативний висновок Громадської ради доброчесності (далі – ГРД).
Додатково суддя вказує на те, що доповідач – Богоніс М.Б. витребував у прокурора копії протоколів оперативно-розшукової справи та негласних слідчо-розшукових дій у кримінальному провадженні з метою надання їм оцінки. На переконання судді, член Комісії не має повноважень під час кваліфікаційного оцінювання надавати оцінку доказам, здобутим у кримінальному провадженні, та висловлюватися щодо цих документів. Крім цього, Скутельник П.Ф. зауважив, що частина документів кримінального провадження сфальшована.
На думку судді, упередженість члена Комісії також проявилася у наданні доступу ГРД до окремих матеріалів суддівського досьє.
З огляду на наведені мотиви суддя висновує, що дії члена Комісії, який входить до складу колегії № 1, пов’язані із оцінюванням документів та інформації, які є доказами у кримінальному провадженні, до винесення рішення судом, суперечать вимогам статті 6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», частини третьої статті 9, статті 84 Кримінального процесуального кодексу України, оскільки не узгоджуються з гарантіями незалежного та неупередженого розгляду справи судом. Скутельник П.Ф. вважає, що ці дії можуть розцінюватися як втручання у здійснення правосуддя та порушення гарантій, визначених частиною першою статті 129, частиною шостою статті 126 Конституції України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також принципу верховенства права, закріпленого Конституцією України, з огляду на особливий статус Комісії як авторитетного органу в судовій системі.
Окрім зазначеного, суддя звертає увагу на упередженість члена Комісії, що проявилося у тривалому обговоренні його клопотань у засіданні.
Заяву судді Скутельника П.Ф. розглянуто Комісією у складі колегії № 1 09 квітня 2025 року.
Суддя Скутельник П.Ф. у засідання Комісії прибув та підтримав свою заяву.
Суддя наголосив на неприпустимості розгляду його заяви членами Комісії, яким заявлено відвід, а саме Богоносом М.Б., Кобецькою Н.Р. та Шевчук Г.М.
Під час розгляду заяви про відвід Комісія врахувала таке.
Щодо припустимості розгляду заяви про відвід членами Комісії у складі колегії №1.
Відповідно до статті 100 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України не має права брати участь у розгляді питання та ухваленні рішення і підлягає відводу (самовідводу), якщо наявні дані про конфлікт інтересів або обставини, що викликають сумнів у його безсторонності.
За наявності таких обставин член Вищої кваліфікаційної комісії суддів України повинен заявити самовідвід. Із тих самих підстав відвід члену Комісії можуть заявити особи, щодо яких або за поданням яких розглядається питання.
Відвід має бути вмотивованим і поданим до початку розгляду питання у формі письмової заяви. Головуючий на засіданні зобов’язаний ознайомити із заявою про відвід члена Комісії, якому заявлено відвід.
Рішення про відвід (самовідвід) ухвалюється більшістю голосів членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, які беруть участь у засіданні. Голосування проводиться за відсутності члена Комісії, щодо якого вирішується питання про відвід (самовідвід).
Процедурні питання діяльності Комісії врегульовано Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженим рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23, зі змінами) (далі – Регламент).
Пунктом 57 Регламенту передбачено, що організаційними формами діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України є засідання Комісії у пленарному складі, у складі її палат та колегій залежно від питань, визначених Законом та Регламентом.
Відповідно до пункту 76 Регламенту засідання Колегії є повноважним, якщо у ньому беруть участь усі члени Колегії.
Згідно з пунктом 80.1 Регламенту учасник засідання, з поміж інших прав, має право заявляти відвід члену (членам) Комісії̈ за наявності визначених Законом підстав.
Отже, у діяльності Комісії можливі випадки, коли відвід заявлено відразу усьому складу колегії, палати чи пленарного складу Комісії.
З метою врегулювання процедури розгляду заяв про відвід усьому складу Комісії (залежно від її організаційної форми) пунктом 92 Регламенту передбачено, що рішення про відвід (самовідвід) кількох членів Комісії ухвалюється щодо кожного з них окремо.
Водночас, як це передбачено нормою частини третьої статті 100 Закону, голосування проводиться за відсутності члена Комісії, щодо якого вирішується питання про відвід (самовідвід).
Таким чином, заявлення відводу одному чи декільком членам колегії не є підставою для втрати нею повноважності, адже нормами статті 100 Закону та пункту 92 Регламенту передбачено, що питання розглядається щодо кожного члена колегії окремо, а член колегії, щодо якого розглядається питання, не може брати участі лише у відповідному голосуванні.
Отже, доводи Скутельника П.Ф. про неможливість розгляду колегією № 1 поданої ним заяви про відвід є безпідставними.
До того ж, якщо слідувати аргументами заявника, у кожному випадку надходження заяви про відвід когось із членів колегії чи усього складу колегії вона підлягала б окремому автоматизованому розподілу для визначення складу комісії, який її розглядатиме. Однак такий підхід не узгоджується із нормами Положення про автоматизовану систему визначення членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України для підготовки до розгляду і доповіді справ, затвердженого рішенням Комісії від 07 листопада 2016 року № 146/зп-16 (зі змінами). Вказаним нормативно–правовим актом не передбачено окремого автоматизованого розподілу заяв про відвід членам Комісії для їх розгляду в іншому складі чи в іншій організаційній формі діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Лише у випадку задоволення відводу справи (документи), розподілені на члена Комісії, підлягають повторному автоматизованому розподілу без урахування цього члена Комісії (пункт 2.9 Положення).
Щодо суті заяви про відвід.
Комісія зауважує, що мотиви заяви про відвід ґрунтуються на таких доводах:
- неправомірність ухвалення Комісією рішення про поновлення кваліфікаційного оцінювання судді, що заявником розцінено як прояв членами Комісії упередженості та необ’єктивності;
- неправомірність запитування членом Комісії – доповідачем в органів прокуратури протоколів оперативно-розшукової справи та негласних слідчо-розшукових дій у кримінальному провадженні та їх оцінювання Комісією;
- неправомірність надання ГРД доступу до витребуваних матеріалів кримінального провадження;
- упередженість члена Комісії Кобецької Н.Р. під час співбесіди із суддею, що проявилось у тривалому обговоренні та розгляді клопотання судді;
- наявність конфлікту інтересів у Богоноса М.Б. та Кобецької Н.Р., що, на думку судді, випливає з дружніх стосунків із представниками громадських організацій.
Стосовно мотивів заяви про необ’єктивність та упередженість члена Комісії.
Комісія зауважує, що питання встановлення безсторонності члена колегіального органу врегульовано законодавством недостатньо детально. Втім, особливості застосування такої підстави для відводу унормовані законодавством, яке регулює судові процедури, а також детально окреслені у судовій практиці.
Основні критерії оцінки неупередженості прослідковуються у практиці Європейського суду з прав людини.
У рішенні від 01 жовтня 1982 року у справі П’єрсак проти Бельгії (Piersack v. Belgium) суд визначив два критерії неупередженості (безсторонності): суб’єктивний – беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі; об’єктивний – визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. Суд зазначає: незважаючи на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність чи, навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції. У цьому контексті можна розмежувати суб’єктивний підхід, що відображає особисті переконання конкретного судді в конкретній справі та об’єктивний підхід, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу.
Наведені положення набули статусу засадничих і знайшли свій розвиток в інших рішеннях ЄСПЛ.
Зокрема, у рішенні у справі Ветштайн проти Швейцарії (Wettstein v. Switzerland) від 07 серпня 1996 року суд вказує, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об’єктивно обґрунтованими. У цьому ж рішенні суд вказує, що у контексті суб’єктивного критерію особиста безсторонність судді презюмується, поки не доведено протилежного.
У процесуальних законах діє загальний підхід до того, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно, думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Стосовно заяви Скутельника П.Ф. Комісія зауважує, що основна група його аргументів пов’язана із незгодою з рішенням колегії від 29 жовтня 2024 року № 189/ко-24 про поновлення його кваліфікаційного оцінювання, а також діями члена Комісії Кобецької Н.Р. у процесі такого оцінювання.
Комісія наголошує на тому, що рішення і дії колегії та її членів у процесі оцінювання вважаються правомірними допоки не доведено протилежного у встановленому законом порядку, а незгода судді із ними не може бути підставою для відводу члена Комісії. Вказана правова презумпція може бути спростованою, адже частиною третьою статті 88 Закону передбачені підстави оскарження та скасування рішень Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, ухвалених за результатами проведення кваліфікаційного оцінювання.
Водночас Скутельник П.Ф. у заяві про відвід намагається змінити парадигму оцінювання та перегляду рішень Комісії та дій її членів. Зокрема, замість застосування механізму оскарження рішень та дій Комісії у процесі кваліфікаційного оцінювання у встановленому законом порядку суддя висловив незгоду із ними у заяві про відвід членів колегії.
У цій ситуації Комісія наголошує, що рішення від 29 жовтня 2024 року № 189/ко-24 про поновлення кваліфікаційного оцінювання містить детальне пояснення мотивів його ухвалення. Більше того, у рішенні згадано правило про автономність кримінальної відповідальності та процедури кваліфікаційного оцінювання судді. Зміст цього правила достатньо чітко розкрито у правозастосовній практиці Суду та органів суддівського врядування, а тому твердження судді про стан невизначеності, в якому він опинився, є безпідставними.
Хоча Скутельник П.Ф. негативно оцінює дії Комісії щодо отримання та дослідження інформації у процесі кваліфікаційного оцінювання, такі дії вчинено відповідно до норм чинного законодавства.
Підсумовуючи, Комісія зауважує, що незгода судді із рішеннями та діями у процесі кваліфікаційного оцінювання не може бути підставою для відводу члена Комісії. Подавши заяву про відвід, заявник намагається створити ситуацію, за якої колегія повинна доводити законність своїх дій та рішень, правомірність яких не спростована, адже їх навіть не оскаржено у встановленому Законом порядку.
Отже, аргументи Скутельника П.Ф. не спростовують особисту безсторонність члена Комісії.
Щодо мотивів наявності у члена Комісії конфлікту інтересів.
З метою оцінки доводів заявника Комісія враховує, що відповідно до наведених у статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» визначень:
- потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;
- приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв’язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;
- реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Обґрунтовуючи свою позицію, суддя в засіданні зауважив, що факт знайомства члена Комісії Богоноса М.Б. із Жернаковим М.В., який є членом громадської організації «Фундація DEJURE», є причиною виникнення у Кобецької Н.Р. конфлікту інтересів.
Член Комісії Кобецька Н.Р. пояснила, що не знайома з Жернаковим М.В. і не має з ним жодних зв’язків, які могли б бути підставою для виникнення в неї приватного інтересу.
Комісія зауважує, що заява судді не містить даних про конфлікт інтересів члена Комісії, а доводи судді у цій частині ґрунтуються на припущеннях, а тому аргументи Скутельника П.Ф. про наявність у Кобецької Н.Р. конфлікту інтересів у процесі кваліфікаційного оцінювання є безпідставними.
За результатами розгляду заяви судді Скутельника П.Ф. про відвід члена Комісії Кобецької Н.Р. Комісія дійшла висновку, що відвід задоволенню не підлягає з огляду на відсутність даних про конфлікт інтересів або обставин, що викликають сумнів у її безсторонності.
Керуючись статтями 93, 100, 101 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пунктом 92 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України
вирішила:
у задоволенні заяви судді Скутельника Павла Федоровича про відвід члена Вищої кваліфікаційної комісії суддів України Кобецької Надії Романівни від розгляду питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Господарського суду Київської області Скутельника Павла Федоровича на відповідність займаній посаді відмовити.
Головуючий Михайло БОГОНІС
Члени Комісії: Галина ШЕВЧУК
(не брала участі в голосуванні) Надія КОБЕЦЬКА
