Про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Нетішинського міського суду Хмельницької області Гавриленко Оксани Миколаївни на відповідність займаній

Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:

головуючого – Сергія ЧУМАКА (доповідач),

членів Комісії: Андрія ПАСІЧНИКА, Романа САБОДАША,

за участі:

судді Нетішинського міського суду Хмельницької області Оксани ГАВРИЛЕНКО,

розглянувши питання про дослідження досьє, проведення співбесіди та визначення результатів кваліфікаційного оцінювання судді Нетішинського міського суду Хмельницької області Гавриленко Оксани Миколаївни на відповідність займаній посаді,

встановила:

І. Інформація про кар’єру судді та проходження кваліфікаційного оцінювання.

Указом Президента України від 29.09.2016 № 425/2016 Гавриленко Оксану Миколаївну призначено на посаду судді Нетішинського міського суду Хмельницької області строком на 5 років.

Рішенням Комісії від 07.06.2018 № 133/зп-18 призначено кваліфікаційне оцінювання суддів місцевих та апеляційних судів на відповідність займаній посаді, зокрема судді Нетішинського міського суду Хмельницької області Гавриленко О.М.

Рішенням Комісії від 18.10.2018 № 238/зп-18 затверджено декодовані результати першого етапу «Іспит» кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді, зокрема Гавриленко О.М. Цим рішенням Комісія допустила Гавриленко О.М. до другого етапу кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді – «Дослідження досьє та проведення співбесіди».

Рішенням Комісії від 12.12.2018 № 313/зп-18 призначено проведення тестування особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей, зокрема Гавриленко О.М.

За підсумками тестувань особистих морально-психологічних якостей і загальних здібностей психологом складено висновок від 23.02.2019.

Відповідно до рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 20.07.2023 № 34/зп-23, з метою продовження процедур оцінювання, передбачених Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон), здійснено повторний автоматизований розподіл справ між членами Комісії стосовно осіб, п’ятирічний строк призначення яких на посаду судді закінчився.

Згідно з протоколом повторного розподілу між членами Комісії від 24.07.2023 справу Гавриленко О.М. розподілено члену Комісії Чумаку С.Ю.

Комісією досліджено досьє Гавриленко О.М., проведено з нею співбесіду та встановлено таке.

І. Критерій професійної компетентності.

1. Рівень знань у сфері права оцінено за результатами анонімного письмового тестування – Гавриленко О.М. набрала 84,375 бала.

2. Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні оцінено за результатами виконаного практичного завдання – Гавриленко О.М. набрала 97,5 бала.

Відповідно до пункту 9 розділу V Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, затвердженого рішенням Комісії від 03.11.2016 № 143/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18), мінімально допустимий бал іспиту під час кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді − 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.

На етапі складення іспиту суддя загалом набрала 181,875 бала, що становить більше 50 відсотків від максимально можливого бала, встановленого в межах цього іспиту.

3. Ефективність здійснення правосуддя оцінено за показниками: загальна кількість розглянутих справ; кількість скасованих судових рішень та підстави їх скасування; інформація про рішення, постановлені за участі судді, що були предметом розгляду міжнародними судовими установами та іншими міжнародними організаціями, за результатами якого було встановлено порушення Україною міжнародно-правових зобов’язань; кількість змінених судових рішень та підстави їх зміни; дотримання строків розгляду справ, зокрема кількість справ, розгляд яких триває понад встановлені законом строки; середня тривалість виготовлення повного тексту вмотивованого рішення, дотримання строків його виготовлення та оприлюднення в Єдиному державному реєстрі судових рішень; судове навантаження порівняно з іншими суддями у відповідному суді, регіоні з урахуванням інстанційності, спеціалізації суду та судді; підтверджена інформація щодо дотримання суддею засад і принципів здійснення правосуддя, встановлених процесуальним законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також іншими міжнародно-правовими актами та зобов’язаннями; результати регулярного оцінювання; здійснення повноважень на адміністративних посадах, в органах суддівського врядування та самоврядування; інші дані щодо ефективності здійснення правосуддя суддею, отримані Комісією відповідно до Закону.

Комісією, зокрема, надано оцінку порушенню суддею строків розгляду справ (31 справа і 2 матеріали переважно у 2017 році) та оприлюднення тексту судових рішень в Єдиному державному реєстрі судових рішень (далі – ЄДРСР) (107 судових рішень за період 2016–2021 років). У тому числі є судові рішення, які оприлюднено значно пізніше, ніж це передбачено законом: у справі № 679/1201/17 від 27.11.2017 на 22 дні (ухвала від 27.11.2017, надіслано до ЄДРСР 27.12.2017); у справі № 679/261/20 від 15.10.2020 на 29 днів (ухвала від 15.10.2020, надіслано до ЄДРСР 19.11.2020); у справі № 679/34/18 від 08.02.2018 на 48 днів (ухвала від 08.02.2018, надіслано до ЄДРСР 03.04.2018); у справі № 679/22/18 від 08.02.2018 на 61 день (ухвала від 08.02.2018, надіслано до ЄДРСР 16.04.2018); у справі № 679/1763/15-ц від 25.07.2017 на 84 дні (ухвала від 25.07.2017, надіслано до ЄДРСР 24.10.2017); у справі № 679/31/18 від 07.02.2018 на 164 дні (ухвала від 07.02.2018, надіслано до ЄДРСР 27.07.2018).  

Водночас Комісія враховує, що цей показник є незначним з урахуванням кількості розглянутих суддею справ за 2016–2021 роки  – 2 278 справ і  680 матеріалів.

За результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила цей показник у 70 балів.

4. Діяльність щодо підвищення фахового рівня оцінено за показниками: підготовка та підвищення кваліфікації судді впродовж перебування на посаді; здійснення наукової та викладацької діяльності, участь у законопроєктній роботі; наявність наукових публікацій у сфері права; участь у професійних заходах (дискусіях, круглих столах, конференціях тощо); наявність наукового ступеня, вченого звання.

Із матеріалів суддівського досьє Комісією встановлено, що Гавриленко О.М. проходила спеціальну підготовку у Національній школі суддів України з 04.02.2013 до 31.07.2013 та періодичне навчання суддів з метою підвищення рівня кваліфікації протягом 2017–2024 років.

За результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила діяльність судді щодо підвищення фахового рівня у 10 балів.

ІІ. Критерій особистої компетентності.

1. Когнітивні якості особистості оцінено за показниками: логічне мислення; абстрактне мислення; вербальне мислення; загальний показник.

2. Емотивні якості особистості оцінено за показниками: стресостійкість; емоційна стабільність; контроль емоцій; контроль імпульсів; патопсихологічні ризики.

3. Мотиваційно-вольові якості особистості оцінено за показниками: відповідальність; стійкість робочої мотивації; рішучість; дисциплінованість; кооперативність; здатність відстоювати власні переконання.

На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила критерій особистої компетентності у 74 бали.

ІІІ. Критерій соціальної компетентності.

1. Комунікативність оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

2. Організаторські здібності оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

3. Управлінські властивості особистості оцінено на підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

4. Моральні риси особистості оцінено за показниками: чесність, порядність, розуміння і дотримання правил та норм, відсутність схильності до контрпродуктивних дій, дисциплінованість, лояльність.

На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила критерій соціальної компетентності у 93 бали.

ІV. Критерій професійної етики та доброчесності.

1. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: розуміння і дотримання правил та норм, здатність відстоювати власні переконання, дисциплінованість, повага до інших.

На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила цей показник у 90 балів.

2. Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності оцінено за показниками: чесність і порядність, відсутність контрпродуктивних дій, відсутність схильності до зловживань.

На підставі висновку про підсумки тестувань особистих морально-психологічних якостей та загальних здібностей і за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди Комісія оцінила цей показник у 85 балів.

3. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї, а також близьких осіб задекларованим доходам, відповідність судді вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, політична нейтральність, дотримання поведінки, що забезпечує довіру до суддівської посади та авторитет правосуддя, дотримання суддівської етики та наявність обставин, передбачених підпунктами 3, 5–8, 13 частини першої статті 106 Закону, та інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію професійної етики, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

4. Відповідність витрат і майна судді та членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність способу (рівня) життя судді та членів його сім’ї задекларованим доходам, відповідність поведінки судді іншим вимогам законодавства у сфері запобігання корупції, наявність обставин, передбачених підпунктами 1, 2, 9–12, 15–19 частини першої статті 106 Закону, наявність фактів притягнення судді до відповідальності за вчинення проступків або правопорушень, які свідчать про недоброчесність судді, наявність незабезпечених зобов’язань майнового характеру, які можуть мати істотний вплив на здійснення правосуддя суддею, інші дані, які можуть вказувати на відповідність судді критерію доброчесності, оцінено за результатами дослідження досьє та проведення співбесіди.

Відповідно до статті 87 Закону з метою сприяння Комісії у встановленні відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності для цілей кваліфікаційного оцінювання утворюється Громадська рада доброчесності (далі – ГРД), яка, зокрема, надає Комісії інформацію щодо судді (кандидата на посаду судді), а за наявності відповідних підстав – висновок про невідповідність судді (кандидата на посаду судді) критеріям професійної етики та доброчесності.

Пунктом 120 розділу II Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Комісії від 13.10.2016 № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19.10.2023 № 119/зп-23 зі змінами, далі – Регламент), передбачено, що висновок або інформація ГРД розглядаються Комісією під час проведення співбесіди та дослідження досьє судді (кандидата на посаду судді) на відповідному засіданні з метою встановлення наявності або спростування обґрунтованого сумніву щодо відповідності судді (кандидата на посаду судді) критеріям доброчесності та професійної етики.

 

ІІ. Рішення Громадської ради доброчесності про надання інформації.

 

До Комісії 09.07.2024 надійшло рішення ГРД про надання Комісії інформації, а саме даних, які не є самостійною підставою для висновку, однак характеризують суддю та можуть бути використані під час його оцінювання:

1. Відповідно до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі – декларація), за 2015 рік суддею відображено як власність таке майно:

- земельна ділянка у смт Млинів Рівненської області (загальна площа (м2) 1500) без зазначення вартості такого об’єкта нерухомості. Цю ділянку суддя, за її поясненнями, отримала в порядку безоплатної передачі на підставі рішення Млинівської селищної ради від 19.06.2014 «Про затвердження проекту землеустрою Гавриленко (Котусі) О.М.», копію якого додано до пояснень;

- земельна ділянка площею 800 кв.м, розташована у смт Шацьк Волинської області, вартістю 32 850 грн. Суддя пояснила, що 06.08.2012 уклала договір купівлі-продажу зазначеної земельної ділянки вартістю 32 850 грн, але не брала фінансової участі у купівлі вказаної земельної ділянки. Кошти в сумі 32 850 грн були подаровані батьками, які мали відповідні доходи: дохід матері судді від зайняття підприємницькою діяльністю за 2009–2012 роки становив 1 011943 грн;

- житловий будинок в смт Млинів (загальна площа (м2) 89,70, дата набуття права власності 14.05.1997, спільна власність). Вказаний будинок, за поясненнями судді, був побудований у 1980 році, а 14.05.1997 батько судді уклав договір дарування, згідно з яким подарував судді ½ цього будинку;

- транспортний засіб марки «Skoda Fabia». Суддя пояснила, що у грудні 2011 року набула право власності на транспортний засіб марки «Skoda Fabia» вартістю на момент набуття 110 000 гривень, що підтверджується договором купівлі - продажу транспортного засобу від 13.12.2011. З початку її трудової діяльності, а саме з 2002 до 2011 року її дохід згідно з довідками ОК-5 та ОК-7 становив 145 092,40 грн. Дохід її батьків, зокрема дохід матері від зайняття підприємницькою діяльністю, за 2009–2011 роки становив 763 198 грн, що підтверджується довідкою Млинівської ДПІ Дубенського управління ГУ ДФС у Рівненській області та звітами податкового органу за 2010 та 2011 роки. Окрім того, батьки постійно здійснювали трудову діяльність. Гавриленко О.М. лише частково взяла фінансову участь у купівлі вказаного вище автомобіля – в розмірі 20 000 грн, решту коштів – 90 000 грн подарували батьки, оскільки мали таку можливість. Повністю оплатити вартість автомобіля вона не мала змоги, оскільки самостійно виховувала та утримувала дочку ОСОБА_1 ____ року народження. Гавриленко О.М. звертає увагу на те, що транспортний засіб набуто у власність до призначення її на посаду судді.

            Крім того, відповідно до декларації за 2015 рік суддею відображено як власність матері таке майно:

- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 605 кв.м, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, с. Підгайці. Згідно з наданими суддею поясненнями право власності на цю земельну ділянку мати набула на підставі рішення Підгаєцької сільської ради від 05.08.2011 № 64, їй видано державний акт на право власності на земельну ділянку від 03.02.2012. Набуття права власності на земельну ділянку не потребувало фінансових витрат. На підтвердження пояснень суддею надано копію державного акта на право власності на земельну ділянку від 03.02.2012;

- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 10628 кв.м, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, с. Підгайці. Згідно з наданими суддею поясненнями право власності на цю земельну ділянку мати набула на підставі свідоцтва про право на спадщину від 28.10.2010 № 5083, їй видано державний акт на право власності на земельну ділянку від 23.03.2012. Набуття права власності на земельну ділянку не потребувало фінансових витрат. На підтвердження пояснень суддею надано копію державного акта на право власності на земельну ділянку від 23.03.2012;

- земельну ділянку загальною площею 557 кв.м, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, с. Підгайці. Згідно з наданими суддею поясненнями право власності на цю земельну ділянку мати набула на підставі рішення Підгаєцької сільської ради від 05.08.2011 № 64, їй видано державний акт на право власності на земельну ділянку від 03.02.2012. Набуття права власності на дану земельну ділянку не потребувало фінансових витрат. На підтвердження пояснень суддею надано копію державного акта на право власності на земельну ділянку від 03.02.2012.

ГРД не може надати оцінку наявності або відсутності фінансових витрат на набуття вказаних земельних ділянок, не дослідивши підставу оформлення державного акта на право власності на земельну ділянку, а саме рішення Підгаєцької сільської ради від 05.08.2011 № 64, яке у відкритих джерелах відсутнє.

Крім того, відповідно до декларації за 2015 рік суддею відображено у власності матері таке майно:

- земельну ділянку для обслуговування будівлі магазину та гаража загальною площею 586 кв.м, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, смт Млинів. Згідно з наданими суддею поясненнями право власності на цю земельну ділянку мати набула на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.02.2011 № 374, їй видано державний акт на право власності на земельну ділянку від 27.03.2012. Вартість земельної ділянки – 23 810 грн. Дохід батьків – підприємницька діяльність матері, заробітна плата за основним місцем роботи матері та батька. На підтвердження пояснень суддею надано копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.02.2011 № 374 та державного акта на право власності на земельну ділянку від 27.03.2012. Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору купівлі-продажу від 21.02.2011 ціна продажу вказаної земельної ділянки становила 20883,00 грн (двадцять три тисячі вісімсот десять гривень 00 коп.), що на момент купівлі було еквівалентно близько 2600 $;

- земельну ділянку для обслуговування нежитлової будівлі гаража зі складським приміщенням загальною площею 131 кв.м, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, смт Млинів. Згідно з наданими суддею поясненнями право власності на цю земельну ділянку мати набула на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.02.2011 № 374, їй видано державний акт на право власності на земельну ділянку від 06.02.2012. Вартість земельної ділянки – 2927 грн. Дохід батьків – підприємницька діяльність матері, заробітна плата за основним місцем роботи матері та батька. На підтвердження пояснень суддею надано копії договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.02.2011 № 374 та державного акта на право власності на земельну ділянку від 06.02.2012. Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 договору купівлі-продажу від 21.02.2011 ціна продажу вказаної земельної ділянки становила 2927,00 грн (двадцять три тисячі вісімсот десять гривень 00 коп.), що на момент купівлі було еквівалентно близько 370 $. Ціна продажу обох земельних ділянок за договором купівлі-продажу земельної ділянки від 21.02.2011 № 374 становила 23810,00 грн;

- нежитлову будівлю (гараж з прибудовою) загальною площею 33,5 кв.м, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, смт Млинів. Згідно з наданими суддею поясненнями право власності на цю нежитлову будівлю мати набула на підставі рішення суду від 25.04.2008 № 2-478/2008, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.05.2008 № 18921586. Майно не купувалося, було самостійно збудоване. На підтвердження пояснень суддею надано копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.05.2008 № 18921586, в якому як на підставу реєстрації права власності міститься посилання на рішення Млинівського районного суду Рівненської області у справі № 2-478/2008 від 25.04.2008. Водночас ГРД не може надати оцінку розміру фінансових витрат на будівництво цього об’єкта нерухомого майна, оскільки рішення Млинівського районного суду Рівненської області у справі
№ 2-478/2008 від 25.04.2008 відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Тому обґрунтований сумнів у достатності коштів для будівництва зазначеного об’єкта нерухомого майна залишається неспростованим;

- нежитлову будівлю (магазин) загальною площею 209,7 кв.м, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, смт Млинів. Згідно з наданими суддею поясненнями право власності на цю нежитлову будівлю мати набула на підставі рішення суду від 25.04.2008 № 2-479/2008, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.05.2008 № 18921083. Майно не купувалося, було самостійно збудоване. На підтвердження цих пояснень суддею надано копію витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.05.2008 № 18921083, в якому як на підставу реєстрації права власності міститься посилання на рішення Млинівського районного суду Рівненської області у справі № 2-479/2008 від 25.04.2008. Водночас ГРД не може надати оцінку розміру фінансових витрат на будівництво цього об’єкта нерухомого майна, оскільки рішення Млинівського районного суду Рівненської області у справі № 2-478/2008 від 25.04.2008 відсутнє в Єдиному державному реєстрі судових рішень. Тому обґрунтований сумнів у достатності коштів для будівництва зазначеного об’єкта нерухомого майна залишається неспростованим. За даними суддівського досьє суддя до призначення на посаду працювала з липня 2005 року до червня 2006 року помічником голови Млинівського районного суду Рівненської області, а тому, ймовірно, використала неформальні зв’язки для набуття її матір’ю права власності на зазначений об’єкт нерухомості. Загальновідомим є механізм набуття права власності або так званого «узаконення» за допомогою рішень судів за відсутності спору про право як таке, а виключно «про людське око» для створення формальних підстав з метою державної реєстрації права власності.

Крім того, в Єдиному державному реєстрі судових рішень за номером справи
2-479/2008 міститься лише одне рішення Млинівського районного суду Рівненської області, але датоване 06.05.2008 (тобто з іншою датою ухвалення), яке, як видно з його змісту, взагалі не стосується зазначеного об’єкта нерухомості. Не виключено, що йдеться про ухвалення рішення-близнюка за одним номером справи лише для створення підстав для державної реєстрації права власності на нерухомість.

Також у декларації за 2015 рік суддею відображено як власність матері:

- адмінприміщення, яке знаходиться за адресою: Рівненська область, смт Млинів. Згідно з наданими суддею поясненнями право власності на цю нежитлову будівлю мати набула на підставі договору купівлі-продажу від 29.07.2003 № 43/100, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 28.08.2003 № 1347996. Вартість адмінприміщення - 19041 грн. Надалі 16/100 вказаного приміщення було відчужено згідно з договором купівлі-продажу від 19.02.2004. Дохід батьків – заробітна плата за основним місцем роботи матері та батька, а також заощадження за попередні роки. На підтвердження пояснень суддею надано копію договору купівлі-продажу від 19.02.2004, з якого видно (пункт 3), що продаж 16/100 приміщення загальною площею 494,1 кв.м, яке знаходиться за адресою: Рівненська область, смт Млинів, АДРЕСА_1 вчинено за 53303,00 грн (п’ятдесят три тисячі триста три гривні 00 коп.). ГРД констатує, що документи на підтвердження вартості набуття вказаного приміщення суддею не надано, а отже, встановити розмір витрат на придбання зазначеного об’єкта нерухомого майна неможливо;

- нежитлову будівлю (гараж з складськими приміщеннями) загальною площею 45,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, смт Млинів. Згідно з наданими суддею поясненнями ця нежитлова будівля знаходилась на земельній ділянці для обслуговування нежитлової будівлі гаража зі складським приміщенням загальною площею 131 кв.м за адресою: Рівненська область, смт Млинів. Майно не купувалося, було самостійно збудоване. У 2021 році вказане нерухоме майно було відчужене, документи про право власності на нежитлову будівлю не збереглись, лише зберігся технічний паспорт. На підтвердження пояснень суддею надано копію технічного паспорта, з якої неможливо встановити вартість будівництва зазначеного об’єкта нерухомого майна або приблизну ринкову вартість;

- квартиру загальною площею 65,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк. Згідно наданими суддею поясненнями вартість квартири на момент купівлі становила 256200 грн. Матір брала участь у Фонді фінансування будівництва. На купівлю цієї квартири батьки у 2006 році брали кредит в «Західінкомбанку». На даний час «Західінкомбанк» не здійснює свою діяльність. Документи, що підтверджують періодичні платежі, здійснені матір’ю для сплати кредиту, на жаль, не збереглися. На підтвердження пояснень суддею надано копію витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 11140427 від 18.10.2013, з якого випливає, що право власності на квартиру, розташовану за адресою: Волинська область, м. Луцьк, зареєстровано за ОСОБА_2 18.10.2013 на підставі свідоцтва про право власності № 11134935, виданого 18.10.2013 Реєстраційною службою Луцького міського управління юстиції, а також копію додаткової угоди до договору № 06/02-6 від 06.02.2007 про участь у Фонді фінансування будівництва, зі змісту пункту 1.2 якого видно, що на момент укладення цієї додаткової угоди ОСОБА_2 на рахунок ФФБ «Моноліт-2» внесено кошти у розмірі 249 180,00 грн (двісті сорок девять тисяч сто вісімдесят гривень 00 коп.). У пункті 1.1 додаткової угоди загальна вартість об’єкта інвестування на день укладення додаткової становила 256 200, 00 (Двісті п’ятдесят шість тисяч двісті гривень 00 коп.). З пункту 1.3 додаткової угоди випливає, що остаточний розрахунок у розмірі 7020, 00 грн (сім тисяч двадцять гривень 00 коп.) ОСОБА_2 має здійснити протягом 5 (пяти) банківських днів з дня укладення додаткової угоди. Наведене свідчить про те, що з 06.02.2007 до 19.10.2010 ОСОБА_2 мала сплатити рівними частинами суму, еквівалентну 31200 $, тобто приблизно 700$ на місяць в цей період.

Крім того, відповідно до декларації за 2015 рік суддею відображено у власності батька таке майно:

- земельну ділянку загальною площею 700 кв.м, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, смт Млинів. Згідно наданими суддею поясненнями вказану земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства батько набув на підставі рішення Млинівської селищної ради народних депутатів від 19.11.1993 № 121, йому було видано державний акт на право приватної власності на землю від 17.02.1998. На підтвердження пояснень суддею надано копію державного акта на право приватної власності на землю від 17.02.1998;

- земельну ділянку загальною площею 3000 кв.м, яка знаходиться за адресою: Рівненська область, с. Добрятин. Згідно з наданими суддею поясненнями вказану земельну ділянку для ведення особистого підсобного господарства батько набув на підставі рішення Добрятинської сільської ради народних депутатів від 29.12.1998 № 4, йому було видано державний акт на право приватної власності на землю від 06.04.1999. На підтвердження пояснень суддею надано копію державного акта на право приватної власності на землю від 06.04.1999.

ГРД звертає увагу, що, за даними Державного реєстру фізичних осіб-платників податків (далі – ДРФО), доходи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період з 2007 до 2013 року (дата реєстрації права власності) становили 918 818 грн та 207 154 грн відповідно. ГРД також враховує придбання у цей період й іншого майна, подарунок судді 90 000 грн на придбання транспортного засобу та будівництво нерухомого майна (згідно з поясненнями судді), що у сукупності свідчить про обґрунтований сумнів у достатності офіційних джерел доходів для придбання та обслуговування всього наявного майна, а також задоволення життєвих та побутових потреб судді та її батьків.

Водночас аналіз офіційного порталу «Судова влада України» свідчить про те, що між ОСОБА_2 та банківськими установами немає спорів з приводу неповернення кредитних коштів, з чого можна виснувати, що кредит було повернуто своєчасно.

На підтвердження пояснень щодо доходів матері суддею також надано довідку Млинівської ДПІ Дубенського управління ГУ ДФС у Рівненській області та звіти платника єдиного податку ІІ групи податкового органу за 2010–2012 роки. Натомість ГРД критично оцінює надані суддею документи з огляду на таке:

- довідка Млинівської ДПІ Дубенського управління ГУ ДФС у Рівненській області № 6117/ФОП/17-00-51-83 від 19.06.2019 не містить печатки податкового органу, а відомості довідки не відповідають відомостям з ДРФО (відомості ДРФО мають містити доходи платника податків, отримані від здійснення підприємницької діяльності);

- довідка не містить розміру доходів за 2010–2011 роки, про які платник (ОСОБА_2) нібито звітувала контролюючому органу. В довідці вказано, що підприємницька діяльність здійснювалась з 01.01.2009 до 31.12.2018, але в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань міститься інформація про те, що підприємницька діяльність ОСОБА_2 припинена 13.02.2019, що не відповідає інформації, вказаній в довідці контролюючого органу;

- надані суддею копії податкових звітів ОСОБА_2 за 2010-2012 роки ГРД також оцінює критично, оскільки відсутні докази подання таких звітів до податкового органу: штамп з відміткою про отримання або квитанція № 2 про отримання електронного документа (у разі подання звітності в електронній формі).

З огляду на наведене ГРД, оцінюючи в сукупності наявну інформацію та документи, не бере до уваги надані суддею документи через неможливість підтвердити або спростувати наведені в них фактичні дані.

У своїх поясненнях суддя також звертала увагу, що зазначене вище нерухоме майно та транспортний засіб набуто нею у власність до призначення її на посаду судді. Водночас ГРД зазначає, що під час оцінки достатності коштів для набуття майна не має значення період набуття майна та перебування на посаді судді, має значення виключно легальність походження джерел доходу та їх достатність для придбання певного обсягу майна або інших активів.

ГРД також враховує, що суддя до призначення на посаду за даними суддівського досьє, працювала з січня 2002 до вересня 2004 року та з липня 2005 до червня 2006 року помічником голови Млинівського районного суду Рівненської області, а з липня 2006 до вересня 2011 року начальником Млинівського районного управління юстиції Рівненської області.

2. Суддя без поважних причин допускала судову тяганину, що призвело до порушення розумних строків розгляду справи, внаслідок чого справу було закрито у зв’язку із закінченням строків, порушники уникли покарання.

За результатами аналізу судових рішень, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, встановлено, що суддя затягувала розгляд справ, внаслідок чого правопорушників, які вчинили діяння, що кваліфікуються за статтею 130 КУпАП, звільнено від відповідальності. Йдеться про такі судові рішення: постанова від 01.06.2018 у справі № 679/443/18, постанова від 24.05.2018 у справі № 679/51/18, постанова від 19.12.2017 у справі № 679/1171/17, постанова від 10.11.2017 у справі № 679/909/17, постанова від 10.01.2018 у справі № 679/1170/17, постанова від 13.10.2017 у справі № 679/842/17, постанова від 15.01.2018 у справі № 679/1279/17, постанова від 04.12.2020 у справі № 679/1017/20, постанова від 11.03.2020 у справі № 679/1698/19, постанова від 04.12.2020 у справі № 679/1015/20.

ГРД зазначено, що Гавриленко О.М. не надано пояснень щодо справ № 679/842/17, № 679/1017/20, № 679/1279/17. Стосовно інших справ ГРД критично ставиться до численних відкладень судового розгляду у даній категорії справ, а тому не бере до уваги пояснення судді як такі, що спростовують обґрунтований  сумнів у судовій тяганині.

ГРД зазначає, що посилання судді на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі № 800/23/17 (800/182/16) в даному випадку є нерелевантним з огляду на те, що вона ухвалена 02.09.2021, тоді як судові рішення, щодо яких є зауваження ГРД, ухвалені в період з жовтня 2017 до грудня 2020 року, тобто на той час цієї правової позиції не існувало.

Додатково ГРД надано Комісії інформацію, яка сама по собі не є самостійною підставою для висновку, але має бути у сукупності з іншою інформацією врахована під час здійснення процедур кваліфікаційного оцінювання:

1. За даними суддівського досьє, суддею складено присягу судді 15.12.2016. Проте у декларації за 2016 рік немає інформації про житло в оренді або іншому користуванні у м. Нетішин за місцем розташування суду.

У 2017 році суддею задекларовано орендовану чоловіком (ОСОБА_4) квартиру площею 66,9 кв. м. у місті Нетішин. У 2018 році суддею та її чоловіком  задекларовано оренду цієї ж квартири. У 2019 – 2021 роках суддею задекларовано оренду вказаної квартири разом із дітьми. Відстань від смт Млинів до міста Нетішин – 101,2 км, подолання цієї відстані в середньому займає 1 год. 20 хв., тривале перебування в дорозі до місця роботи могло негативно позначитись на належному виконанні батьківських обов’язків.

З 01.07.2017 і на даний час суддя та її родина проживає у квартирі, що знаходиться за адресою: Хмельницька область, м. Нетішин, АДРЕСА_2, на праві користування. Це підтверджується договорами оренди.

ГРД зазначає, що умови наданих суддею договорів оренди житлового приміщення є повністю ідентичними за змістом. Об’єктом договору є одне й те саме житлове приміщення, орендодавець той самий, при цьому вартість оренди становила (пункт 1.2 договору): у 2017 році – 1200 грн/місяць, у 2018 році – 1100 грн/місяць, у 2019 році – 1400 грн/місяць, у 2020 році – 1400 грн/місяць, у 2021 році – 1500 грн/місяць, у 2022 році – 1550 грн/місяць, у 2023 році – 1750 грн/місяць, у 2024 році – 4000 грн/місяць.

Потребує пояснень судді низька вартість орендної плати за користування житловим приміщенням протягом 2017–2023 років, оскільки відповідно до частини другої статті 23 Закону України «Про запобігання корупції» особам, уповноваженим на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, (зокрема,  суддям) дозволено приймати подарунки, якщо це не пов’язано зі здійсненням ними повноважень,  від осіб, які не перебувають у підпорядкуванні, якщо вартість таких подарунків не перевищує одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує двох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня року, в якому прийнято подарунки (положення Закону наводяться у редакції, чинній у 2019–2022 роках).

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» подарунком вважаються грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової. Як зазначає Печерський районний суд міста Києва у постанові у справі № 757/50993/23-п, подарунок у такому випадку може полягати у збереженні власних коштів.

Розглядаючи апеляційну скаргу у вказаній вище справі, Київський апеляційний суд зазначив, що навіть незначний подарунок, який отриманий з порушенням обмежень на його одержання, тягне за собою відповідальність відповідно до статті 172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Якщо ж метою такого подарунку є вплив на дії чи бездіяльність працівника з використанням службового становища, то такі дії кваліфікуються як злочин, покарання за який передбачено статтею 368 КК України.

У разі якщо факт надання подарунку у зв’язку зі здійсненням професійної діяльності доведений не буде, а вартість такого подарунку перевищуватиме один прожитковий мінімум доходів громадян одноразово (два прожиткові мінімуми доходів громадян протягом року), можна говорити про порушення вимог частини другої статті 23 Закону (в редакції, чинній на момент вчинення правопорушення), відповідно до якої особи, зазначені у підпунктах 1, 2 частини першої статті 3 Закону, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою статті 23 Закону, якщо вартість таких подарунків не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлений на день прийняття подарунка, одноразово, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує чотирьох прожиткових мінімумів, встановлених для працездатної особи на 1 січня того року, в якому прийнято подарунки.

Тобто для констатації порушення обмежень, передбачених частиною другою статті 23 Закону, не вимагається встановлення причинно-наслідкового зв’язку між отриманням подарунка та здійсненням діяльності, пов’язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, оскільки особі інкримінується порушення обмеження саме щодо вартості отриманих подарунків від осіб, які не є близькими особами в розумінні частини першої статті 1 Закону. Сам факт отримання такого подарунка є достатнім для констатації порушення, встановлених Законом обмежень.

Крім того, ГРД зауважує, що сукупний строк користування житловим приміщенням становить майже сім років, тоді як відповідно до положень частини другої статті 793 Цивільного кодексу України договір найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на три роки і більше підлягає нотаріальному посвідченню, чого в даному випадку сторонами дотримано не було. Й хоча кожен із наданих договорів було укладено строком на один рік, але ГРД звертає увагу, що сторони могли умисно використати такий механізм для ухилення від нотаріального посвідчення договору та сплати обов’язкових платежів.

2. ГРД звертає увагу, що чоловік судді ОСОБА_4 був депутатом Млинівської селищної ради від Партії регіонів з листопада 2010 до листопада 2015 року. Шлюб між суддею та ОСОБА_4 було укладено 08.09.2012. Водночас суддею в 2014 році набуто право власності на земельну ділянку у смт Млинів Рівненської області (загальна площа (м2) 1500) на підставі рішення Млинівської селищної ради від 19.06.2014 «Про затвердження проекту землеустрою Гавриленко (Котусі) О.М.». Потребують пояснень судді обставини набуття земельної ділянки у власність за можливого впливу чоловіка.

3. За повідомленням медіа, 04.07.2018 суддя відвідувала урочистості з нагоди Дня поліції України в приміщенні Нетішинського відділення поліції. В матеріалах суддівського досьє відсутня інформація про те, що суддя є головою суду чи суддею-спікером, тобто особою, яка здійснює публічну/офіційну комунікацію від імені суду.

4. В декларації за 2023 рік суддею відображено право на об’єкт незавершеного будівництва у місті Нетішин, дата набуття – 30.09.2021, однак таке право хоча і виникло в 2021 році, але не було відображене суддею в деклараціях за 2021 та 2022 роки.

III. Пояснення судді.

1. Гавриленко О.М. зазначає, що у декларації  за 2015 рік вона відобразила як власність таке нерухоме майно:

1) земельну ділянку у смт Млинів Рівненської області (загальна площа (м2) 1500) без зазначення вартості цього об’єкта нерухомості, оскільки вона отримала її в порядку безоплатної передачі на підставі рішення Млинівської селищної ради від 19.06.2013 «Про затвердження проекту землеустрою Гавриленко (Котусі) О.М.». Придбання даної ділянки не потребувало фінансових витрат.

Набуття цієї земельної ділянки у смт Млинів Рівненської області  відбулося згідно з вимогами чинного законодавства, без жодного впливу її чоловіка – ОСОБА_4. На підтвердження цього суддя зазначила, що 06.10.2009 вона (на той час Котуха О.М.) звернулась до Млинівської селищної ради із заявою про вибір місця розташування земельної ділянки та з обгрунтуванням такого звернення, та надала відповідні заяву та обгрунтування від 06.10.2009. Окрім того, 25.02.2010 вона звернулась до Млинівської селищної ради із заявою про надання дозволу на складання проєкту землеустрою для відведення земельної ділянки загальною площею 1500 кв.м безоплатно у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в смт Млинів за рахунок земель запасу житлової та громадської забудови Млинівської селищної ради, 04.03.2010 рішенням Млинівської селищної ради № 2110 «Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення на земельну ділянку гр. Котусі О.М.» їй було надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою про передачу безоплатно у приватну власність земельної ділянки загальною площею 1500 кв.м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в смт Млинів за рахунок земель запасу Млинівської селищної ради житлової та громадської забудови.

Відтак цей проєкт був виготовлений та затверджений рішенням Млинівської селищної ради від 19.06.2013 «Про затвердження проекту із землеустрою Гавриленко (Котусі) О.М.».

Звертає увагу, що вперше із заявою про відведення зазначеної вище земельної ділянки суддя звернулась у період, коли перебувала у шлюбі з ОСОБА_5 і на той час не була знайома зі своїм майбутнім чоловіком – ОСОБА_4.

Рішенням Млинівської селищної ради від 04.03.2010 № 2110 «Про надання дозволу на виготовлення проекту відведення на земельну ділянку гр. Котусі О.М.» їй надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою з відведення безоплатно у приватну власність земельної ділянки загальною площею 1500 кв.м для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд в смт Млинів за рахунок земель запасу Млинівської селищної ради житлової та громадської забудови. Це рішення було прийнято ще до того, як ОСОБА_4 у листопаді 2010 року був обраний депутатом Млинівської селищної ради;

2) земельну ділянку площею 800 кв.м, яка розташована у смт Шацьк Волинської області, вартістю 32 850 грн суддя отримала, уклавши 06.08.2012 договір купівлі -продажу. Вона не брала фінансової участі у купівлі цієї земельної ділянки, кошти в сумі 32 850 грн їй подарували батьки, тому що мали таку можливість. Зокрема, дохід її матері від зайняття підприємницькою діяльністю за 2009–2012 роки становив 1 011 943 грн, що підтверджується даними довідки Млинівської ДПІ Дубенського управління ГУ ДФС у Рівненській області, звітами податкового органу за 2010–2011 роки, податковою декларацією платника єдиного податку – фізичної особи – підприємця за 2012 рік.

Гавриленко О.М. вказує на те, що її батьки також в цей же період офіційно працювали: матір – вчителем, за 2011–2012 роки її сукупний дохід становив 46 533 грн; батько – на державній службі, його сукупний дохід за аналогічний період становив 56 163 грн. Вказане підтверджується даними довідок ОК-5, ОК-7;

3) житловий будинок в смт Млинів (загальна площа (м2) 89,70) був побудований у 1980 році. Батько судді – ОСОБА_3 14.05.1997 уклав договір дарування, згідно з яким подарував їй 1/2 цього будинку.

Зазначена в декларації вартість будинку 20 682 грн – це вартість вказана у пункті 4 згаданого договору дарування. Оцінку даного об’єкта суддя не проводила;

4) на транспортний засіб марки «Skoda Fabia», суддя набула право власності у грудні 2011 року. Його вартість на момент набуття 110 000 гривень, що підтверджується договором купівлі - продажу від 13.12.2011.

Дохід Гавриленко О.М. за 2002–2011 роки згідно з довідками ОК-5 та ОК-7 становив 145 092,40 грн. Дохід батьків, зокрема дохід матері від зайняття підприємницькою діяльністю за 2009–2011 роки становив 763 198 грн, що підтверджується довідкою Млинівської ДПІ Дубенського управління ГУ ДФС у Рівненській області та звітами податкового органу за 2010 та 2011 роки. Гавриленко О.М. лише частково брала фінансову участь у купівлі вказаного автомобіля – в розмірі 20 000 грн, решту коштів – 90 000 грн їй подарували батьки, оскільки мали таку можливість.  

Стосовно відображення нерухомого майна у декларації за 2015 рік як власність матері суддя зазначила:

1) земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 605 кв.м, яка знаходиться за адресою: с. Підгайці, Рівненська область, мати набула на підставі рішення Підгаєцької сільської ради від 05.08.2011 № 64, їй видано державний акт на право власності на земельну ділянку від 03.02.2012;

2) земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 10628 кв.м, яка знаходиться за адресою: с. Підгайці, Рівненська область, мати набула на підставі свідоцтва про право на спадщину від 28.10.2010 № 5083, їй видано державний акт на право власності на земельну ділянку від 23.03.2012;

3) земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 557 кв.м, яка знаходиться за адресою: с. Підгайці, Рівненська область, мати набула на підставі рішення Підгаєцької сільської ради від 05.08.2011 № 64, їй видано державний акт на право власності на земельну ділянку від 03.02.2012.

Гавриленко О.М. підтвердила вказане нею у поясненнях, наданих на звернення ГРД від 26.06.2024, зокрема те, що набуття матір’ю права власності на означені земельні ділянки не потребувало фінансових витрат, оскільки право власності на:

 - земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 10628 кв.м набуто на підставі свідоцтва про право на спадщину від 28.10.2010 № 5083;

- земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 605 кв.м набуто на підставі рішення Підгаєцької сільської ради від 05.08.2011 № 64, прийнятого в результаті поділу успадкованої матір’ю на підставі свідоцтва про право на спадщину від 28.10.2010 № 5083 земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства загальною площею 6000 кв.м, яка знаходилась за адресою: с. Підгайці, Рівненська область, на дві земельні ділянки (605 кв.м. та 5395 кв.м.). У 2010 році земельна ділянка загальною площею 5395 кв.м була відчужена;

- земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 557 кв.м набуто на підставі рішення Підгаєцької сільської ради від 05.08.2011 № 64, прийнятого в результаті поділу успадкованої матір’ю на підставі свідоцтва про право на спадщину від 28.10.2010 № 5083 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд загальною площею 2500 кв.м, яка знаходилась за адресою: с. Підгайці, Рівненська область, на дві земельні ділянки (557 кв.м. та 1943 кв.м.). У 2010 році земельна ділянка загальною площею 1943 кв.м була відчужена разом з будинком, також успадкованим після смерті батька матері ОСОБА_6;

4) земельну ділянку для обслуговування нежитлової будівлі гаража із складським приміщенням загальною площею 131 кв.м, яка знаходиться за адресою: смт Млинів, Рівненська область, набуто на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.02.2011 № 374;

5) нежитлову будівлю (гараж з прибудовою) загальною площею 33,5 кв.м, яка знаходиться за адресою: смт Млинів, Рівненська область, набуто на підставі рішення суду від 25.04.2008 у справі № 2-478/2008, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.05.2008 № 18921586. Майно не купувалося, було самостійно збудоване.

Спростовуючи сумніви ГРД у достатності коштів для будівництва зазначеного об’єкта нерухомого майна, Гавриленко О.М. зазначає, що його будівництво не потребувало значних витрат. Зокрема, на будівництво гаража з прибудовою було витрачено, зі слів батьків, приблизно 5000 штук цегли, 20 листів шиферу та 0,4 куба дерева, що на той час не було дорого і батьки спроможні були його побудувати. Матір здійснювала підприємницьку діяльність, зокрема торгувала господарськими товарами, в тому числі і будівельними, що дало змогу купувати будівельні матеріали за закупівельними цінами, а отже, значно здешевити будівництво даного об’єкта.

6) адмінприміщення, яке знаходиться за адресою: смт Млинів, Рівненська область, набуто на підставі договору купівлі-продажу 43/100 частини адмінприміщення від 29.07.2003, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 28.08.2003 № 1347996. Відтак 19.02.2004 16/100 вказаного приміщення було відчужено згідно з договором купівлі-продажу від 19.02.2004.

ГРД вказує на те, що суддею не надано документи на підтвердження вартості набуття вказаного приміщення, а тому неможливо встановити розмір витрат на придбання зазначеного об’єкта нерухомого майна.

Водночас Гавриленко О.М. зазначає, що у пункті 2 договору купівлі-продажу 43/100 частини адмінприміщення смт Млинів Рівненської області від 29.07.2003 зазначено, що «Продаж вказаної частини нерухомості вчинений на суму дев’ятнадцять тисяч сорок одна гривня, яка одержана продавцем від покупця в повному розмірі до підписання цього договору». Отже, вартість вказаного приміщення, а саме 43/100 частини адмінприміщення в смт Млинів Рівненської області, на момент купівлі становила 19 041 грн.;

7) нежитлову будівлю (гараж з складськими приміщеннями) загальною площею 45,8 кв.м на земельній ділянці для її обслуговування загальною площею 131 кв.м, яка знаходиться за адресою: смт Млинів, Рівненська область. Майно не купувалося, було самостійно збудоване. У 2021 році вказане нерухоме майно було відчужене, документи про право власності не збереглись, є лише технічний паспорт. Будівництво цього об’єкта не потребувало значних витрат, це була перебудова старого гаража з незначною добудовою, про що зазначено у технічному паспорті.

Матір судді, будучи приватним підприємцем, здійснювала торгівлю господарськими і будівельними товарами, що дало змогу купувати будівельні матеріали за закупівельними цінами та значно здешевити будівництво об’єкта.

8) нежитлову будівлю (магазин) загальною площею 209,7 кв.м, яка знаходиться за адресою: смт Млинів, Рівненська область, набуто на підставі рішення суду від 25.04.2008 № 2-479/2008, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно від 22.05.2008 № 18921083. Майно не купувалося, було частково самостійно збудоване.

На спростування сумніву ГРД у достатності коштів для будівництва зазначеного об’єкта нерухомого майна суддя зазначила, що його будівництво не потребувало значних витрат, оскільки добудовувалось зі старого приміщення. Площа магазину більш як 100 кв.м включає складські приміщення, які не вимагали значних фінансових вкладень, оскільки в них не робились внутрішні роботи, що є найдорожчими при будівництві.

З приводу ймовірного, на думку ГРД, використання Гавриленко О.М. неформальних зв’язків для набуття права власності на зазначений об’єкт нерухомості вона вказала, що дійсно з липня 2005 року до червня 2006 року працювала помічником голови Млинівського районного суду Рівненської області. На момент ухвалення судом рішення від 25.04.2008 вже не працювала у суді. Право власності набувала її матір у спосіб, який не заборонений законом. Матір зверталась саме до Млинівського районного суду Рівненської області з позовом про визнання права власності, оскільки спір підлягав виключній підсудності за місцезнаходженням нерухомого майна;

9) земельну ділянку для обслуговування будівлі магазину та гаража загальною площею 586 кв.м, яка знаходиться за адресою: смт Млинів, Рівненська область, набуто на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.02.2011 № 374;

10) квартиру загальною площею 65,8 кв.м, яка знаходиться за адресою: Волинська область, м. Луцьк, вартістю на момент купівлі 256 200 грн, набуто матір’ю судді як учасником Фонду фінансування будівництва. На купівлю квартири батьки у 2006 році брали кредит в «Західінкомбанк». На даний час «Західінкомбанк» не здійснює свою діяльність. Документи, що підтверджують здійснені матір’ю періодичні платежі для виплати кредиту, не збереглись.

Стосовно зазначеної у декларації за 2015 рік як власність батька Гавриленко О.М. земельної ділянки загальною площею 700 кв.м, яка знаходиться за адресою: смт Млинів, Рівненська область, суддею вказано, що він її набув для ведення особистого підсобного господарства на підставі рішення Млинівської селищної Ради народних депутатів від 19.11.1993 № 121, йому було видано державний акт на право приватної власності на землю від 17.02.1998.

Земельну ділянку загальною площею 3000 кв.м, яка знаходиться за адресою: с. Добрятин, Рівненська область, для ведення особистого підсобного господарства батько набув на підставі рішення Добрятинської сільської Ради народних депутатів від 29.12.1998 № 4, йому було видано державний акт на право приватної власності на землю від 06.04.1999.

ГРД звертає увагу на те, що, за даними ДРФО, доходи батьків судді за період з 2007 до 2013 року в сукупності становили 1 124 972 грн та враховує також придбання у цей період й іншого майна, подарунок в розмірі 90 000 грн на придбання транспортного засобу та будівництво нерухомого майна, що у сукупності, на їх думку, дає підстави для обґрунтованого сумніву у достатності офіційних джерел доходів для придбання та обслуговування всього наявного майна, а також задоволення життєвих та побутових потреб її та батьків.

Гавриленко О.М. на підтвердження своїх пояснень про доходи матері надала довідку Млинівської ДПІ Дубенського управління ГУ ДФС у Рівненській області та звіти платника єдиного податку ІІ групи податкового органу за 2010–2012 роки, довідки ОК-5 за 1999–2018 роки та ОК-7 за 2011–2018 роки.

Однак ГРД критично оцінила довідку Млинівської ДПІ Дубенського управління ГУ ДФС у Рівненській області від 19.06.2019, оскільки вона не містить печатки, а також розміру доходів за 2010–2011 роки. Окрім того, у вказаній довідці зазначено, що матір Гавриленко О.М. здійснювала підприємницьку діяльність з 01.01.2009 до 31.12.2018, водночас в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб–підприємців та громадських формувань міститься інформація про те, що підприємницька діяльність  припинена матір’ю 13.02.2019. Також ГРД критично оцінює подані матір’ю судді звіти платника єдиного податку ІІ групи податкового органу за 2010–2012 роки. Немає доказів подання таких звітів до податкового органу: штампу з відміткою про отримання або квитанції № 2 про отримання електронного документа. ГРД вважає, що надані суддею документи не підтверджують наведені фактичні дані.

Суддя зазначає, що довідка Млинівської ДПІ Дубенського управління ГУ ДФС у Рівненській області від 19.06.2019 була видана її матері на її звернення, оскільки ще у 2019 році вона готувалась до співбесіди, а тому збирала документи на підтвердження майнового стану своєї родини. У довідці зазначено період з 01.01.2009 до 31.12.2018, оскільки саме за такий період інформація про підприємницьку діяльність матері запитувалася, тобто початок звітного періоду за 2009 рік та кінець звітного періоду за 2018 рік. Запитувана інформація не охоплювала звітний період за 2019 рік, а тому і не містила даних про припинення її матір’ю підприємницької діяльності 13.02.2019. Окремо суддя зазначає, що не бачила необхідності повторно брати такі відомості з податкового органу, оскільки вважає, що така довідка видана офіційно державним органом і підстав сумніватися у її недостовірності немає. На її думку, відсутність печатки на довідці не свідчить про її недійсність та недостовірність. Довідка Млинівської ДПІ Дубенського управління ГУ ДФС у Рівненській області від 19.06.2019 підписана керівником податкового органу та має штрихкод № 6117/ФОП/17-00-51-83 від 19.06.2019, за яким, за потреби, можна встановити, що така довідка дійсно видавалась податковим органом.

Як зазначила Гавриленко О.М., у неї немає підстав сумніватися у недостовірності поданих її матір’ю звітів платника єдиного податку ІІ групи податкового органу за 2010–2012 роки, оскільки їх копії належним чином завірені начальником Млинівської ДПІ Дубенського управління ГУ ДФС у Рівненській області та містять печатку податкового органу.

2. Стосовно розгляду нею справ про адміністративні правопорушення, передбачені статею 130 КУпАП, суддя зазначає таке:

- справа № 679/443/18 - згідно  з даними обліково-статистичної картки протокол про адміністративне правопорушення в цій справі складено 19.02.2018, справа надійшла до Нетішинського міського суду Хмельницької області 03.04.2018 за підсудністю з Березнівського районного суду Рівненської області (до закінчення трьохмісячного строку лишався 1 місяць 15 днів). Постановою суду від 03.05.2018 ця справа (провадження № 3/679/210/2018) об’єднана з провадженням № 3/679/211/2018 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_7 за статтею 124 КУпАП. Судовий розгляд призначався 4 рази: 24.04.2018, 07.05.2018, 18.05.2018, 01.06.2018. 24.04.2018 справу відкладено, у зв’язку із задоволенням клопотання ОСОБА_7, що підтверджується даними технічного документа, 07.05.2018 та 18.05.2018 справу відкладено, у зв'язку із задоволенням клопотань представника ОСОБА_7, що підтверджується даними технічного документа. Зміст клопотань невідомий, оскільки справа знищена у зв’язку із закінченням терміну зберігання. З огляду на те, що суд їх задовольнив, то вони були обгрунтованими.

01.06.2018 судом винесено постанову, якою ОСОБА_7 визнано винним у вчиненні правопорушень, передбачених частиною першою статті 130, статтею 124 КУпАП, однак провадження у справі про адміністративне правопорушення закрито. ОСОБА_7 уникнув адміністративною відповідальності за частиною першою статті 130, статтею 124 КУпАП у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення. Ухвалення рішення у цій справі після закінчення трьохмісячного строку накладення адміністративного стягнення зумовлено тим, що справа надійшла до суду 03.04.2018, тобто до закінчення трьохмісячного строку лишався 1 місяць 15 днів, а також задоволенням на виконання вимог статті 268 КУпАП заявлених стороною захисту клопотань;

- справа № 679/51/18 – згідно з даними обліково-статистичної картки протокол про адміністративне правопорушення в цій справі складено 27.12.2017, справа надійшла до суду 15.01.2018. Судовий розгляд призначався 7 разів: 30.01.2018, 13.02.2018, 23.02.2018, 13.03.2018, 19.04.2018, 07.05.2018, 24.05.2018. Усі рази розгляд справи відкладався у зв’язку з неповідомленням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про судове засідання, оскільки поштова кореспонденція поверталась до суду з відміткою про невручення повістки про виклик у судове засідання. Вказане підтверджується даними технічного документа. 13.02.2018 та 23.02.2018 судом виносились постанови про привід особи в судове засідання для розгляду справи, однак приводи не були виконані правоохоронними органами. Суд робив запит до відділу реєстрації місця проживання виконавчого комітету Нетішинської міської ради про надання суду відомостей про реєстрацію місця проживання фізичної особи – ОСОБА_8, для того щоб надсилати судові повістки й за адресою його реєстрації.

24.05.2018 судом винесено постанову, якою ОСОБА_8 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, однак провадження у справі закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Поштова кореспонденція про виклик до суду знищена у зв’язку із закінченням терміну зберігання;

- справа № 679/1171/17 – згідно з даними обліково-статистичної картки протокол про адміністративне правопорушення в цій справі складено 09.09.2017, справа надійшла до суду 19.09.2017. Судовий розгляд призначався 6 разів: 05.10.2017, 27.10.2017, 16.11.2017, 29.11.1017, 06.12.2017, 19.12.2017. Усі рази розгляд справи відкладався у зв’язку з неповідомленням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про судове засідання, оскільки поштова кореспонденція поверталась до суду з відміткою про невручення повістки про виклик у судове засідання. Вказане підтверджується даними технічного документа. 27.10.2017 та 19.11.2017 судом виносились постанови про привід особи в судове засідання для розгляду справи, однак приводи не були виконані правоохоронними органами. 

19.12.2017 судом винесено постанову, якою ОСОБА_9 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, однак провадження у справі закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Поштову кореспонденцію про виклик до суду знищено у зв’язку із закінченням терміну зберігання;

- справа № 679/909/17 – згідно з даними обліково-статистичної картки протокол про адміністративне правопорушення в цій справі складено 24.07.2017, справа надійшла до суду 22.08.2017. Згідно з постановою суду 22.08.2017 матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КпАП України, стосовно ОСОБА_10 повернуто до Нетішинського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області для належного оформлення. Вдруге справа надійшла до суду 19.09.2017. Судовий розгляд призначався 3 рази: 05.10.2017, 23.10.2017, 10.11.2017. Усі рази розгляд справи відкладався у зв’язку з неповідомленням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про судове засідання, оскільки поштова кореспонденція поверталась до суду з відміткою про невручення повістки про виклик у судове засідання. Вказане підтверджується даними технічного документа. 23.10.2017 судом винесена постанова про привід ОСОБА_10 в судове засідання для розгляду справи на 10.11.2017, однак привід не був виконаний правоохоронними органами.

10.11.2017 винесено постанову, якою ОСОБА_10 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною другою статті 130 КУпАП, однак провадження у справі закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Поштова кореспонденція про виклик до суду знищена у зв’язку із закінченням терміну зберігання;

- справа № 679/1170/17 – згідно з даними обліково-статистичної картки протокол про адміністративне правопорушення в даній справі складено 11.09.2017, справа надійшла до суду 19.09.2017. Судовий розгляд призначався 6 разів: 05.10.2017, 23.10.2017, 09.11.2017, 01.12.1017, 18.12.2017, 10.01.2018. Усі рази розгляд справи відкладався у зв’язку з неповідомленням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про судове засідання, оскільки поштова кореспонденція поверталась до суду з відміткою про невручення повістки про виклик у судове засідання. Вказане підтверджується даними технічного документа. 23.10.2017 та 01.12.2017 судом виносились постанови про привід особи в судове засідання для розгляду справи, однак приводи не були виконані правоохоронними органами.

10.01.2018 судом винесено постанову, якою ОСОБА_11 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, однак провадження у справі закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Поштова кореспонденція про виклик до суду знищена у зв’язку із закінченням терміну зберігання;

- справа № 679/842/17 – згідно з  даними обліково-статистичної картки протокол про адміністративне правопорушення в цій справі складено 09.07.2017, справа надійшла до суду 21.07.2017. Згідно з постановою суду 07.08.2017 матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною першою статті 130 КУпАП, стосовно ОСОБА_12 повернуто до Нетішинського ВП Славутського ВП ГУНП в Хмельницькій області для належного оформлення. Вдруге справа надійшла до суду 06.09.2017. До закінчення трьохмісячного строку лишався 1 місяць 3 дні. Судовий розгляд призначено на 20.09.2017. Розгляд справи відкладався у зв’язку з неповідомленням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про судове засідання, оскільки поштова кореспонденція поверталась до суду з відміткою про невручення повістки про виклик у судове засідання. Вказане підтверджується даними технічного документа. 20.09.2017 судом винесена постанова про привід ОСОБА_12 в судове засідання для розгляду справи 02.10.2017, однак привід правоохоронними органами не виконано. Розгляд справи відкладено на 13.10.2017.

13.10.2017 винесено постанову, якою ОСОБА_12 визнано виним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, однак провадження у справі закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Поштову кореспонденцію про виклик до суду знищено, у зв’язку із закінченням строку зберігання;

- справа № 679/1279/17 – згідно з даними обліково-статистичної картки протокол про адміністративне правопорушення в цій справі складено 03.10.2017, справа надійшла до суду 09.10.2017. Судовий розгляд призначався 6 разів: 26.10.17, 17.11.17, 14.12.17, 19.12.17, 03.01.18, 15.01.28. Згідно з даними технічного документа причинами нерозгляду було:

26.10.17 - «Відкладено. Клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності».

17.11.17 -  «Оголошено перерву. Виклик свідків».

14.12.17  - «Відкладено за клопотанням представника».

19.12.17 - «Відкладено. Клопотання захисника».

03.01.18 - «Відкладено. Відрядження судді».

15.01.2018 – винесено постанову, якою ОСОБА_13 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, однак провадження у справі закрито у зв’язку із закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності. Через відсутність матеріалів справи неможливо з’ясувати зміст колопотань про відкладення, однак з огляду на те, що суд їх задовольнив, то вони були обгрунтованими. Суд зобов’язаний забезпечити особі право на захист;

- справа № 679/1017/20 – згідно з даними обліково-статистичної картки протокол про адміністративне правопорушення в цій справі складено 28.07.2020. Матеріали щодо притягнення до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 130 КУпАП ОСОБА_14 надійшли до суду 07.08.2020. Цього ж дня протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Гавриленко О.М. 11.08.2020 на адресу місця проживання ОСОБА_14 судом надіслано повістку про виклик до суду на 25.08.2020. Конверт повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». 26.08.2020 на адресу місця проживання ОСОБА_14 судом надіслано повістку про виклик до суду на 11.09.2020. Конверт повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». 17.09.2020 на адресу місця проживання ОСОБА_14 судом надіслано повістку про виклик до суду 29.09.2020. Конверт повернувся до суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою». 05.10.2020 на адресу місця проживання ОСОБА_14 судом надіслано повістку про виклик до суду 15.10.2020. Конверт повернувся до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». 15.10.2020 розгляд справи не відбувся, оскільки ОСОБА_14 не з’явився в судове засідання. Розгляд справи відкладено на 21.10.2020. Водночас судом вживалися заходи для повідомлення правопорушника про судове засідання 21.10.2020. Згідно з доповідною запискою судового розпорядника судову повістку не вручено ОСОБА_14 у зв’язку з відсутністю його за місцем проживання. Розгляд справи відкладався на 27.10.2020 та 16.11.2020. З огляду на зазначене на момент закінчення строку притягнення ОСОБА_14 до адміністративної відповідальності – 28.10.2020 суд не мав жодної можливості належним чином повідомити ОСОБА_14 про судові засідання. Зокрема, ОСОБА_14 не надав  працівникам поліції інформації про своє місце роботи при складенні щодо нього адміністративних матеріалів. У протоколі про адміністративне правопорушення працівниками поліції не було вказано дату і час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_14, а лише зазначено, що справа буде розглядатися  у суді в м. Нетішин.

04.12.2020 ОСОБА_14 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та закрито провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_14 за частиною першою статті 130 КУпАП у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення;

- справа № 679/1698/19 – матеріали щодо притягнення до адміністративної відповідальності  за частиною першою статті 130 КУпАП щодо ОСОБА_15 надійшли до суду 10.12.2019. Цього ж дня протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Гавриленко О.М. Нетішинським судом Хмельницької області 10.12.2019 до відділу реєстрації місця проживання комітету Нетішинської міської ради направлено запит про доступ до персональних даних, а саме місця реєстрації ОСОБА_15, 11.12.2019 на адресу суду надійшла відповідь про місце реєстрації ОСОБА_15, яка не збігалась з адресою проживання, повідомленою працівникам поліції для  протоколу про адміністративне правопорушення. 12.12.2019, 23.12.2019 на адресу місця реєстрації та проживання судом надіслано повістки про виклик до суду. Конверти повернулися до суду з відміткою пошти «адресат відсутній». 30.01.2020 ОСОБА_15 особисто отримав повістку про виклик в судове засідання, призначене на 30.01.2020. У судовому засіданні він подав заяву про відкладення розгляду справи у зв’язку з необхідністю скористатись правовою допомогою, при цьому просив не призначати справу протягом десяти днів, оскільки перебуватиме за кордоном. Справу призначено на 10.02.2020, цього дня ж ОСОБА_15 подав клопотання про допуск представника, останній подав до суду заяву про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи. Справу призначено на 13.02.2020, цього ж дня в судовому засіданні представник подав клопотання про залучення прокурора та повернення матеріалів справи для належного оформлення. Постановою Нетішинського суду Хмельницької області від 13.02.2020 задоволено клопотання представника про залучення прокурора. Справу призначено на 17.02.2020. В судовому засіданні 17.02.2020 представник ОСОБА_16 подав клопотання про виклик свідків. Клопотання судом задоволено, справу відкладено на 20.02.2020. 17.02.2020 Нетішинським судом Хмельницької області надіслано лист до Острозького ВП ГУНП в Рівненській області про надання до 20.02.2020 записів із нагрудної відеокамери, які стосувалися обставин зупинки ОСОБА_15, та забезпечення явки свідків. 20.02.2020 Нетішинським судом Хмельницької області повторно надіслано листа до Острозького ВП ГУНП в Рівненській області з проханням надати відповідь до 24.02.2020. Справу призначено на 21.02.2020, цього дня її відкладено, оскільки з Острозького ВП ГУНП в Рівненській області не надійшли документи. 24.02.2020 в судовому засіданні представник ОСОБА_16 заявив клопотання про відвід головуючому судді. У клопотанні судом в іншому складі відмовлено. Судове засідання про розгляд клопотання представника ОСОБА_16 про відвід судді Гавриленко О.М. призначено на 16.00 24.02.2020, розгляд справи відбувався без участі ОСОБА_15 та його представника, постанова про відмову у клопотанні надіслана до Єдиного реєстру судових рішень 25.02.2020, того ж дня постанова надана судді Гавриленко О.М. Отже, розглянути справу в останній день у межах строку притягнення особи до адміністративної відповідальності суддя не мала можливості.  

11.03.2020 ОСОБА_15 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП та закрито провадження у справі про адміністративне правопорушення, у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення;

- справа № 679/1015/20 – матеріали щодо притягнення до адміністративної відповідальності  за частиною першою статті 130 КУпАП стосовно ОСОБА_17 надійшли до суду 07.08.2020. Цього дня протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого суддю Гавриленко О.М. 11.08.2020 на адресу місця проживання ОСОБА_17 судом надіслано повістку про виклик до суду на 25.08.2020. Конверт повернено до суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою». У телефонному режимі ОСОБА_17 повідомив, що проходить навчання у військовій частині в АДРЕСА_3. 11.09.2020 судом надіслано листа на ім’я командира цієї військової частини з проханням повідомити суд чи перебуває ОСОБА_17 на військовій службі у вказаній військовій частині, якщо так, чи може ОСОБА_17 прибути до суду для розгляду справи про адміністративне правопорушення, призначеного на 09.00 28.09.2020. Водночас повідомлено, що ОСОБА_17 має право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції за відповідним клопотанням. Крім того, суд просив вручити ОСОБА_17 судову повістку про виклик до суду. 28.09.2020 до суду надійшов лист з військової частини про те, що повістку ОСОБА_17 вручено, однак він буде проходити навчання у військовій частині. Справу відкладено на 15.10.2020. Судом надіслано 30.09.2020 повістку про виклик до суду на 15.10.2020 за місцем проживання ОСОБА_17, однак конверт повернувся до суду з відміткою пошти «адресат відсутній за вказаною адресою». Справу відкладено на 21.10.2020, цього дня розгляд не відбувся, оскільки ОСОБА_17 не з’явився в судове засідання. Судом вживалися заходи для повідомлення належним чином правопорушника про судові засідання. ОСОБА_17 був відсутній за місцем проживання. Розгляд справи неодноразово відкладався.

Надалі згідно з даними матеріалів справи 03.12.2020 секретарем судового засідання здійснено телефонний дзвінок ОСОБА_17 з метою повідомлення про судове засідання, призначене на 04.12.2020, однак останній повідомив, що він перебуває в зоні АТО.

04.12.2020 ОСОБА_17 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 130 КУпАП, та закрито провадження у справі, у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

Гавриленко О.М. зазначає, що під час розгляду справ про притягнення особи до адміністративної відповідальності за статтею 130 КУпАП керувалась нормами КУпАП, які були чинними на момент розгляду справ даної категорії. У цих справах судом вчинялися усі дії для належного повідомлення осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності, однак конверти із судовими повідомленнями про день, час та місце розгляду справи поверталися без вручення з відмітками: «адресат відсутній»; «повернення за закінченням строків зберігання»; «інші причини, що не дали змогу виконати обов’язки щодо пересилання поштового відправлення». Зазначене не давало суду підстав вважати, що особи належно повідомлені про дату, час та місце судового засідання. За таких обставин суд, як це передбачено статтею 268 КУпАП, не міг розглянути справу за відсутності особи, яка притягається до відповідальності. Надалі це вплинуло на тривалість розгляду та стало причиною закриття провадження у справах із підстав спливу строку притягнення осіб до адміністративної відповідальності.

Окрім того, порушення строку розгляду справи було зумовлено викликом свідків, неодноразовим зверненням осіб, які притягалися до адміністративної відповідальності, або їх представників із клопотаннями про відкладення розгляду справи з посиланням на поважність причин неприбуття в судове засідання або іншими клопотаннями, зокрема про витребування доказів, про відвід судді.

Суддя вважає, що її дії відповідали засадам провадження у справах про адміністративні правопорушення і не були такими, що неправомірно вчинені з метою надання правопорушнику можливості уникнути відповідальності.

Під час розгляду вказаних справ Гавриленко О.М. враховувала, що право особи, стосовно якої вирішується питання про притягнення до відповідальності, бути присутньою в судовому засіданні гарантовано чинним національним законодавством, міжнародними актами та практикою їх застосування. Зокрема, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 02 вересня 2021 року у справі № 800/23/17 (800/182/16) вказала, що сам факт надіслання особам, які притягаються до адміністративної відповідальності, повісток про розгляд справ про адміністративні правопорушення не є безспірним доказом вручення повісток таким особам.

Суддя зауважує, що у зазначеній вище постанові, зокрема, предметом розгляду є правомірність притягнення судді до дисциплінарної відповідальності за розгляд справи про адміністративне правопорушення щодо особи, яку належним чином не було повідомлено про судове засідання.

Постанова Великої Палати Верховного Суду у справі № 800/23/17 (800/182/16) прийнята 02.09.2021 як висновок щодо подій, які мали місце в грудні 2014 року, а саме в пункті 26 вказано, що «ВРЮ зазначено, що адміністративні матеріали відносно осіб, які притягувались до адміністративної відповідальності, були розглянуті суддею за їх відсутності. У матеріалах справ були підтвердження направлення цим особам судових повісток, проте відомостей про їх вручення немає, а самі повістки повернуті до суду у зв’язку із закінченням строку зберігання». У жовтні 2017 – грудні 2020 року діяли ті ж норми КУпАП, що і в грудні 2014 року.

У цій же постанові в пунктах 68,69 зазначено, що суддя зобов’язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства; додержуватися присяги судді. Суддя присягає об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, дотримуватися морально-етичних принципів поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади.

Cтосовно додатково наданої ГРД інформації Комісія зазначає, що Указом Президента України від 29.09.2016 № 425/2016 Гавриленко О.М. було призначено на посаду судді Нетішинського міського суду Хмельницької області. З 18.10.2016 –зараховано до штату суду.

Згідно з наказом голови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 19.10.2016 № 8/05-03 їй було надано відпустку ІНФОРМАЦІЯ_1.

Відповідно до наказу в.о. голови Нетішинського міського суду Хмельницької області від 27.06.2017 № 2/02-04, на підставі заяви від 27.06.2017, їй перервано відпустку ІНФОРМАЦІЯ_1 з 03.07.2017.

У декларації за 2016 рік Гавриленко О.М. зазначає своє фактичне місце проживання, що збігається із зареєстрованим, за адресою: смт Млинів, Рівненська область. З моменту призначення на посаду до 03.07.2017 суддя перебувала у відпустці ІНФОРМАЦІЯ_1 і проживала за місцем реєстрації. У 2016 році правосуддя нею не здійснювалось.

У деклараціях за 2017–2018 роки Гавриленко О.М. не зазначала місця проживання своїх дітей, оскільки не було роз’яснень щодо заповнення щорічної декларації і вона вважала, що поняття «право на об’єкт» стосується лише права власності і не включає в себе права користування, а графи про фактичне місце проживання членів сім’ї в декларації не було.

З 2017 року у графі «право на об’єкт» суддя зазначила право користування (оренди) чоловіка квартирою в м. Нетішин та з 2019 року – право користування (оренди) дітей квартирою в м. Нетішин. Оскільки чоловік указаний у договорі про оренду житла в м. Нетішин як сторона, суддя вважала достатнім зазначити його «право на об’єкт» як орендаря.

У 2017–2018 роках діти судді: ІНФОРМАЦІЯ_2.

З 01.07.2017 Гавриленко О.М. та її родина проживають дотепер у квартирі в м. Нетішин на праві користування. На підтвердження цього надано копії договорів оренди.

Розмір орендної плати за користування квартирою визначався з урахуванням рішень Нетішинської міської ради за 2017–2024 роки «Про визначення мінімальної вартості місячної оренди одного квадратного метра загальної площі нерухомого майна фізичних осіб, що надається в оренду на території Нетішинської міської територіальної громади». Кошти за оренду вказаного майна співвласнику квартири ОСОБА_18 сплачувались у готівковій формі або шляхом перерахунку на його картковий рахунок. Факт оплатного користування квартирою, окрім укладених договорів оренди, також підтверджується:

- даними податкових декларацій про майновий стан і доходи ОСОБА_18 за 2018 – 2021 роки;

- квитанціями зі сплати податку з доходу від надання майна в оренду за 2019 – 2021 роки;

- поданням співвласником квартири ОСОБА_18 щорічних декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2017–2020 роки.

Суддя не заперечує, що щороку укладався новий договір оренди такого житла терміном на один рік. Це зумовлене тим, що щороку виникало бажання знайти інше, з кращими умовами помешкання для родини, однак у Нетішині майже неможливо за помірну ціну знайти бажане житло для великої сім’ї. Високу орендну плату за житло не мали змоги собі дозволити, оскільки у майбутніх планах хотіли купувати земельну ділянку і будуватись. Квадратний метр житлового будинку дешевший, ніж квартири, яка у Нетішині коштує дорого та за яку потрібно заплатити відразу всю суму, а будинок можна будувати поступово, у міру фінансових можливостей.

Також невисока орендна плата була пов’язана з тим, що квартира лише частково була мебльована, майже всі меблі купували самостійно, здійснювали поточний ремонт квартири.

Житлово-комунальні послуги повністю оплачувала родина Гавриленко О.М.

Окрім того, з лютого 2024 року власник орендованої квартири ОСОБА_18 підвищив орендну плату, а саме замість 4 000 грн/місяць ціна змінилась на 7 000 грн/місяць. На підтвердження цього надано платіжні інструкції з Приват24.

3. 04.07.2018 Гавриленко О.М. відвідувала урочистості з нагоди Дня поліції України в приміщенні Нетішинського відділення поліції, оскільки згідно з наказом від 02.07.2018 № 19/02-03 з 02.07.2018 до 11.07.2018 виконувала обов’язки голови суду.

4. У декларації за 2023 рік Гавриленко О.М. у розділі «Об’єкти незавершеного будівництва» зазначила набуття нею права на такий об’єкт з 30.09.2021 – дати реєстрації її повідомлення про початок будівельних робіт.

Суддя зазначає, що фактично будівництво житлового будинку розпочалося в березні 2023 року, тому у розділі «Об’єкти незавершеного будівництва» в декларації за 2021–2022 роки не вказувала не завершений будівництвом будинок в м. Нетішин.

Під час співбесіди суддя підтвердила раніше надані Комісії письмові пояснення.

IV. Норми права та їх застосування.

Згідно з підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», має бути оцінена в порядку, визначеному законом.

Частиною першою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що відповідність займаній посаді судді, якого призначено на посаду строком на п’ять років або обрано суддею безстроково до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Конституції України (щодо правосуддя)», оцінюється колегіями Вищої кваліфікаційної комісії суддів України в порядку, визначеному цим Законом, за правилами, які діяли до дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законодавчих актів України щодо удосконалення процедур суддівської кар’єри», та з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.

Відповідно до частини другої пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону за результатами такого оцінювання колегія Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, а у випадках, передбачених цим Законом, – пленарний склад Комісії, ухвалює рішення про відповідність або невідповідність судді займаній посаді. Таке рішення ухвалюється за правилами, передбаченими цим Законом для ухвалення рішення про підтвердження або про непідтвердження здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді.

Частиною третьою пункту 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону встановлено, що виявлення за результатами такого оцінювання невідповідності судді займаній посаді за критеріями компетентності, професійної етики або доброчесності чи відмова судді від такого оцінювання є підставою для звільнення судді з посади за рішенням Вищої ради правосуддя на підставі подання відповідної колегії або пленарного складу Вищої кваліфікаційної комісії суддів України.

Згідно з частиною першою статті 83 Закону кваліфікаційне оцінювання проводиться Вищою кваліфікаційною комісією суддів України з метою визначення здатності судді (кандидата на посаду судді) здійснювати правосуддя у відповідному суді за визначеними законом критеріями.

Відповідно до частини другої статті 83 Закону критеріями кваліфікаційного оцінювання є:

1) компетентність (професійна, особиста, соціальна тощо);

2) професійна етика;

3) доброчесність.

Частиною п’ятою статті 83 Закону встановлено, що порядок та методологія кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджуються Вищою кваліфікаційною комісією суддів України.

Положення про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення затверджено рішенням Комісії від 03.11.2016 № 43/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 13.02.2018 № 20/зп-18) (далі – Положення).

Відповідно до пункту 5 глави 6 «Визначення результатів кваліфікаційного оцінювання» Положення:

Критерії компетентності оцінюються так:

• професійна компетентність (за показниками, отриманими під час іспиту) – 300 балів, з яких:

рівень знань у сфері права – 90 балів;

рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні – 120 балів;

• ефективність здійснення суддею правосуддя або фахова діяльність для кандидата на посаду судді – 80 балів;
• діяльність щодо підвищення фахового рівня – 10 балів.

Особиста компетентність – 100 балів.

Соціальна компетентність – 100 балів.

Критерій професійної етики оцінюється у 250 балів, з яких:

• морально-психологічні якості – 100 балів;
• інші показники – 150 балів.

Цей критерій оцінюється у 0 балів за наявності доказів невідповідності судді вимогам професійної етики.

Критерій доброчесності оцінюється у 250 балів, з яких:

 - інтегративність –100 балів;

 - інші показники – 150 балів.

Цей критерій оцінюється у 0 балів за наявності доказів невідповідності судді вимогам доброчесності.

Дослідивши інформацію ГРД щодо судді Нетішинського міського суду Хмельницької області Гавриленко Оксани Миколаївни та її пояснення, Комісія вважає, що суддею надано чіткі та переконливі докази, а також обґрунтовані пояснення, які повністю спростовують сумніви ГРД у відповідності судді критеріям професійної етики та доброчесності.

У Комісії немає жодних сумнівів, що суддя відповідає цим критеріям. Обставин, які б свідчили про необхідність зменшити судді бали за критеріями професійної етики та доброчесності, під час дослідження досьє та проведення співбесіди Комісією не встановлено.

З огляду на зазначене Комісією оцінено показники професійної етики та доброчесності у 150 балів кожний.

VI. Висновок Комісії за результатами розгляду справи.

За результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді Гавриленко О.М. отримала такі бали:

Критерії	Показники	Бал за показник	Бал за критерій
Професійна компетентність	Рівень знань у сфері права	84,375	261,875
	Рівень практичних навичок та умінь у правозастосуванні	97,5
	Ефективність здійснення правосуддя	70
	Діяльність щодо підвищення фахового рівня	10
Особиста компетентність	Когнітивні, емотивні, мотиваційно-вольові якості особистості	74	74
Соціальна компетентність	Комунікативність, організаторські здібності, управлінські властивості та моральні риси особистості	93	93
Професійна етика	Показники професійної етики	150	240
	Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності	90
Доброчесність	Показники доброчесності	150	235
	Особисті морально-психологічні якості та загальні здібності	85
Всього			903,875

Відповідно до пункту 11 розділу V Положення рішення про підтвердження відповідності судді займаній посаді ухвалюється у разі отримання суддею мінімально допустимого і більшого бала за результатами іспиту, а також більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв за умови отримання за кожен з критеріїв бала, більшого за 0.

Отже, за результатами кваліфікаційного оцінювання суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Гавриленко О.М. набрала 903,875 бала, що становить більше 67 відсотків від суми максимально можливих балів за результатами кваліфікаційного оцінювання всіх критеріїв, у зв’язку з чим Комісія дійшла висновку, що суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Гавриленко О.М. відповідає займаній посаді.

Ураховуючи викладене, керуючись підпунктом 4 пункту 16-1 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України, статтями 83–86, 88, 93, 101, пунктом 20 розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Регламентом Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Положенням про порядок та методологію кваліфікаційного оцінювання, показники відповідності критеріям кваліфікаційного оцінювання та засоби їх встановлення, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно

вирішила:

Визначити, що суддя Нетішинського міського суду Хмельницької області Гавриленко Оксана Миколаївна за результатами кваліфікаційного оцінювання на відповідність займаній посаді набрала 903,875 бала.

Визнати суддю Нетішинського міського суду Хмельницької області Гавриленко Оксану Миколаївну такою, що відповідає займаній посаді.

Внести на розгляд Вищої кваліфікаційної комісії суддів України у пленарному складі питання щодо внесення до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією про призначення Гавриленко Оксани Миколаївни на посаду судді Нетішинського міського суду Хмельницької області.

Головуючий                                                                                               Сергій ЧУМАК

Члени Комісії:                                                                                           Андрій ПАСІЧНИК                                                                                 

                                                                                                                   Роман САБОДАШ