Вища кваліфікаційна комісія суддів України у складі колегії:
головуючого ˗ Устименко В.Є.,
членів Комісії: Бутенка В.І., Весельської Т.Ф., Прилипка С.М. - доповідача,
розглянувши дисциплінарну справу, відкриту стосовно судді апеляційного суду Донецької області Могутової Наталії Григорівни за зверненням Голови Вищої ради юстиції Бенедисюка Ігоря Михайловича,
встановила:
У грудні 2015 року до Комісії надійшло звернення Голови Вищої ради юстиції Бенедисюка І.М. щодо поведінки судді апеляційного суду Донецької області Могутової Н.Г., яка може мати наслідком дисциплінарну відповідальність судді з підстав, передбачених частиною першою статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», а саме: систематичне або грубе одноразове порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя, у тому числі прояв неповаги під час здійснення судочинства до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу, допущення суддею недоброчесної поведінки, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим доходам.
У зверненні зазначено, що 03 жовтня 2014 року до Вищої ради юстиції звернулася Могутова Н.Г. із заявою про звільнення з посади судді за власним бажанням.
Водночас, на запит Вищої ради юстиції головою апеляційного суду Донецької області листом від 04 листопада 2015 року повідомлено, що з моменту відновлення роботи суду, з 26 травня 2015 року, Могутова Н.Г. до виконання обов’язків не приступила і місцезнаходження її невідоме.
За інформацією Інтернет видання http://today/doc/, указами так званого «ДНР», Могутову Н.Г. призначено суддею ДНР.
Такі дії судді свідчать про її неналежну поведінку та порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя, що може мати наслідком внесення подання про звільнення її з посади судді за порушення присяги.
30 вересня 2016 року набрав чинності Закон України «Про судоустрій і статус суддів» у редакції від 02 червня 2016 року.
Відповідно до пункту 31 прикінцевих та перехідних положень, заяви (скарги) щодо поведінки суддів місцевих та апеляційних судів, отримані Вищою кваліфікаційною комісією суддів України до набрання чинності цим Законом, передаються для розгляду Вищій раді правосуддя, якщо на день набрання чинності цим Законом Комісією не прийнято рішення про відкриття або про відмову у відкритті дисциплінарної справи.
Якщо на день набрання чинності цим Законом Вищою кваліфікаційною комісією суддів України прийнято рішення про відкриття дисциплінарної справи, така справа розглядається колегіями Комісії, визначеними за її рішеннями, у порядку, що діяв на день відкриття дисциплінарної справи.
Ухвалюючи рішення за результатами розгляду таких дисциплінарних справ, Вища кваліфікаційна комісія суддів України застосовує дисциплінарні стягнення, визначені цим Законом.
Рішенням Комісії № 1720/дп-16 від 20 вересня 2016 року стосовно судді апеляційного суду Донецької області Могутової Н.Г. відкрито дисциплінарну справу.
За таких обставин, Комісією застосовується порядок розгляду дисциплінарної справи, передбачений Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ) (далі ˗ Закон).
Суддя Могутова Н.Г, повідомлена про дату, час і місце розгляду дисциплінарної справи шляхом розміщення відповідного оголошення двічі на офіційному веб-сайті Комісії, на засідання не з’явилася та будь-яких пояснень стосовно порушення, що ставиться їй за вину не надала.
Заслухавши доповідача, повно та всебічно дослідивши матеріали дисциплінарної справи, Комісія встановила такі обставини та дійшла таких висновків.
Указом Президента України № 165/2001 від 07 березня 2001 року «Про призначення суддів» Могутову Наталію Григорівну призначено строком на п’ять років на посаду судді Кіровського районного суду міста Макіївки Донецької області.
Указом Президента України № 1305/2005 від 21 вересня 2005 року Могутову Наталію Григорівну призначено на посаду судді апеляційного суду Донецької області у межах п’ятирічного строку.
Постановою Верховної Ради України від 16 березня 2006 року № 3564-ІV Могутову Наталію Григорівну обрано на посаду судді апеляційного суду Донецької області безстроково.
03 жовтня 2014 року до Вищої ради юстиції надійшла заява Могутової Н.Г. про звільнення з посади судді апеляційного суду Донецької області за власним бажанням.
Водночас з листа голови апеляційного суду Донецької області від 04 листопада 2015 року вбачається, що суддя Могутова Н.Г. з моменту відновлення роботи суду, з 26 травня 2015 року, до виконання обов’язків не приступила і місцезнаходження її невідоме.
Роботу апеляційного суду Донецької області відновлено наказом голови зазначеного суду від 26 травня 2015 року № 29од за адресою: м. Артемівськ, вул. Леніна, 10.
Також головою суду акцентовано увагу, що за інформацією Інтернет видання http://today/doc/, указами так званого «ДНР», суддю Могутову Н.Г. призначено суддею ДНР.
Крім цього, в мережі Інтернет міститься указ голови так званого «ДНР» № 71 від 17 березня 2016 року про призначення Могутової Н.Г. на посаду судді Верховного Суду ДНР (http://dnr-online.ru/ukazy/).
Відповідно до Закону судова влада в Україні відповідно до конституційних засад поділу влади здійснюється незалежними та безсторонніми судами, утвореними законом; судову владу реалізовують судді та, у визначених законом випадках, присяжні шляхом здійснення правосуддя у рамках відповідних судових процедур; суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України; судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
Держава надає суддям широкі владні повноваження й наділяє їх підвищеним рівнем правового захисту для виконання суспільно важливої функції з відправлення правосуддя, тому вони є відповідальними перед суспільством за свої дії.
Відповідно до статті 52 Закону суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.
Статтею 127 Конституції України встановлено, що професійні судді не можуть належати до політичних партій та профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади, виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та творчої.
Згідно з вимогами статті 54 Закону перебування на посаді судді несумісне із зайняттям посади в будь-якому іншому органі державної влади, органі місцевого самоврядування та з представницьким мандатом. Перебування на посаді судді також несумісне із наявністю заборони такій особі обіймати посади, щодо яких здійснюється очищення влади в порядку, передбаченому Законом України «Про очищення влади». Суддя не має права поєднувати свою діяльність з підприємницькою або адвокатською діяльністю, будь-якою іншою оплачуваною роботою (крім викладацької, наукової і творчої діяльності), а також входити до складу керівного органу чи наглядової ради підприємства або організації, що має на меті одержання прибутку.
Відповідно до пункту 4 частини четвертої статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції від 12 лютого 2015 року № 192-VIII), суддя зобов’язаний додержуватися присяги судді.
Зміст присяги судді визначено статтею 56 цього Закону, згідно з якою суддя присягає об’єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно та справедливо здійснювати правосуддя, підкоряючись лише закону та керуючись принципом верховенства права, чесно і сумлінно виконувати обов’язки судді, дотримуватися морально-етичних принципів поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді та принижують авторитет судової влади.
Згідно з рішенням Конституційного Суду України від 11 березня 2011 року №2-рп/2011 додержання присяги є обов’язком судді, що передбачено пунктом 4 частини четвертої статті 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та кореспондується з пунктом 5 частини п’ятої статті 126 Конституції України. Вказане дає підстави вважати, що дотримання суддею присяги - його конституційно визначений обов’язок.
У цьому ж рішенні Конституційного Суду України наголошено, що присяга судді має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового, конституційного зобов’язання судді. Дотримання суддею своїх обов’язків є необхідною умовою довіри до суду та правосуддя з боку суспільства.
Відповідно до статті 92 Закону суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження з підстав систематичного або грубого одноразового порушення правил суддівської етики, що підриває авторитет правосуддя, у тому числі прояв неповаги під час здійснення судочинства до інших суддів, адвокатів, експертів, свідків чи інших учасників судового процесу, а також з інших передбачених законодавством підстав.
Професійна етика суддів ґрунтується передусім на визнаних у соціумі нормах моралі, що набула законодавчого визначення як система етичних норм, правил поведінки, які склались у суспільстві на підставі традиційних духовних і культурних цінностей, уявлень про добро, честь, гідність, громадський обов'язок, совість, справедливість.
Етичні стандарти поведінки суддів є важливим інструментом забезпечення підзвітності й доброчесності суддівського корпусу, які активують внутрішні механізми саморегулювання й самоконтролю кожного з них.
У Кодексі суддівської етики, затвердженому XI з’їздом суддів України 22 лютого 2013 року, закріплено, що суддя повинен бути прикладом неухильного додержання вимог закону і принципу верховенства права, присяги судді, а також дотримання високих стандартів поведінки з метою зміцнення довіри громадян у чесність, незалежність, неупередженість та справедливість суду.
Відповідно до частини другої статті 32 Закону України «Про Вищу раду юстиції» порушенням суддею присяги є:
- вчинення ним дій, що порочать звання судді і можуть викликати сумнів у його об’єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності судових органів;
- недотримання суддею вимог та обмежень, встановлених Законом України «Про засади запобігання і протидії корупції»;
- умисне затягування суддею строків розгляду справи понад терміни, встановлені законом;
- порушення морально-етичних принципів поведінки судді.
Статтею 120 Закону передбачено, що суддя здійснює свої повноваження до прийняття рішення про його звільнення.
Згідно з пунктом 6 частини першої статті 97 Закону до суддів може застосовуватися дисциплінарне стягнення у виді висновку про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади з підстав порушення присяги.
Відповідно до частини другої зазначеної статті висновок про направлення рекомендації до Вищої ради юстиції для вирішення питання щодо внесення подання про звільнення судді з посади з підстав порушення присяги може бути прийнятий у разі, якщо:
- суддя вчинив дії, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя;
- суддя вчинив дисциплінарне правопорушення, маючи непогашене дисциплінарне стягнення (крім попередження та догани), або має два непогашених дисциплінарних стягнення;
- установлено факт недоброчесної поведінки судді, у тому числі здійснення суддею або членами його сім’ї витрат, що перевищують доходи такого судді та доходи членів його сім’ї; встановлення невідповідності рівня життя судді задекларованим ним та членами його сім’ї майну і доходам; використання статусу судді з метою незаконного отримання ним або третіми особами матеріальних благ або іншої вигоди;
- суддю визнано судом винним у вчиненні корупційного правопорушення або правопорушення, пов’язаного з корупцією.
Пунктом 3 частини шостої статті 126 Конституції України передбачено, що підставами для звільнення судді є вчинення істотного дисциплінарного проступку, грубе чи систематичне нехтування обов’язками, що є несумісним зі статусом судді або виявило його невідповідність займаній посаді.
Не будучи у встановленому законом порядку звільненою з посади судді України, Могутова Н.Г. прийняла на себе повноваження судді незаконно проголошеної Донецької Народної Республіки. Такі дії судді спрямовано на повалення суверенітету, порушення територіальної цілісності та недоторканності України, а тому свідчать про беззаперечне порушення присяги судді, що є підставою дисциплінарної відповідальності відповідно до статті 92 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції від 12 лютого 2015 року № 192-VІІІ).
Вчинений дисциплінарний проступок дає Комісії підстави для прийняття рішення про внесення подання про звільнення судді з посади з підстав порушення присяги відповідно до правил, встановлених статтею 97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» в редакції, що діяла на день вчинення проступку.
Відповідно до частини четвертої статті 96 Закону дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років із дня вчинення проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування судді у відпустці.
Статтею 109 Закону передбачено види дисциплінарних стягнень, особливості їх застосування та встановлено, що дисциплінарне стягнення до судді застосовується не пізніше трьох років з дня вчинення проступку.
За таких обставин, зважаючи на те, що суддя з моменту відновлення роботи суду, тобто з 26 травня 2015 року, не приступила до виконання обов’язків, не будучи при цьому звільненою у встановленому законодавством порядку, та призначена на посаду судді іншої держави у березні 2016 року, строк застосування до судді дисциплінарного стягнення не пропущено.
З урахуванням пункту 31 Прикінцевих та перехідних положень та вищезазначених підстав застосуванню підлягає стаття 109 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції від 02 червня 2016 року № 1402-VІІІ), відповідно до якої трирічний строк підлягає застосуванню до судді у випадку вчинення ним проступку, який надає Комісії підстави прийняти рішення про внесення подання про звільнення Могутової Наталії Григорівни з посади судді апеляційного суду Донецької області відповідно до правил, встановлених статтею 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції від 12 лютого 2015 року
№ 192-VIIІ).
Обираючи вид дисциплінарного стягнення стосовно судді Могутової Н.Г. Комісія враховуючи особу судді, її досвід роботи на посаді, обставини, за яких були вчинені зазначені проступки, їх характер і наслідки, обирає дисциплінарне стягнення у виді внесення подання про звільнення Могутової Наталії Григорівни з посади судді апеляційного суду Донецької області.
Доповідач відповідно до вимог частини першої статті 96 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції від 12 лютого 2015 року № 192-VIII) не бере участі у прийнятті рішення, а тому не підписує його.
Керуючись статтями 92-97 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції від 12 лютого 2015 року № 192-VIII), а також статтею 109 та пунктом 31 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (у редакції від 02 червня 2016 року № 1402-VIII), Комісія
вирішила:
притягнути до дисциплінарної відповідальності суддю апеляційного суду Донецької області Могутову Наталію Григорівну за зверненням Голови Вищої ради юстиції Бенедисюка Ігоря Михайловича.
Застосувати дисциплінарне стягнення у виді внесення подання про звільнення Могутової Наталії Григорівни з посади судді апеляційного суду Донецької області.
Рішення Комісії може бути оскаржено суддею в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
Головуючий В.Є. Устименко
Члени Комісії: В.І. Бутенко
Т.Ф. Весельська
