Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого – Михайла БОГОНОСА (доповідач),
членів Комісії: Надії КОБЕЦЬКОЇ, Галини ШЕВЧУК,
розглянувши повідомлення адвоката Адвокатського об’єднання «Мягков та партнери» Мягкова Миколи Олександровича, який діє в інтересах Левочко Олесі Василівни, щодо інформації, яка може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Вищого антикорупційного суду Гавриленко Тетяною Григорівною у декларації доброчесності судді за 2019 рік,
встановила:
До Вищої кваліфікаційної комісії суддів України 23 серпня 2023 року надійшло повідомлення адвоката Мягкова М.О. в інтересах Левочко О.В. про декларування недостовірних тверджень у декларації доброчесності судді за 2019 рік (далі – декларація за 2019 рік) суддею Вищого антикорупційного суду Гавриленко (після зміни прізвища – Крикливою) Тетяною Григорівною.
У повідомленні зазначено, що Гавриленко Т.Г. у декларації за 2019 рік задекларувала твердження про відсутність у її діяльності випадків потенційного та/або реального конфлікту інтересів, що, на думку заявника, є недостовірним.
Адвокат стверджує, що у 2019 році суддя Гавриленко Т.Г. була членом та головою житлово-побутової комісії (далі – ЖПК) Вищого антикорупційного суду. За час виконання цих функцій у неї тричі виникав конфлікт інтересів при розгляді питання про забезпечення службовим житлом себе та іншого судді, з яким вона проживала однією сім’єю – Крикливого В.В.
Для обґрунтування своїх доводів адвокат зіслався на пункт 23 протоколу засідання ЖПК Вищого антикорупційного суду від 08 жовтня 2019 року № 3 та пункти 4–5 протоколу засідання ЖПК Вищого антикорупційного суду від 26 листопада 2019 року № 8, де зазначено, що Гавриленко Т.Г. не брала участі у голосуванні з окремих питань з метою врегулювання конфлікту інтересів.
Із цих мотивів адвокат Мягков М.О. просить перевірити достовірність тверджень судді Вищого антикорупційного суду Гавриленко Т.Г. у декларації за 2019 рік.
Відповідно до протоколу розподілу між членами Комісії від 23 серпня 2023 року доповідачем у справі визначено члена Комісії Ігнатова Р.М.
За результатами повторного розподілу справи між членами Комісії 04 квітня 2024 року повідомлення про недостовірність тверджень у декларації доброчесності передано на розгляд члену Комісії Богоносу М.Б.
14 вересня 2023 року повідомлення адвоката Мягкова М.О. надіслано судді до відома та запропоновано надати пояснення разом із документами для їх підтвердження.
20 вересня 2023 року Гавриленко Т.Г. надіслала на адресу Комісії пояснення, в яких висловила заперечення стосовно тверджень заявника про недостовірність інформації у її декларації за 2019 рік. Основні аргументи наведених суддею міркувань полягали у такому.
Насамперед суддя заперечила існування у неї конфлікту інтересів під час роботи у ЖПК Вищого антикорупційного суду. Мотивуючи це твердження, вона зауважила, що статус голови комісії не наділяє її повноваженнями самостійно ухвалювати рішення, адже комісія є колегіальним органом. Тому будь-яких суперечностей між її посадовими повноваженнями та приватними інтересами не виникало, а отже, перебування на посаді голови комісії не створювало потенційного чи реального конфлікту інтересів.
Суддя просила врахувати і те, що з метою недопущення виникнення потенційного та/або реального конфлікту інтересів під час ухвалення комісією окремих рішень стосовно себе та близької їй особи (судді Крикливого В.В.) вона не брала участі у її роботі (голосуванні), про що зазначено у протоколах засідань комісії, на які зіслався заявник.
Суддя також зауважила, що у пункті 20 протоколу засідання ЖПК Вищого антикорупційного суду від 08 жовтня 2019 року № 3 та пункті 6.8 протоколу засідання ЖПК Вищого антикорупційного суду від 26 листопада 2019 року № 8 секретарем комісії була допущена описка, яка вже виправлена. Зокрема, у протоколах помилково не вказано, що Гавриленко Т.Г. не брала участі у голосуванні щодо питань, які стосувалися судді Крикливого В.В.
Суддя у своїх поясненнях припустила, що метою звернення адвоката Мягкова М.О. із повідомленням про недостовірність відомостей у її декларації за 2019 рік є дискредитація Вищого антикорупційного суду у зв’язку з ухваленим колегією суддів під її головуванням вироку, яким клієнтів адвоката Мягкова М.О. (ОСОБА_1 та ОСОБА_2) визнано винуватими у пред’явленому обвинуваченні за частиною другою статті 364, частиною п’ятою статті 27, частиною другою статті 364 Кримінального кодексу України (справа № 991/4073/21).
23 квітня 2024 року Комісією ухвалено протокольне рішення про витребування у Вищого антикорупційного суду належним чином засвідчених копій протоколів засідання ЖПК Вищого антикорупційного суду від 08 жовтня 2019 року № 3 та від 26 листопада 2019 року № 8 з виправленими описками, про які зазначила суддя Гавриленко Т.Г. у своїх поясненнях (за умови якщо описки були встановлені та виправлені в установленому порядку).
У зв’язку з цим, під час розгляду повідомлення оголошено перерву до 04 червня 2024 року.
01 травня 2024 року на адресу Комісії надійшла заява про доповнення інформації, зазначеної у повідомленні. У цій заяві адвокат згадав про ще два випадки конфлікту інтересів, про які суддя не вказала у декларації доброчесності. Про ці випадки йому стало відомо після ознайомлення зі змістом пункту 20 протоколу засідання ЖПК Вищого антикорупційного суду № 3 та пункту 6.8 протоколу засідання ЖПК Вищого антикорупційного суду № 8. Йшлося про те, що суддя брала участь в ухваленні Комісією рішення щодо близької особи (Крикливого В.В.), а отже, діяла у стані конфлікту інтересів, інформацію про який нею не внесено до декларації за 2019 рік.
03 травня 2024 року на адресу Комісії надійшов лист Вищого антикорупційного суду, в якому повідомлено про те, що у пункті 20 протоколу засідання ЖПК Вищого антикорупційного суду № 3 та пункті 6.8 протоколу засідання ЖПК Вищого антикорупційного суду № 8 було допущено описки, які полягали у помилковому зазначенні Гавриленко Т.Г. у числі членів ЖПК, що брали участь в ухваленні рішення щодо Крикливого В.В. Описки у протоколах були виправлені згідно з актом від 11 вересня 2023 року «Про виправлення описок у протоколах засідання ЖПК», який затверджено протоколом засідання ЖПК Вищого антикорупційного суду від 22 вересня 2023 року № 16. До листа додано акт від 11 вересня 2023 року та протокол від 22 вересня 2023 року № 16.
13 травня 2024 року на адресу Комісії надійшли додаткові пояснення Гавриленко Т.Г. на спростування тверджень, викладених у повідомленні заявника. У цих поясненнях Гавриленко Т.Г. наводить визначення понять «приватний інтерес» та «конфлікт інтересів», вказуючи на необхідність їх розрізнення у контексті службових повноважень судді. У підсумку вона просить врахувати, що випадків конфлікту інтересів у її діяльності не виникало, а тому твердження у пункті 8 декларації за 2019 рік не є завідомо недостовірним чи неповним.
При розгляді справи про перевірку декларації доброчесності судді встановлено таке.
Гавриленко Т.Г. Указом Президента України від 11 квітня 2019 року № 128/2019 призначена на посаду судді Вищого антикорупційного суду.
У 2020 році Гавриленко Т.Г. подала декларацію за 2019 рік за формою, передбаченою Правилами заповнення та подання форми декларації доброчесності судді, затвердженими рішенням Комісії від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16. Декларація доброчесності судді, з-поміж іншого, містила твердження № 8 такого змісту: «Випадків наявності потенційного та/або реального конфлікту інтересів у моїй діяльності не було» (пункт 8 розділу ІІ). Це твердження підлягало декларуванню (заповненню) у спосіб «підтверджую» або «не підтверджую». Із твердженням № 8 пов’язане твердження № 9, яке було сформульовано так: «Мною вживалися передбачені законом заходи з метою запобігання та врегулювання конфлікту інтересів». Твердження № 9 не підлягало заповненню у разі відповіді «Підтверджую» на запитання № 8.
Комісією оглянуто копію декларації доброчесності, подану суддею Гавриленко Т.Г. за 2019 звітний рік, та встановлено, що суддя підтвердила відсутність у її діяльності випадків потенційного та/або реального конфлікту інтересів.
При цьому Комісією встановлено, що зборами суддів Вищого антикорупційного суду ухвалено рішення від 01 серпня 2019 року № 12 «Про погодження Положення про ЖПК для придбання службових жилих приміщень, впорядкування роботи з надання службових жилих приміщень і користування ними і Положення про порядок надання службового житла й користування ним суддями та працівниками апарату Вищого антикорупційного суду» (а.с. 52-54).
Положенням передбачено утворення ЖПК Вищого антикорупційного суду у складі дев’яти осіб, з яких п’ять членів Комісії є суддями та чотири члени – працівниками апарату суду.
До основних функцій ЖПК віднесено розгляд питань та прийняття рішень з метою вирішення житлово-побутових питань суддів та працівників апарату суду (розділ ІІІ Положення).
Беззаперечно встановлено, що до складу ЖПК увійшла і суддя Гавриленко Т.Г., яка обрана її головою.
Для цілей розгляду цієї справи Комісія зауважує, що одним із суддів Вищого антикорупційного суду призначено Крикливого В.В., із яким, за словами Гавриленко В.В., її стосунки набули характеру сімейних ще з 2018 року (а.с. 47).
08 жовтня 2019 року Гавриленко Т.Г. запропонувала в засіданні ЖПК порядок денний, який включав два блоки питань:
1. Розгляд заяв суддів Вищого антикорупційного суду про надання службового житла та прийняття рішень про включення суддів до контрольного списку суддів, які потребують поліпшення житлових умов, Вищого антикорупційного суду, або прийняття рішення про відмову у такому включенні;
2. Прийняття рішення про направлення контрольного списку суддів Вищого антикорупційного суду, які потребують поліпшення житлових умов, на збори суддів Вищого антикорупційного суду на затвердження.
Із протоколу засідання ЖПК встановлено, що цього дня в засіданні брали участь усі призначені до її складу члени (9 осіб, включаючи і суддю Гавриленко Т.Г.).
Згідно з пунктом 20 протоколу засідання ЖПК Вищого антикорупційного суду від 08 жовтня 2019 року № 3 ЖПК розглядалась заява судді Крикливого В.В. про надання службового житла.
Розглянувши вказане питання ЖПК шляхом голосування («за» – 9 голосів, «проти» – 0, «утрималось» – 0) ухвалила рішення: «включити до контрольного списку суддів першої інстанції Вищого антикорупційного суду, які потребують поліпшення житлових умов, суддю Крикливого В.В. зі складом сім’ї 2 особи» (а.с. 19).
Надалі актом ЖПК від 11 вересня 2023 року (погоджено протоколом засідання ЖПК від 22 вересня 2023 року № 16) було виправлено описку в пункті 20 протоколу від 8 жовтня 2019 року, а саме Гавриленко Т.Г. виключено зі списку членів ЖПК, які брали участь у розгляді цього питання та голосуванні. Як підставу, з якої Гавриленко Т.Г. не брала участі у голосуванні, вказано Закон України «Про запобігання корупції» та пункт 2.5 Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених Національним агентством з питань запобігання корупції від 29 вересня 2017 року № 839 (далі – Методичні рекомендації).
Згідно з пунктом 23 протоколу засідання ЖПК Вищого антикорупційного суду № 3 від 08 жовтня 2019 року, ЖПК розглядалась заява судді Гавриленко Т.Г. про надання службового житла (а.с. 21).
За результатами розгляду вказаного питання ухвалено рішення: «включити до контрольного списку суддів першої інстанції Вищого антикорупційного суду, які потребують поліпшення житлових умов, суддю Гавриленко Т.Г. зі складом сім’ї 2 особи».
При цьому голова комісії Гавриленко Т.Г. не брала участі у розгляді власної заяви та голосуванні з цього питання, зіславшись на вимоги Закону України «Про запобігання корупції» та пункту 2.5 Методичних рекомендацій.
26 листопада 2019 року відбулося інше засідання ЖПК. Із протоколу засідання від 26 листопада 2019 року № 8 встановлено, що цього дня в засіданні ЖПК брали участь 6 членів, включаючи і суддю Гавриленко Т.Г.
Згідно з пунктом 4 протоколу від 26 листопада 2019 року № 8 ЖПК розглядала питання щодо направлення на збори суддів Вищого антикорупційного суду подання про оновлення контрольного списку суддів першої інстанції Вищого антикорупційного суду, які потребують поліпшення житлових умов, включаючи суддю Гавриленко Т.Г. зі складом сім’ї 2 особи.
За результатами розгляду вказаного питання ухвалено рішення: «направити на збори суддів Вищого антикорупційного суду подання про оновлення контрольного списку суддів першої інстанції Вищого антикорупційного суду, які потребують поліпшення житлових умов, включаючи суддю Гавриленко Т.Г. зі складом сім’ї 2 особи».
При цьому голова ЖПК Гавриленко Т.Г. не брала участі у розгляді власної заяви та голосуванні з цього питання, зіславшись на вимоги Закону України «Про запобігання корупції» та пункту 2.5 Методичних рекомендацій.
Згідно з пунктом 5 протоколу від 26 листопада 2019 року № 8 ЖПК розглянуто питання щодо направлення на збори суддів Вищого антикорупційного суду подання про оновлення контрольного списку суддів першої інстанції Вищого антикорупційного суду, які потребують поліпшення житлових умов, включаючи суддю Крикливого В.В. зі складом сім’ї з 4 осіб.
За результатами розгляду цього питання ухвалено рішення: «направити на збори суддів Вищого антикорупційного суду подання про оновлення контрольного списку суддів першої інстанції Вищого антикорупційного суду, які потребують поліпшення житлових умов, зі складом сім’ї судді Крикливого В.В. з 4 осіб».
Голова ЖПК Гавриленко Т.Г. не брала участі у розгляді цієї заяви та голосуванні за ухвалення цього рішення, зіславшись на вимоги Закону України «Про запобігання корупції» та пункту 2.5 Методичних рекомендацій.
Згідно з пунктом 6.8 протоколу від 26 листопада 2019 року № 8 комісією розглянуто питання щодо направлення на збори суддів Вищого антикорупційного суду подання про надання квартири судді Крикливому В.В. з сім’єю у складі 4 осіб (а.с. 42).
За результатами розгляду питання ухвалено рішення: «направити на збори суддів Вищого антикорупційного суду подання про надання квартири судді Крикливому В.В. на склад сім’ї 4 особи…».
У протоколі зазначено, що суддя Гавриленко Т.Г. була доповідачем із вказаного питання та одним із 6 членів ЖПК, які голосували за це рішення.
Однак надалі в акті про виправлення описок у протоколах засідання ЖПК від 11 вересня 2023 року (погоджено протоколом засідання ЖПК від 22 вересня 2023 року № 16) зазначено, що в пункті 6.8 протоколу від 26 листопада 2019 року № 8 помилково вказано, що Гавриленко Т.Г. доповідала та брала участь у голосуванні. З огляду на це у пункті 6.8 протоколу від 26 листопада 2019 року № 8 Гавриленко Т.Г. виключено зі списку членів комісії, які брали участь у розгляді цього питання та голосуванні. Як підставу, з якої Гавриленко Т.Г. не брала участі у голосуванні, вказано Закон України «Про запобігання корупції» та пункту 2.5 Методичних рекомендацій.
На підставі вказаних вище обставин адвокат Мягков М.О. дійшов висновку, що в 2019 році Гавриленко Т.Г. кілька разів опинялася у стані конфлікту інтересів. Однак у декларації за 2019 рік вона задекларувала завідомо недостовірне твердження про відсутність у її діяльності конфлікту інтересів. З цих підстав заявник просить перевірити достовірність відомостей та тверджень у декларації доброчесності судді Вищого антикорупційного суду Гавриленко Т.Г. за 2019 рік.
Визначаючись щодо повідомлення, Комісія керується такими мотивами.
Згідно пунктом 3 частини сьомої статті 56 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (далі – Закон) суддя зобов’язаний подавати декларацію доброчесності судді та декларацію родинних зв’язків судді.
Загальні правила подання декларації доброчесності встановлені статтею 62 Закону.
Частиною першою статті 62 Закону (у редакції на момент заповнення та подання суддею декларації) передбачалося, що суддя зобов’язаний щорічно до 1 лютого подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Вищої кваліфікаційної комісії суддів України декларацію доброчесності за формою, що визначається Комісією.
Декларація доброчесності судді складається з переліку тверджень, правдивість яких суддя повинен задекларувати шляхом їх підтвердження або непідтвердження (частина друга статті 62 Закону).
Згідно з пунктом 3 частини третьої статті 62 Закону у декларації доброчесності судді зазначаються прізвище, ім’я, по батькові судді, його місце роботи, займана посада та, з поміж іншого, твердження про невчинення корупційних правопорушень.
Декларація доброчесності судді може містити інші твердження (остаточний перелік тверджень визначається Комісією, метою яких є перевірка доброчесності судді (абзац 10, частини третьої статті 62 Закону).
Частиною п’ятою статті 62 Закону встановлено презумпцію достовірності тверджень, зазначених у декларації доброчесності, тобто за відсутності доказів іншого твердження судді у декларації доброчесності вважаються достовірними.
Однак вказана презумпція належить до категорії спростовних, адже відповідно до частини шостої статті 62 Закону у разі одержання інформації, що може свідчити про недостовірність (в тому числі неповноту) тверджень судді у декларації доброчесності, Вища кваліфікаційна комісія суддів України проводить відповідну перевірку.
На момент заповнення суддею Гавриленко Т.Г. декларації за 2019 рік чинним було рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 31 жовтня 2016 року № 137/зп-16 зі змінами, внесеними рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 24 вересня 2018 року № 205/зп-18, про затвердження форми декларації доброчесності судді та правил її заповнення.
У формі декларації передбачалось декларування твердження: «Мною не вчинялися корупційні правопорушення або правопорушення, пов’язані з корупцією» (пункт 10). Це твердження безпосередньо узгоджується із пунктом 3 частини третьої статті 62 Закону.
Крім того, у декларації містились твердження такого змісту: «Випадків наявності потенційного та/або реального конфлікту інтересів у моїй діяльності не було» (твердження № 8), «Мною вживалися передбачені законом заходи з метою запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» (твердження № 9).
Твердження №№ 8–10 перебувають у логічному взаємозв’язку, адже їхньою метою є насамперед декларування (демонстрація) дотримання суддею норм антикорупційного законодавства (невчинення корупційних правопорушень або правопорушень, пов’язаних з корупцією).
Корупційне правопорушення – діяння, що містить ознаки корупції, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність (абзац шостий частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції»).
Правопорушення, пов’язане з корупцією – діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у частині першій статті 3 цього Закону, за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність (абзац одинадцятий частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання корупції»).
Діяння, які мають наслідком порушення вимог закону щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, теж можуть утворювати окремі види корупційних правопорушень.
Так, статтею 172-7 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що порушення деяких вимог щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів є підставою для адміністративної відповідальності, зокрема:
- неповідомлення особою у встановлених законом випадках та порядку про наявність у неї реального конфлікту інтересів (частина перша статті 172-7 КУпАП);
- вчинення дій чи прийняття рішень в умовах реального конфлікту інтересів (частина друга статті 172-7 КУпАП);
- будь-яка із вищевказаних дій, вчинена особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за такі ж порушення (частина третя статті 172-7 КУпАП).
Згідно зі статтею 35 Закону України «Про запобігання корупції» (Особливості врегулювання конфлікту інтересів, що виник у діяльності окремих категорій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) правила врегулювання конфлікту інтересів в діяльності суддів визначаються законом, який регулює їх статус.
У разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, прирівняної до неї особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом.
Про конфлікт інтересів такої особи може заявити будь-який інший член відповідного колегіального органу або учасник засідання, якого безпосередньо стосується питання, що розглядається. Заява про конфлікт інтересів члена колегіального органу заноситься в протокол засідання колегіального органу (частина друга статті 35 Закону).
У разі порушення суддею окремих правил щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, його діяння можуть бути кваліфіковані як корупційне правопорушення. Тому декларант має задекларувати твердження № 10 у спосіб «не підтверджую», а при декларуванні тверджень № 8 та № 9 вказати, чи були в його діяльності випадки потенційного та/або реального конфлікту інтересів, які і є одним із елементів (ознак) складу адміністративного правопорушення.
Однак не кожен випадок наявності в діяльності судді конфлікту інтересів свідчить про вчинення ним корупційного правопорушення, а тому випадки конфлікту інтересів можуть декларуватися і незалежно від твердження № 10.
Визначення понять потенційного та реального конфлікту інтересів міститься у Законі України «Про запобігання корупції».
Згідно з абзацом десятим частини першої статті 1 цього закону потенційний конфлікт інтересів – наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об’єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень.
Реальний конфлікт інтересів – суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об’єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень (абзац чотирнадцятий частини першої статті 1 Закону).
Приватний інтерес – будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях (абзац тринадцятий частини першої ст. 1 України «Про запобігання корупції»).
Статтею 28 Закону України «Про запобігання корупції» на осіб, зазначених у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього закону (до числа яких належать судді), покладено такі обов’язки:
1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів;
3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів;
4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.
Кваліфікуючи обставини, в яких опинилась суддя Гавриленко Т.Г., Комісія враховує, що у 2019 році суддя була членом та головою ЖПК Вищого антикорупційного суду.
Згідно з пунктом 20 протоколу засідання ЖПК Вищого антикорупційного суду від 08 жовтня 2019 року № 3 ЖПК Вищого антикорупційного суду розглядалась заява судді Крикливого В.В. про надання службового житла.
Розглянувши вказане питання, ЖПК Вищого антикорупційного суду шляхом голосування («за» – 8 голосів, «проти» – 0, «утрималось» – 0) ухвалила рішення: «включити до контрольного списку суддів першої інстанції Вищого антикорупційного суду, які потребують поліпшення житлових умов, суддю Крикливого В.В. зі складом сім’ї 2 особи» (інформація зазначена із урахуванням акта про виправлення описок у протоколах засідання ЖПК від 11 вересня 2023 року (погоджено протоколом засідання ЖПК від 22 вересня 2023 року № 16).
Згідно з актом про виправлення описок у протоколах засідання ЖПК від 11 вересня 2023 року (погоджено протоколом засідання ЖПК № 16 від 22 вересня 2023 року) Гавриленко Т.Г. не брала участі у розгляді цього питання та голосуванні. Як підставу неучасті Гавриленко Т.Г. в процедурі ухвалення рішення вказано Закон України «Про запобігання корупції» та пункт 2.5 Методичних рекомендацій.
Згідно з пунктом 23 протоколу засідання ЖПК Вищого антикорупційного суду від 08 жовтня 2019 року № 3 комісією розглядалась заява судді Гавриленко Т.Г. про надання службового житла (а.с. 21).
За результатами розгляду вказаного питання ухвалено рішення: «включити до контрольного списку суддів першої інстанції Вищого антикорупційного суду, які потребують поліпшення житлових умов, суддю Гавриленко Т.Г. зі складом сім’ї 2 особи».
При цьому із тексту протоколу встановлено, що голова комісії Гавриленко Т.Г. не брала участі у розгляді власної заяви та голосуванні з цього питання, зіславшись на вимоги Закону України «Про запобігання корупції» та пункту 2.5 Методичних рекомендацій.
26 листопада 2019 року відбулося інше засідання ЖПК Вищого антикорупційного суду. Із протоколу засідання від 26 листопада 2019 року № 8 встановлено, що цього дня в засіданні комісії брали участь 6 членів, включаючи і суддю Гавриленко Т.Г.
Згідно з пунктом 4 протоколу від 26 листопада 2019 року № 8 ЖПК Вищого антикорупційного суду розглядалося питання щодо направлення на збори суддів Вищого антикорупційного суду подання про оновлення контрольного списку суддів першої інстанції Вищого антикорупційного суду, які потребують поліпшення житлових умов, включаючи суддю Гавриленко Т.Г. зі складом сім’ї 2 особи.
За результатами розгляду вказаного питання ухвалено рішення: «направити на збори суддів Вищого антикорупційного суду подання про оновлення контрольного списку суддів першої інстанції Вищого антикорупційного суду, які потребують поліпшення житлових умов, включаючи суддю Гавриленко Т.Г. зі складом сім’ї 2 особи».
При цьому голова комісії – Гавриленко Т.Г. не брала участі у розгляді власної заяви та голосуванні з цього питання, зіславшись на обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції» та пунктом 2.5 Методичних рекомендацій.
Згідно з пунктом 5 протоколу від 26 листопада 2019 року № 8 комісією розглянуто питання щодо направлення на збори суддів Вищого антикорупційного суду подання про оновлення контрольного списку суддів першої інстанції Вищого антикорупційного суду, які потребують поліпшення житлових умов, зі складом сім’ї судді Крикливого В.В. з 4 осіб.
За результатами розгляду цього питання ухвалено рішення: «направити на збори суддів Вищого антикорупційного суду подання про оновлення контрольного списку суддів першої інстанції Вищого антикорупційного суду, які потребують поліпшення житлових умов, зі складом сім’ї судді Крикливого В.В. з 4 осіб».
Згідно з пунктом 6.8 протоколу від 26 листопада 2019 року № 8 комісією розглянуто питання щодо направлення на збори суддів Вищого антикорупційного суду подання про надання квартири судді Крикливому В.В. зі складом сім’ї 4 особи (а.с. 42).
За результатами розгляду питання ухвалено рішення: «направити на збори суддів Вищого антикорупційного суду подання про надання квартири судді Крикливому В.В. на склад сім’ї 4 особи…».
Із урахуванням акта про виправлення описок у протоколах засідання ЖПК Вищого антикорупційного суду від 11 вересня 2023 року (погоджено протоколом засідання ЖПК від 22 вересня 2023 року № 16) Гавриленко Т.Г. не брала участі в ухваленні вказаного рішення з підстав, передбачених Законом України «Про запобігання корупції» та пунктом 2.5 Методичних рекомендацій.
Суддя Гавриленко Т.Г. у своїх поясненнях вказала, що починаючи з 2018 року її стосунки із Крикливим В.В. набули характеру сімейних, інформація про них відображається у деклараціях родинних зв’язків обох суддів починаючи із 2018 року.
Отже, Крикливий В.В. вважається членом сім’ї Гавриленко Т.Г. у розумінні статті 1 Закону України «Про запобігання корупції», а це є підставою для виникнення у Гавриленко Т.Г. приватного інтересу при вирішенні житлових питань щодо Крикливого В.В.
З огляду на зазначене голова комісії – Гавриленко Т.Г. не брала участі у розгляді заяви Крикливого В.В. та голосуванні, зіславшись на вимоги Закону України «Про запобігання корупції» та пункт 2.5 Методичних рекомендацій.
У кожному із випадків, коли вирішувалось її особисте житлове питання, Гавриленко Т.Г. з огляду на власний приватний інтерес також не брала участі в ухваленні рішення.
До того ж у протоколах засідання ЖПК Вищого антикорупційного суду від 08 жовтня 2019 року № 3 та від 26 листопада 2019 року № 8 зазначено нормативні підстави, з яких Гавриленко Т.Г. не брала участі в роботі ЖПК Вищого антикорупційного суду. Як підстави вказано: 1) Закон України «Про запобігання корупції»; 2) пункт 2.5 Методичних рекомендацій.
Згідно з пунктом 2.5 вказаних вище та актуальних на той час Методичних рекомендацій у разі виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів у особи, яка входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії тощо), вона не має права брати участь у прийнятті рішення цим органом (частина друга статті 35 Закону).
Отже, у протоколах ЖПК Вищого антикорупційного суду зазначено, що відсутність Гавриленко Т.Г. при розгляді питань, щодо яких у неї виник приватний інтерес, є способом врегулювання потенційного конфлікту інтересів, що, на переконання Комісії, узгоджувалося із чинними на той час приписами Закону та положеннями Методичних рекомендацій щодо його застосування.
Проте, як зазначалось раніше, при декларуванні тверджень №№ 8–9 у декларації за 2019 рік Гавриленко Т.Г. підтвердила відсутність у її діяльності конфлікту інтересів.
На підставі вказаних вище обставин заявник і дійшов висновку про декларування суддею завідомо недостовірних тверджень та просив ініціювати притягнення судді до дисциплінарної відповідальності на підставі пункту 19 частини першої статті 106 Закону.
На момент розгляду повідомлення процедурні аспекти перевірки декларації доброчесності унормовані § 11 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, затвердженого рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 13 жовтня 2016 року № 81/зп-16 (у редакції рішення Комісії від 19 жовтня 2023 року № 119/зп-23) (далі – Регламент).
Відповідно до пункту 170 Регламенту Комісія здійснює перевірку декларації родинних зв’язків судді (кандидата на посаду судді) та декларації доброчесності судді (кандидата на посаду судді) у разі надходження до Комісії інформації, що може свідчити про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних у цих деклараціях, та приймає рішення за результатами перевірки.
Згідно з пунктом 171 Регламенту предметом перевірки є, з–поміж іншого, з’ясування достовірності чи недостовірності, а також встановлення повноти тверджень у декларації доброчесності судді.
Пунктом 184 Регламенту передбачено, що за результатами розгляду питання про недостовірність або неповноту відомостей або тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді, на підставі результатів проведення перевірки такої декларації Комісія у складі колегії ухвалює одне з таких рішень:
- підтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді;
- непідтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) відомостей або тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді.
Зміст поняття «достовірність» як ознаки, якій повинні відповідати твердження декларації доброчесності, нормами Регламенту не розкрито.
В онлайн–енциклопедії Wikipedia поняття «достовірність» визначається як ступінь об’єктивного точного відображення подій або фактів, ступінь вірності наведених відомостей.
Таким чином, задекларовані суддею твердження № 8 «Випадків наявності потенційного та/або реального конфлікту інтересів у моїй діяльності не було» та № 9 «Мною вживалися передбачені законом заходи з метою запобігання та врегулювання конфлікту інтересів» не відповідають критерію достовірності та об’єктивності, адже попри наявність у 2019 році конфлікту інтересів та вжиття відповідних заходів з метою його врегулювання суддя у декларації за 2019 рік задекларувала зазначені твердження у спосіб «не підтверджую».
Згідно з пунктом 185 Регламенту у разі встановлення Комісією фактів декларування суддею завідомо недостовірних (у тому числі неповних) тверджень Комісія також ухвалює рішення про звернення до Вищої ради правосуддя стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в порядку, встановленому статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Отже, повноваження на звернення до Вищої ради правосуддя стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в порядку, встановленому статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виникають у Комісії не в кожному випадку встановлення факту недостовірного (неповного) декларування, а лише у випадку встановлення за результатами перевірки внесення суддею у декларацію завідомо недостовірних (неповних) відомостей.
Системний аналіз пунктів 184 та 185 Регламенту разом із частиною сьомою статті 62 Закону дає підстави для висновку, що підставами для ухвалення Комісією рішення про підтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді та звернення до Вищої ради правосуддя стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності є: 1) підтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності судді; 2) встановлення (умислу) «завідомості» у діях судді, який був спрямований на декларування недостовірних (неповних) тверджень.
Тому Комісія при розгляді інформації не може обмежуватися дослідженням лише елементів та ознак об’єктивної сторони ймовірного порушення, вчиненого суддею, але й повинна проаналізувати його суб’єктивну сторону. І лише у разі наявності ознак «завідомо» недостовірного (у тому числі неповного) декларування Комісія звертається до Вищої ради правосуддя стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Комісія виходить із того, що поняття «завідомість» означає, що для інтелектуальної сторони умислу судді який декларує недостовірну інформацію, є притаманним усвідомлення такої недостовірності та передбачення наслідків декларування, яке не відповідає вимогам закону. При цьому суддя, переслідуючи мету приховати інформацію чи керуючись іншими мотивами, не бажає вказувати правдиву інформацію при декларуванні тверджень, у цьому випадку тих, що стосуються конфлікту інтересів.
Повертаючись до змісту тверджень, які, на думку заявника, задекларовані Гавриленко Т.Г. завідомо недостовірно, Комісія зазначає, що за формальними ознаками суддею дійсно допущено помилку при декларуванні тверджень №№ 8–9 у декларації за 2019 рік.
Встановлена помилка вказує на недостовірність задекларованих тверджень, а тому є підставою для ухвалення рішення про підтвердження інформації про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею у декларації доброчесності.
Однак Комісія не погоджується із аргументами заявника про те, що помилка судді вказує на декларування «завідомо недостовірних тверджень» та, як наслідок, із його аргументами про наявність підстав для звернення до Вищої ради правосуддя стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.
Насамперед Комісія враховує, що розгляд питань, які стосувалися судді Гавриленко Т.Г., в засіданнях ЖПК Вищого антикорупційного суду 08 жовтня 2019 року та 26 листопада 2019 року відбувся із дотриманням встановлених антикорупційних заборон та обмежень, а також правил врегулювання потенційного конфлікту інтересів. Встановлення факту існування приватного інтересу Гавриленко Т.Г. стало причиною її неучасті у роботі ЖПК при вирішенні відповідних питань із посиланням на Закон України «Про запобігання корупції» та пункт 2.5 Методичних рекомендацій.
Враховуючи, що потенційний конфлікт інтересів врегульовано у належний спосіб, очевидним є відсутність у судді Гавриленко Т.Г. мотиву приховувати відповідну інформацію при декларуванні тверджень № 8 та № 9 у декларації за 2019 рік. У такому випадку поведінка судді свідчить хіба що про наявність методологічної помилки чи прояв неуважності, що аж ніяк не можна ототожнювати із декларуванням завідомо недостовірних тверджень.
Як зазначалось вище, сама лише помилка при заповненні декларації доброчесності є недостатньою підставою для ухвалення рішення про звернення до Вищої ради правосуддя стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності. Для ухвалення негативного для судді рішення такого змісту Комісія повинна проаналізувати і суб’єктивну сторону порушення. І лише у разі наявності ознак «завідомості» при недостовірному декларуванні Комісія ухвалює рішення звернутися до органу, компетентного здійснювати дисциплінарне провадження щодо судді.
Беручи до уваги, що під час розгляду інформації встановлено помилку при декларуванні суддею тверджень № 8 та № 9 у декларації за 2019 рік, але не встановлено ознак, які б вказували на наявність умислу судді, спрямованого на декларування недостовірних відомостей, Комісія визнає підтвердженою інформацію про недостовірність тверджень, указаних суддею Вищого антикорупційного суду Гавриленко Тетяною Григорівною у декларації доброчесності судді за 2019 рік.
Водночас Комісія доходить висновку про відсутність підстав для звернення до Вищої ради правосуддя стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в порядку, передбаченому статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Керуючись статтями 62, 93 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», параграфом 11 Регламенту Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Вища кваліфікаційна комісія суддів України одноголосно
вирішила:
Визнати підтвердженою інформацію про недостовірність (у тому числі неповноту) тверджень, указаних суддею Вищого антикорупційного суду Гавриленко Тетяною Григорівною у декларації доброчесності судді за 2019 рік.
Встановити відсутність підстав для звернення до Вищої ради правосуддя стосовно притягнення судді до дисциплінарної відповідальності в порядку, встановленому статтею 107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Головуючий Михайло БОГОНІС
Члени Комісії: Надія КОБЕЦЬКА
Галина ШЕВЧУК
