Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Михайла БОГОНОСА,
членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК (доповідач),
розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Куйбишевського районного суду Запорізької області Валігурського Геннадія Юрійовича на відповідність займаній посаді,
встановила:
Стислий виклад інформації про кар’єру судді.
Указом Президента України від 24 вересня 2016 року № 410/2016 Валігурського Геннадія Юрійовича призначено на посаду судді Куйбишевського районного суду Запорізької області строком на п’ять років.
Присягу судді Валігурський Г.Ю. склав 15 грудня 2016 року.
Наказом голови суду від 06 жовтня 2016 року № 492-к його зараховано до штату Куйбишевського районного суду Запорізької області.
З 24 вересня 2021 року повноваження судді Валігурського Г.Ю. припинено у зв’язку із закінченням строку, на який його було призначено.
Рішенням Голови Верховного Суду від 10 червня 2022 року № 217/0/149-22 його відряджено до Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області.
Інформація про кваліфікаційне оцінювання судді.
Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 07 червня 2018 року № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Куйбишевського районного суду Запорізької області Валігурського Г.Ю.
Рішенням Комісії від 18 жовтня 2018 року № 237/зп-18 визначено результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Відповідно до вказаного рішення Валігурського Г.Ю. допущено до другого етапу кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16 жовтня 2019 року № 193-ІХ повноваження членів Вищої кваліфікаційної комісії суддів України було припинено, що унеможливило завершення кваліфікаційного оцінювання суддів, зокрема судді Валігурського Г.Ю.
Повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України сформовано 01 червня 2023 року.
З метою вирішення питання продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), рішенням Комісії від 20 липня 2023 року № 34/зп-23 здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Вищої кваліфікаційної комісії суддів України стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився; осіб, призначених (обраних) на посаду судді та яких колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України визнано такими, що відповідають займаній посаді судді (відповідне питання винесено на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі у зв’язку з надходженням висновку Громадської ради доброчесності про невідповідність судді критеріям професійної етики та доброчесності); осіб, призначених (обраних) на посаду судді, стосовно яких накладено дисциплінарне стягнення, що передбачає проходження кваліфікаційного оцінювання для підтвердження здатності судді здійснювати правосуддя у відповідному суді; осіб, стосовно яких необхідно продовжити кваліфікаційне оцінювання на виконання судового рішення.
Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 24 липня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Шевчук Г.М.
На підставі викладеного вище процедуру кваліфікаційного оцінювання стосовно Валігурського Г.Ю. продовжено з етапу дослідження досьє та проведення співбесіди.
Комісією 11 червня 2024 року проведено співбесіду з Валігурським Г.Ю.
Джерела права та їх застосування.
Згідно з пунктом 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом. Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади.
Пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону передбачено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом.
Виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.
Частиною п’ятою статті 83 Закону передбачено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Комісією.
Відповідно до пунктів 1, 2 глави 6 розділу II Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03 листопада 2016 року № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13 лютого 2018 року № 20/зп-18) (далі – Положення), встановлення відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання здійснюється членами Комісії за їх внутрішнім переконанням відповідно до результатів кваліфікаційного оцінювання. Показники відповідності судді критеріям кваліфікаційного оцінювання досліджуються окремо один від одного та у сукупності.
Згідно з пунктом 1 глави 1 розділу ІІ Положення критеріями кваліфікаційного оцінювання є:
1) компетентність (професійна, особиста, соціальна);
2) професійна етика;
3) доброчесність.
Приписами пункту 5 глави 6 розділу II Положення передбачено, що максимально можливий бал за критеріями компетентності (професійної, особистої, соціальної) становить 500 балів, за критерієм професійної етики – 250 балів, за критерієм доброчесності – 250 балів. Отже, сума максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв становить 1 000 балів.
За змістом підпункту 5.1 пункту 5 глави 6 розділу ІІ Положення критерії компетентності оцінюються так: професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких: рівень знань у сфері права – 90 балів (підпункт 5.1.1.1); рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів (підпункт 5.1.1.2); ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів (підпункт 5.1.1.3); діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів (підпункт 5.1.1.4); особиста компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.2); соціальна компетентність – 100 балів (підпункт 5.1.3).
Пунктом 11 розділу V Положення встановлено, що рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.
Оцінювання відповідності судді за критерієм професійної компетентності.
Згідно з главою 2 розділу II Положення відповідність судді критерію професійної компетентності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
- рівень знань у сфері права, який оцінюється на підставі результатів складення анонімного письмового тестування під час іспиту;
- рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні, який оцінюється на підставі результатів виконання практичного завдання під час іспиту;
- ефективність здійснення правосуддя, який оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє;
- діяльність щодо підвищення фахового рівня, який оцінюється за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє.
Рівень знань у сфері права та рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні Валігурського Г.Ю. перевірено на першому етапі кваліфікаційного оцінювання шляхом складення анонімного письмового тестування, за результатами якого суддя набрав 83,25 бала, та виконання практичного завдання, за результатами якого суддя набрав 103,5 бала.
Ефективність здійснення правосуддя Комісією оцінено за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та проведеної співбесіди шляхом дослідження загальної кількості розглянутих суддею справ, кількості скасованих та змінених судових рішень, підстав скасування та/або зміни судових рішень, дотримання строків розгляду справ, судового навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, а також інших даних, передбачених пунктом 4 глави 2 розділу ІІ Положення, та релевантних засобів встановлення цього показника.
Комісія дійшла висновку, що ефективність здійснення правосуддя суддею Валігурським Г.Ю. необхідно оцінити у 60 балів.
Діяльність судді щодо підвищення фахового рівня Комісією оцінено за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди шляхом дослідження даних про підготовку та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді, участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо), а також інших даних, передбачених пунктом 5 глави 2 розділу II Положення, засобів встановлення цього показника, що можуть бути застосовні в конкретному випадку.
Комісія дійшла висновку, що показник діяльності судді щодо підвищення фахового рівня повинен бути оцінений у 2 бали.
Оцінювання відповідності судді за критерієм особистої компетентності.
Згідно з пунктом 6 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію особистої компетентності визначається за показниками тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як когнітивні якості особистості, емотивні якості особистості, мотиваційно-вольові якості особистості, і оцінюються на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься у суддівському досьє, і співбесіди.
Валігурський Г.Ю. пройшов тестування особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей.
За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, співбесіди та висновку, за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей за критерієм особистої компетентності суддя Валігурський Г.Ю. набрав 65 балів.
Оцінювання відповідності судді за критерієм соціальної компетентності.
Відповідно до пункту 7 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію соціальної компетентності визначається за показниками тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей, такими як комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості особистості, моральні риси особистості, чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, і оцінюється на підставі висновку про підсумки таких тестувань (у разі їх проведення), за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, і співбесіди.
За результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, співбесіди та висновку, за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей за критерієм соціальної компетентності суддя Валігурський Г.Ю. набрав 71 бал.
Оцінювання відповідності судді за критеріями професійної етики та доброчесності.
Згідно з пунктом 8 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію професійної етики оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам;
- відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;
- політична нейтральність;
- дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитету правосуддя;
- дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону;
- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики.
Ці показники оцінюються за результатами дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє, та співбесіди.
Згідно з пунктом 9 глави ІІ розділу ІІ Положення відповідність судді критерію доброчесності оцінюється (встановлюється) за такими показниками:
- відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;
- відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам;
- відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції;
- наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону;
- наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді;
- наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею;
- інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності.
Ці показники оцінюються за результатами співбесіди та дослідження інформації, яка міститься в суддівському досьє.
Комісією не встановлено інформації щодо невідповідності витрат, майна, способу (рівня) життя судді Валігурського Г.Ю. та членів його сім’ї, а також близьких родичів задекларованим доходам, невідповідності поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, вимозі політичної нейтральності, а також обставин, передбачених підпунктами 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону.
Відомості про притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про його недоброчесність, а також відомості про наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею, відсутні.
За даними, наданими центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику, органом державного фінансового контролю в Україні, іншими органами державної влади, відомості, які б вказували на недоброчесність судді Валігурського Г.Ю., відсутні.
Водночас 04 червня 2024 року на адресу Комісії надійшло рішення Громадської ради доброчесності (далі – ГРД), затверджене 02 червня 2024 року про надання інформації стосовно судді Куйбишевського районного суду Запорізької області Валігурського Г.Ю., яка не є самостійною підставою для висновку, однак характеризує суддю та може бути використана під час його оцінювання.
Суддя Валігурський Г.Ю. надав письмові пояснення щодо обставин, зазначених у рішенні ГРД від 02 червня 2024 року, які підтримав під час співбесіди.
Так, на думку ГРД, суддя безпідставно не задекларував повну інформацію, що підлягає декларуванню, як цього вимагає закон, а саме в деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017–2018 роки суддя декларує проживання та майнові права на житло виключно в місті Херсон. Водночас Куйбишевський районний суд Запорізької області, в якому суддя здійснював правосуддя у 2016–2021 роках, територіально розташований в селищі міського типу Більмак Запорізької області (нова назва–Камʼянка).
Крім того, вже з декларацій за 2019–2020 роки вбачається, що суддя користувався нерухомим майном (кімнатою) 16,8 кв. м в селищі міського типу Більмак Запорізької області, дата набуття права – 14 січня 2019 року, власниками якої є громадяни України ОСОБА_1 та ОСОБА_2.
Безоплатне користування житлом, яке належить особі, що не є близькою особою судді, також містить ознаки подарунка в розумінні Закону України «Про запобігання корупції». Отже, факт безоплатного користування суддею таким житлом містить ознаки правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі–КУпАП).
Надаючи оцінку зазначеній обставині та поясненням судді, Комісія акцентує увагу на тому, що відповідно до частини першої статті 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» від 07 квітня 2011 року № 3206-VI, що набула чинності з 01 січня 2012 року, особи, зазначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 4 цього Закону, зокрема професійні судді, зобов’язані щорічно до 1 квітня подавати за місцем роботи (служби) декларацію про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру за минулий рік за формою, що додається до цього Закону.
З огляду на форму декларації про майно, доходи, витрати і зобов’язання фінансового характеру, у розділі ІІІ «Відомості про нерухоме майно» декларант має заповнити відомості про майно, що перебуває у його власності, в оренді чи на іншому праві користування, та витрати на придбання такого майна або користування ним.
Таким чином, закон зобов’язує декларувати об’єкт, який є місцем проживання суб’єкта декларування та належить йому на будь-якому речовому праві (власності, користуванні тощо) незалежно від підстав та форм набуття такого права (за письмовим договором, усною домовленістю тощо), та жодним чином не пов’язує обов’язок декларування з розміром витрат на користування у певному розмірі.
Варто зазначити, що вирішення питання наявності або відсутності в діях особи корупційного порушення належить до повноважень компетентних органів та провадиться у спосіб, визначений Законом. Однак Комісією в межах кваліфікаційного оцінювання з урахуванням мети і завдань його проведення вказана обставина перевіряється з погляду відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.
У розділі ІІІ «Об’єкти нерухомості» щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017–2018 роки суддя Валігурський Г.В. не задекларував жодних власних майнових прав чи членів сім’ї на житлові об’єкти в селищі міського типу Кам’янка за місцем розташування Куйбишевського районного суду Запорізької області, в якому здійснював правосуддя.
Стосовно недекларування за 2017–2018 роки житла за місцем розташування Куйбишевського районного суду Запорізької області суддя пояснив, що протягом вказаного періоду не мав на праві користування житла у селищі міського типу Кам’янка, відомості про яке підлягало б декларуванню, оскільки селище є невеликим адміністративним центром і орендувати житло на постійній основі не вдавалось, тому в цей період він проживав у кімнатах місцевих гуртожитків, оплачуючи вартість тижневого проживання.
Водночас суддя зазначив, що у 2019 році ним укладено договір позички житла з власниками квартири, за умовами якого вони передали в користування одну житлову кімнату в трикімнатній квартирі для проживання. В свою чергу він зобов’язаний був утримувати квартиру в належному технічному і санітарному стані, зберігати майно власників, що знаходилось у квартирі, оплачувати комунальні платежі. Крім того, на момент заселення квартира була в занедбаному стані, тому ним було здійснено роботи для приведення квартири до житлового стану, а в подальшому підтримувався порядок у ній. Договір оренди власники укладати не погоджувались, оскільки не хотіли самостійно проводити якісь роботи у квартирі і пов’язувати себе зобов’язаннями.
Частиною першою статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» передбачено, що подарунок – грошові кошти або інше майно, переваги пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
Обмеження щодо одержання подарунків визначено статтею 23 вказаного закону, частинами першою та другою якої встановлено, що особам, зазначеним у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб у зв’язку зі здійсненням такими особами діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування; якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи.
Особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків одноразово не перевищує один прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлених на день прийняття подарунка, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, для працездатних осіб, встановлених на 01 січня року, в якому прийнято подарунки (у редакції, чинній на час виникнення правовідносин).
Проте Комісія зауважує, що не кожне діяння, навіть за умови наявності ознак корупційного правопорушення чи правопорушення, пов’язаного з корупцією, є підставою для визнання судді такою, що не відповідає займаній посаді, наслідком чого є звільнення із займаної посади.
Крім того, для оцінки поведінки судді в наведеному випадку Комісія враховує перелік індикаторів, які свідчать про недоброчесність, узгоджених для спільного застосування ГРД та Комісією.
Згідно з підпунктом 4.2 пункту 4 індикаторів на недоброчесність може вказувати вчинення суддею корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення, у тому числі у тих випадках, коли встановлені порушення не мають складу адміністративного чи кримінального правопорушення у зв’язку з тим, що вартість майна є меншою ніж та, з якої наступає така відповідальність.
Відповідно до підпункту 4.5 пункту 4 індикаторів на недоброчесність може вказувати використання статусу для задоволення своїх інтересів або інтересів інших осіб або дозвіл своїми діями чи бездіяльністю іншим особам скористатись його статусом для отримання незаконних вигод чи безпідставної і несправедливої переваги.
Одним із принципів оцінювання індикаторів є врахування істотності будь-якого порушення.
Комісія вважає переконливими пояснення судді стосовно його проживання в селищі міського типу Більмак Запорізької області (нова назва–Камʼянка). Він є суддею Куйбишевського районного суду Запорізької області, який розташований в селищі міського типу Камʼянка з населенням не більше 7 тисяч мешканців, у місті відсутнє житло, яке здається в оренду, а проживання в будь-якому іншому населеному пункті неможливе.
Комісією також не встановлено фактів, які б свідчили про наявність у діях судді Куйбишевського районного суду Запорізької області Валігурського Г.Ю. ознак правопорушення, передбаченого частиною першою статті 172-5 КУпАП.
З огляду на обставини користування суддею вказаним житлом, застосовуючи виявлений ГРД індикатор, що може вказувати на недоброчесність судді крізь призму істотності, Комісія дійшла висновку про недостатність вказаних обставин для висновку про невідповідність судді займаній посаді.
Крім того, Комісія не володіє доказами, які, на думку звичайної розсудливої людини, у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність обставин, що породжують обґрунтований сумнів у доброчесності Валігурського Г.Ю.
У рішенні ГРД також вказує, що суддя ймовірно занизив вартість майна, яке підлягає декларуванню, як цього вимагає закон, оскільки відповідно до майнових декларацій судді за 2021–2023 роки він 09 жовтня 2021 року придбав автомобіль Mazda CX-5 2020 року випуску за 660 000 гривень, що на день покупки становило близько 25 050 доларів США. Водночас на платформах продажу автомобілів (станом на листопад 2020 року) такий автомобіль вартував 36 500 доларів США. Ціну ж у 26 950 доларів США на авто такого типу було встановлено лише в червні 2022 року. З огляду на зазначені факти вартість авто, вказана суддею, є сумнівною та виглядає заниженою.
Комісією встановлено, що в щорічних деклараціях особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2021–2023 роки в розділі 6 «Цінне рухоме майно-транспортні засоби» суддя Валігурський Г.В. вказав, що в нього на праві власності перебуває автомобіль марки Mazda CX-5 2020 року випуску, дата набуття–09 жовтня 2021 року, вартість якого на дату набуття права власності становила 660 000 гривень.
Суддя пояснив, що на початку 2021 року батько дружини ОСОБА_3 придбав з аукціона в США автомобіль Mazda CX-5 за 13 400 доларів США. З урахуванням доставки автомобіля в Україну, сплати митних платежів та його ремонту, на вказаний автомобіль було витрачено близько 25 000 доларів США. Оскільки батько дружини не забажав залишити автомобіль собі, ним з дружиною було вирішено придбати цей автомобіль, у зв’язку з чим вони продали належний їм у власності автомобіль Volkswagen Tiguan та придбали автомобіль Mazda CX-5 фактично за ціну, що дорівнювала розміру коштів, витрачених на його придбання батьком дружини, а саме 25 050 доларів США.
Суддя зазначив, що така ціна на автомобіль не може вважатися заниженою станом на 2021 рік, оскільки на той час це була середня вартість такого автомобіля, привезеного з США після дорожньо - транспортної пригоди та відремонтованого.
Надані суддею пояснення Комісія вважає прийнятними, а сумніви ГРД в цій частині непідтвердженими з огляну на таке.
Відповідно до договору купівлі-продажу транспортного засобу від 09 жовтня 2021 року № 6541/2021/2848468 Валігурський Г.Ю. придбав у власність автомобіль марки Mazda CX-5 2020 року випуску в ОСОБА_3. За домовленістю сторін ціна транспортного засобу складала 660 000 гривень.
Крім того, згідно з відомостями, що містяться в Національній автоматизованій системі Головного сервісного центру МВС України, автомобіль марки Mazda CX-5 придбано ОСОБА_3 за кордоном на початку 2021 року за 421 793,54 гривень. Законність придбання автомобіля, його вартість та сплата 100% мита підтверджуються посвідченням Одеської митниці ДФС.
Таким чином, Комісія за результатами перевірки обставин, викладених у рішенні ГРД, з урахуванням наданих суддею пояснень та дослідження матеріалів суддівського досьє не встановила фактів, які б свідчили про невідповідність судді критеріям доброчесності та професійної етики.
Перевіривши показники, визначені в пунктах 8, 9 глави ІІ розділу ІІ Положення, на підставі з’ясованих вище обставин, за результатами аналізу суддівського досьє та співбесіди, з огляду на встановлені обставини, які свідчать про недотримання суддею певних вимог стосовно професійної етики та доброчесності, а саме допущення помилок при заповненні декларацій, Комісія оцінює показники критерію професійної етики судді Валігурського Г.Ю. сумарно у 295 балів, показники критерію доброчесності судді – у 110 балів.
Висновок Комісії за результатами розгляду справи.
Комісія у складі колегії, заслухавши доповідача, дослідивши суддівське досьє, висновок за підсумками тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, урахувавши інформацію, надану ГРД, надавши оцінку аргументам, наведеним суддею Валігурським Г.Ю. в письмових поясненнях, за результатами співбесіди встановила, що суддя Куйбишевського районного суду Запорізької області Валігурський Г.Ю. набрав 789,75 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв. Цей бал є достатнім для визнання судді таким, що відповідає займаній посаді.
Ураховуючи викладене та керуючись статтями 83–85, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Комісія одноголосно
вирішила:
Визначити, що суддя Куйбишевського районного суду Запорізької області Валігурський Геннадій Юрійович за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрав 789,75 бала.
Визнати суддю Куйбишевського районного суду Запорізької області Валігурського Геннадія Юрійовича таким, що відповідає займаній посаді.
Головуючий Михайло БОГОНІС
Члени Комісії: Надія КОБЕЦЬКА
Галина ШЕВЧУК
